Державна церква України

16-12-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Україні |
• християнство і політика

Не дивлячись на секулярний характер української держави, закріплений Конституцією України, останні події дозволяють говорити - в нашій країні поступово оформляється "державна церква". Преференції, які надає влада одній з християнських конфесій в Україні, - очевидні.

Богообраний президент

Ще до обрання на пост президента України Віктор Янукович користувався підтримкою Української Православної Церкви (Московського патріархату). Не дивлячись на заявлену в соціальній доктрині Російської Православної Церкви, частиною якої і є УПЦ (МП), аполітичність, її глава Патріарх Кіріл під час свого візиту до України влітку 2009 року всіляко підтримував тоді ще кандидата в президенти Януковича. В день інавгурації перше місце, куди відправився майбутній український президент, була не Верховна Рада, а Успенський собор Києво-печерської Лаври, де його на президентство благословив патріарх Кіріл, що перебував в ті дні з візитом в Україні. Це контрастувало не лише з поведінкою попередників Януковича, що прагнули не показувати свої явні симпатії до тієї чи іншої конфесії, але і з політикою російських сусідів. Не дивлячись на те, що РПЦ офіційно користується в Росії підтримкою держави, і Володимир Путін, і Дмітрій Медвєдєв йшли "на поклін" до патріарха РПЦ вже після інавгурації, а не перед нею. Взагалі, глава РПЦ при новому президентові став частіше бувати в Україні; наприклад, в 2010-му році Кіріл побував в Україні вже тричі.

Політика влади відносно Московського патріархату не залишила байдужими ні інші українські конфесії, ні експертів. "Ми нічого іншого не хочемо, аби лише були збережені наші права і щоб вони були збережені для всіх церков і всіх релігійних організацій", - заявив глава Української Греко-католицької Церкви Любомир Гузар у вересні цього року. Цю заяву глава УГКЦ зробив у відповідь на заяви УПЦ (МП) стосовно недопустимості будівництва греко-католицького храму в Одесі. Окрім цього, за словами кардинала, до нього поступала інформація про перешкоду в роботі капеланів УГКЦ у в'язницях, а також про перешкоду паломництву військових до Зарваниці. Не раз виражала здивування з приводу державної релігійної політики і друга за чисельністю православна конфесія в Україні - Українська Православна Церква Київського патріархату. Про "закулісний вплив Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) на дії влади і небажання держави вести діалог з представниками релігійних організацій" заявив 21 листопада єпископ УПЦ (КП) Євстратій Зоря. Окрім духовенства обурилися і представники громадських організацій. Так, 4 листопада директор Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський заявив: "За час свого президентства Віктор Янукович тричі зустрічався з патріархом Московським і всієї Русі Кірілом і жодного разу - з представниками Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної церкви і конфесій, що входять у Всеукраїнську раду церков, які об'єднують практично 90% віруючих". А вже через 17 днів Держдепартамент США в своєму щорічному звіті назвав Україну країною з "релігійною дискримінацією". Але весь цей шквал критики ніяк не вплинув на українського президента: він перервав традицію президентських відвідин синагоги на Хануку. "Президент завжди ходить в храми тієї церкви, до якої він належить з дитинства, в якій він хрещений, і в яку він ходив завжди", - пояснила дії Януковича тоді заступник голови Адміністрації президента Ганна Герман. Все це можна було б списати виключно на особисті симпатії Януковича, коли б не одне "але". УПЦ (МП) намагаються надати фінансові пільги з боку держави.

Повернення церковної десятини?

13 грудня стало відомо, що депутати Партії регіонів пропонують парламенту внести зміни до Податкового кодексу України. Текст документу депутати хочуть доповнити пунктом про те, що до здачі в експлуатацію катедрального собору Московського патріархату всі засоби і пожертвування, передані на будівництво об'єкту, не підлягають оподаткуванню на доходи фізичних осіб. Катедральний собор УПЦ (МП) планує зробити найвищим в Європі православним храмом. Це вражаючий комплекс на 22 тисячі квадратних метрів, в якому, окрім собору на 5 тисяч прихожан, проектувальники заявили резиденцію митрополита, багаточисельні офіси, гімназію, духовно-просвітницький центр, готель для паломників, телестудію, конференц-зал на 1 тисячу осіб, спорткомплекс і підземний паркінг на 126 місць. Будівництво собору на місці парку біля станції метро "Либідська" вже викликало протести киян. Вогонь в масло підлило і рішення Київської міської ради про виділення на будівництво собору 11 мільйонів гривень. В умовах, коли у ряді районів міста періодично пропадає гаряча вода і світло через заборгованості КМДА перед "Київенерго", виділення настільки значної суми на "справи богоугодні" навряд чи здатне викликати схвалення жителів міста. У результаті 12 грудня під київською мерією знову протестували. "Ми прийшли, щоб сказати "ні". Ми не хочемо мовчати про те, що 11 мільйонів, які можна було виділити на ліки хворим, дороги, облаштування навчальних закладів, витрачалися на допомогу окремим релігійним організаціям. Ми не проти якої-небудь церкви. Але ми проти того, щоб одна з конфесій ставала модною, і щоб всі чиновники ходили до неї і купували її благовоління", - передає слова активіста суспільної ініціативи "Збережи старий Київ" Ігоря Луценка "Бі-Бі-Сі". За його словами, священики і так вже "знамениті" незаконним будівництвом багатьох храмів на території київських парків і скверів. "Потім це оформляється вже як самозахоплення", - говорить Луценко. Яскравим прикладом подібної діяльності УПЦ (МП) є будівництво "Десятинної церкви" біля Історичного музею - зоні, що охороняється ЮНЕСКО. Втім, українцям до такої поведінки цієї церкви не звикати - восени 2010 року Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП) вже намагалася виселити з інтернату дітей-інвалідів з тим, щоб повернути будівлю інтернату в свою власність. Та і в Києві керівництво Києво-печерської Лаври висувало претензії на будівлю інфекційної лікарні, що знаходиться по сусідству з монастирем.

Тим часом, УПЦ (МП) все агресивніше починає проводити свою фінансову політику. Так, за повідомленнями прес-центру УПЦ (КП), Київський патріархат усунений від проведення похоронів громадян в Києві. За інформацією прес-центру, через угоду УПЦ (МП) і начальника спецкомбінату Горового священикам УПЦ (МП) надана можливість приймати замовлення на поховання як на спецкомбінаті, так і безпосередньо в моргах міста, також виділено місце для прийому цими священиками громадян на окремих кладовищах. В той же час священики Київського патріархату, на підставі даних розпоряджень, такої можливості позбавлені, чим порушений принцип рівного відношення держави до конфесій і права віруючих, що не належать до УПЦ (МП).

Якщо і далі політика влади і УПЦ (МП) продовжуватиметься в тому ж дусі, українці незабаром можуть отримати офіційну державну церкву. І якщо такими ж темпами церквам надаватимуться фінансові пільги, то так і до повернення десятини недалеко...

Борис РУДЬ

"Подробности", 15 грудня 2010 (рос.)

переклад Milites Christi Imperatoris