Категорії

Search

Tags

Проблеми підлітків. Думки про самогубство


Кількість самогубств, скоєних дітьми, збільшується, а вік самогубців зменшується. Особливо вразливою до соціальних негараздів у суспільстві є молодь. Про це свідчить і значне зростання кількості самогубств серед молодих людей. Україна посідає VIII місце у світі за кількістю скоєних самогубств після Литви (I місце), Білорусії (IV) і Росії (VI). 62% всіх самогубств підлітків пов'язано з проблемами в сім'ї, а також з черствістю і байдужістю близьких. Часто досить важко розпізнати, що підліток планує здійснити самогубство, так як підлітки настільки приховують свій біль і страх, що навіть рідні й друзі не мають поняття про їх страждання і плани самогубства. Підлітки неохоче відкривають свої проблеми. Ось деякі ознаки, які можуть підказати батькам про задум самогубства:

 Прямі і явні розмови про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».

 Натяки про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться за мене хвилюватися».

 Багато жартів на тему самогубства.

 Прояв нездорової зацікавленості питаннями смерті.

 Роздавання оточуючим речей, які є для підлітка особливо дорогими, упорядкування справ, наведення порядку в кімнаті чи шафі.

 Демонстрування радикальних змін в поведінці, такі як: • в їжі - їсти замало або забагато; • у сні - спати занадто мало або занадто багато; • у зовнішньому вигляді - стати неохайним; • у шкільних звичках - пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати в пригніченому настрої; замкнутися, відсторонитися від родини й друзів; • бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу. Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності, депресії.

 Попередні спроби суїциду.

Причини

За даними центру досліджень дитинства Українського НДІ, у 27% дітей віком від 10 до 17 років час від часу з'являються суїцидальні думки. Крім того, більшість дитячих самогубств пов'язана не з психічними захворюваннями, як здається на перший погляд, а з недоліками морального виховання. Розглянемо причини цієї трагедії нашої молоді:

Соціальні фактори.

 Руйнація сім'ї, алкоголь, наркотики, широкий вибір музики, фільмів і комп'ютерних ігор із поширеним у них некрофілією, садо-мазохістським смакуванням смерті, у тому числі й суїцидальної в поєднанні з підлітковою романтичністю, утворює летальну суміш, яка охоплює свідомість і думки все більшої кількості підлітків у світі. Повідомлення про самогубства сіє плани про здійснення подібних актів в інших, а самогубство в сім'ї - як зараза, яка підштовхує до такого ж вибору родичів. Багато стверджує, що самогубство - це вибір слабаків. Але спробуйте таке сказати матері неповнолітніх хлопця чи дівчини, які заподіяли собі смерть.

 Проблеми в сім'ї. Переживання, пов'язані із розлученням батьків (і як наслідок - реальна або уявна втрата батьківської любові, а також відчай, образа, ревнощі, вражене самолюбство), конфлікти із родичами, відсутність підтримки і розуміння з боку батьків (і як наслідок - відчуття самотності, відчуженості, неможливість бути зрозумілим).

 Клінічна депресія. Втрата сенсу життя.

 Нездатність справитись з ситуацією. Багато тих, хто знаходиться під великим тиском, не подумає про смерть. Але величезний вплив на тих, хто починає напружено думати про самогубство, має безнадійність і неправильне думання про суїцид, як про єдиний вихід.

 Смерть близьких чи коханого. Коли біль від втрати близької людини стає нестерпною, підліткові починає здаватися, що далі так жити неможливо або він може думати, щоб поєднатися з коханим через смерть.

 Вина. Коли немає покарання зі сторони батьків, друзів чи суспільства за дії, через які мучить сильне почуття вини, підліток може спробувати покарати себе сам, покінчивши з життям. І, на жаль, це може стати останнім покаранням.

 Маніпуляція. Спроба отримати погрозами самогубства те, що іншими способами добитися неможливо.

 Увага. Спроба самогубства може бути відчайдушним криком про увагу чи допомогу: «Я відчуваю страх, біль і відчай і не знаю, як з цим справитись. Будь-ласка, допоможіть, хто-небудь, зверніть на мене увагу!» Якщо крик про допомогу заходить занадто далеко, то стає фатальним.

 Помста. Якщо образа занадто сильна, бажання відімстити і зробити боляче батькам чи коханому може переважити бажання жити.

 Нерозділена любов або розрив відносин. Любов у підлітків і молоді часто виключно сильна. Розрив чи відкинення романтичних відносин часто настільки болючі, що емоції німіють і руйнується надія на майбутнє.

 Вагітність, яка породжує відчай, страх, тривогу при нестійкій, ще не повністю сформованій психіці.

 Насильство - фізичне, сексуальне або емоційне.

 Почуття провини, сорому, образи, незадоволеності собою, невдачі у навчанні; страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням; конфлікти з однолітками; страх перед покаранням.

 Екстремальність. Підліткова імпульсивність, зневага до своєї безпеки, цікавість всім новим, включаючи смерть і відчуття непереможності, які існують в юнацькому серці, можуть сприяти небезпечній нагоді здійснення самогубства.

 Невлаштованість молоді. Внаслідок економічних криз часто людина відчуває себе повною невдахою, звинувачуючи у першу чергу не зовнішні обставини, а саму себе. У такій ситуації майбутнє видається їй невизначеним, а самогубство - єдиним способом виходу із скрути.

Наслідки

• Втрата молодого життя з його потенціалом та Божими обітницями і планами.

