Важкі питання. Чи треба давати милостиню всім, хто просить?


Запитання: Чи треба давати милостиню всім, хто просить?

Ісус Христос заповідав давати милостиню: «Кожному, хто тебе просить» (Лк. 6,30). У моральному богослов'ї ця заповідь називається позитивною. Існують заповіді негативні - тобто такі, що забороняють щось (наприклад, «не вбивай»), - і позитивні, які кажуть чинити добро. Негативні заповіді зобов'язують завжди і за будь-яких обставин, вони не допускають винятків. Позитивні ж заповіді теж обов'язкові, але не за будь-яких обставин. Припис давати тому, хто просить, перш за все стосується схильності серця, але не зобов'язує давати милостиню всім і в кожен момент. «Давати тому, хто просить», означає перш за все життя, засноване на любові, милосерді, навіть якщо це не завжди веде до якогось матеріального дару. http://biser0k.com.ua/ru/47-ikony-religiya

До милостині треба підходити розсудливо. Іноді милостиня може стати сприянням деяким вадам, а отже, сприянню злу. Про це потрібно пам'ятати, коли просить жертва наркоманії, алкоголізму або сучасного рабства. Якщо ж йдеться про людей непристосованих до життя, про «невдах», то, швидше за все, вони справді потребують допомоги і не зловживатимуть отриманим.

Загалом заповідь про милостиню означає не тільки внутрішню схильність до допомоги. Кожен християнин покликаний до конкретних справ духовного і матеріального милосердя. Матеріальна милостиня - це не тільки допомогти нужденному, який просить особисто нас про милостиню. Це і пожертви благодійним організаціям, усиновлення на відстані та інші види допомоги.

Джерело: vaticannews.va