• Горе батьків, таке глибоке, що його важко порівняти з будь-чим. Батьки будуть звинувачувати себе все життя за нездатність попередити самогубство, друзі будуть відчувати себе покинутими, навіть зрадженими, вчителі марно бажають повернути той час, коли вони могли щось сказати, щоб попередити трагедію. Дон Бейкер пише: «Сотні раз я спостерігав різні степені розпаду сім'ї і наслідки вразившого родину самогубства. В результаті ніхто ніколи не звинувачує померлого, але тільки себе»(Baker and Nester, Depression, 49).

Емоційні наслідки самогубства в родині є як після Чорнобиля, вони впливатимуть протягом всього життя.

• Ризик нових самогубств в родині і серед друзів.

Вихід

Святе Письмо, яке описує самогубство Юди, засуджує вбивство себе самого. В Святому Письмі утверджується святість людського життя і те, що тільки Бог дарує і забирає життя. З іншого боку, Біблія описує страждання людини, яка опинилась в безвиході: «Нехай згине день, коли я народився і ніч, що сказала: Зачався чоловік! Чому, вже в лоні матері, не вмер я, як вийшов з утроби, не загинув?» (Йов, 3,2, 11). Бог, як люблячий Батько, співчуває нашим стражданням в моменти безвиході та прагне допомогти нам, коли ми довіримось Йому. А «самогубство суперечить природній схильності людини зберігати і продовжувати своє життя. Воно глибоко протилежне правдивій любові до себе. Воно зневажає також і любов ближнього, тому що несправедливо розриває зв'язки з родинною, національною і людською спільнотою... Самогубство суперечить любові до Живого Бога» (ККЦ, 2281). «Церква молиться за людей, які відібрали собі життя» (ККЦ, 2283).

Результати досліджень показують, що саме відносини з рідними, а не з однолітками запобігають у підлітків депресію і суїцидальні спроби. Коли справа доходить до суїцидальних думок, молоді люди часто сприймають відносини в сім'ї як більш вирішальні і важливі, ніж контакт з друзями. Отож, батьки повинні бути дуже уважними до поведінки дитини, яка, на їхню думку, може здійснити самогубство.

• Якщо підліток пробує покінчити життя самогубством чи серйозно роздумує над ним, йому необхідна професійна допомога. Тому його потрібно негайно відвезти до психіатра. Якщо ви цього не зробите, а підліток помре, ви відповідальні за його життя. Не залишайте його наодинці, доки не відведете до лікаря. Якщо ви не його батько чи матір, повідомте батькам.

• Якщо ви вважаєте, що підліток думає про самогубство, проте не планує чи не загрожує його звершити, багато моліться за нього і говоріть з ним вкрай обережно. Ніколи не відкидайте, не висміюйте і не кидайте виклик заявам про самогубство. Старайтесь уважно і співчутливо вислухати молоду людину в її проблемах.

• Часто бувають випадки повторного самогубства. Відбувається це, як правило, приблизно через три місяці після попередньої спроби. Підлітки, що належать до групи підвищеної суїцидального ризику, залишаються суїцидонебезпечними протягом року. Весь цей час вони повинні знати: якщо життя знову почне підносити неприємні сюрпризи, їм буде на кого опертися.

• Завжди є спокуса суперечити підліткові, коли на його долю випала гнила участь. Не робіть цього. Краще укріплюйте його самооцінку. Необхідно, щоб дитина відчула себе любленою, усвідомила себе особистістю з унікальними талантами і потенціалом.

• Якнайбільше спілкуйтесь з підлітком, підтримуйте і підбадьоруйте його.

• Самогубці - це люди, які втратили надію. Дайте дитині надію, відкривши їй Бога надії, який сильний подбати про її майбутнє.

• Багато підлітків, навіть з побожних родин, стверджують, що не можуть розмовляти з батьками про важливі для них речі. Дайте зрозуміти вашій дитині, що вона може говорити про що завгодно і ви не будете її за це осуджувати. Поважайте її думку.

• Багато підлітків не можуть справитись з мільярдом проблем, які тиснуть на них вдома, в школі, серед однолітків. Тактовно, не нав'язуючи свою думку, допомагайте їм знаходити вирішення проблем. Дуже добрим є не кричати: «Того не смієш робити!», а розказати про наслідки того, що хоче «вчудити» ваше чадо.

• Домовтесь з підлітком, що він зможе в будь-який момент звернутись до вас у випадку думок про самогубство і ви вислухаєте його і будете поряд, поки криза не пройде.

Ось які поради пропонують психологи підліткам, яких переслідують думки про самогубство:

1. У разі сильних емоційних переживань поплач, як наодинці, так і з іншими людьми. У цьому немає нічого страшного. З одного боку - полегшає, а з другого - цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.

2. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, краще вирішити проблему, а не мучити себе. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе сварити. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди. Також піди до сповіді і проси Ісуса допомоги для виправлення ситуації.

3. У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людина не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і хто здатний тобі допомогти. Тримати все у собі - те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.

4. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але хто має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю, і якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.

5. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитовній розмові до люблячого Небесного Татка, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу. Він бажає утішити тебе, підтримати у важку хвилину.

6. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.

7. Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, розгадуй кросворди, помалюй, пограй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.

8. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим - тим, кому важко.

9. У жодному разі не пробуй приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка для тих, хто шукає легких шляхів. Але після тимчасово розслаблення знов охоплює пригнічення і роздратованість.

10. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра.