Що таке група Догнала і хто за нею стоїть

13-12-2010

Категорія:

У гостях веб-конференції РІСУ єрм. Віталій ДУТКЕВИЧ, ЧСВВ, синкел у справах мирян, синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ

Провідна тема: Що таке група Догнала і хто за нею стоїть

Запитання від Світлана

Слава Ісусу Христу! Моє шанування, отче Віталію! Скажіть, будь-ласка, чи на Вашу думку деякі з отців василіан не внесли свою "посильну лепту" у розвиток секти "УПГКЦ" та "ковпаківців"? Адже досі оо. Василіани не поставили навіть намісних ікон у церкві святого Андрея у Львові, використовують дзвіночки, хоча це виразно заборонено Уставом Богослужінь, виданим у Римі, який продають біля самого храму святого Андрея. Блаженнішого Верховного Архієпископа Любомира просто не пускають відправити Службу Божу на укр. секції радіо Ватикану (ганьба!), або ж ставлять умову: не виголошувати слова "православних", оо. Василіани, на жаль, не зробили нічого, щоб ментальність людей у Галичині стала трошки іншою від ментальности російських старовірів. Але, навпаки ще її посилили (це стосується і інщих отців - факт!), на жаль, люди досі вважають, що святе Причастя на колінах - це ознака католицькости, обрядам надають догматичного сенсу. Цією слабинкою і скористалися всякі там ковпаки, шпіржіки і їм подібні. Технологія спрацювала! І тепер гряде розкол народу. Вибачте, що так грубо пишу, я Вас якраз таким не вважаю, вважаю, що Ви - мудра, виважена людина. І багато у оо. Василіан є мудрих і добрих. Але чому такий безпорядок у Церкві?! Чому не повернутися до духовности святого Йосафата, який повністю дотримувався усіх обрядів Візантійської традиції?! Іноді думаю, що Августин Маркевич УПЦ МП правий, коли каже, що "дєскать уніатам нада прєкратіть всякіє там спєкуляціиї на тєму обєдіненія востока і запада і прізнать сєбя латінскімі католікамі". На щастя зараз є багато храмів, кожен може вибирати. Але чому в одній Церкві така різниця між студитами, василіанами, білим духовенством?! Вибачте, простіть, Христа ради, якщо щось не так! Світлана

Не можу погодитися, що Отці Василіяни сприяли розвитку сект у нашій Церкві. Від Берестейського Поєднання ЧСВВ завжди вірно служив Церкві, свідченням чого є блаженні Преподобномученики, що вийшли з Чину. Великим Василіянином був Слуга Божий митр. Андрей Шептицький. Відповідає правді, що деяка частина членів нашого Чину є традиційно налаштована у обрядових справах щодо деяких практик з латинського обряду. Годі одразу можна змінити певні стереотипи у способі мислення, які побутували у минулому. Управа Чину є свідомою на закиди. Абсолютно не відповідає правді, що Блаженнішого Любомира не допускали до відправи св. Літургії на хвилях Ватик. Радіо. Наша Церква поступово стає на ноги після десятиліть гонінь, звичайно є труднощі, вони завше будуть, адже земна Церква не є ідеальною.

Запитання від Юрій

Отче, чому наша Церква не зробила одразу конкретних кроків для недопущення поширення і розширення цих сектантів? Наприклад, Єпископська конференція Словаччини висловилася одразу через телебачення і екскомунікувала на протязі 2-ох тижнів тих священиків, що входять до так званого реформованого чину св. Василія Великого (прихильники і учні Догнала). І ще одне: чи наші Єпископи і священики на місцях позповідають людям про цю небезпеку? І, якщо це роблять, то у чи критичний спосіб, роз'яснюючи раціонально і теологічно, чи тільки залякують людей одними і тими самими готовими визначеннями, пеклом, розколом і т.п.

На деструктивні дії групи Догнала Головна Управа Василіянського Чину одразу відреагувала конкретними кроками в 2004 р. Для з'ясування і вивчення дій цієї у вересні-жовтні 2004 р. перебував в Україні о. Василій Ковбич, Протоархимандрит Василіянського Чину. О. Протоархимандрит мав розмови з кожним членом цієї групи у Підгірцях закликаючи їх до чернечого послуху. Дійшло навіть до цього, що догналівці погодилися для спільного добра і спокою покинути Україну і повернутися у свої країни (Чехію і Словаччину). У запланованого від'їзду вони зібрали вірних біля монастиря у Підгірцях і заявили о. Протоархимандриту, що нікуди не поїдуть. Їхні прихильники почали накидатися на о. Ковбича, ображати його і погрожувати фізичним насильством. Головна Управа ЧСВВ зрозуміла, що з догналівцями як з свідками Єгови не можливо вести діалог. 24.11.2004 Головна Управа представила Єрархії нашої Церкви в Україні про небезпечну діяльність "групи Догнала". Наступним кроком було видалення на початку 2005 р. оо. Антоніна-Іллі Догнала, Ричарда-Методія Шпіржіка і Василя-Маркіяна Гітюка з Василіянського Чину, яке було затверджене Конгрегацією Східних Церков. 28.07.2005 р. Головна Управа ще раз попередила Єрархію про небезпеку. 10-11 листопада 2005 р. 28-сесія Синоду УГКЦ ухвалила розпочати процедуру попередження догналівців. Наступна позачергова сесія 16 січня 2006 р. створила комісію для канонічного дослідження ситуації навколо догналівців. Групи Догнала за цей час почала нагнічувати ситуацію до кипіння щодо їх таємної хіротонії на єпископів. 23 березня 2008 р. Блаженніший Любомир оприлюднив звернення щодо скандальних дій псевдо єпископів. На початку червня 2008 р. Колегіальний Трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії виніс вирок на першому ступені, що псевдо єпископи повинні бути покарані великою екскомунікою. Ця кара була оприлюднена 17 вересня 2008 р. 7 жовтня 2008 р. Найвищий Трибунал Католицької Церкви - Апостольська Сигнатура - дала відповідь догналівцям, що їх "звернення не знаходить жодних причин для того, щоб також втручатися у цю справу". 4 травня 2009 р. Апостольська Сигнатура підтвердила виключення з Василіянського Чину догналівців. Отож, як бачите, необхідні кроки було проведено Василіянським Чином і Єрархією. В усіх василіанських монастирях в Україні вірним було розважно роз'яснено вірним про деструктивну діяльність групи Догнала. У Львівських парохіях було проведено аналогічне роз'ясненення.

Запитання від Андрій

Отче, дякую наперед за Ваші відповіді.

1. Кому вигідна розкольницько-наклепницька діяльність догналівців?

2. Чому, на Вашу думку, з Ватикану на цей час не прийшло офіційної, зрозумілої для всіх і недвозначної відповіді, де би було вказано, наприклад: Єпископами не є, екскомуніка, правдива Церква є така. Це би відразу і остаточно вияснило ситуацію!..

3. Чому наші єпископи прийняли до своїх єпархій осіб з незрозумілим минулим? Невже у нас нема своїх священиків чи випускників семінарій?

1. Цілком зрозуміло, що їхня діяльність є вигідною тим, кому саме існування нашої Церкви виглядає проблемою.

2. УГКЦ є Церквою sui iuris (свого права) і тому є цілковито компетентна стосовно цього питання. 7 жовтня 2008 року Найвищий Трибунал Католицької Церкви, Апостольська Сигнатура, відхилила апеляцію «групи Догнала» чим підтвердила правомірність відповідних рішень нашої Церкви.

3. Напевно маєте на увазі Роберта Обергавзера, який був прийнятий до Сокальсько-Жовківської єпархії. Церква, дбаючи про вічне добро своїх вірних, не може відкинути будь кого, хто просить про допомогу. Тому і Обергавзеру був наданий шанс знайти себе в Католицькій Церкві. На жаль, усі обіцянки і твердження Робера Обергавзера про те, що він не є заодно з догналівцями, виявились облудними.

Запитання від Ігор Скленар

Впр. о. Віталію, переглядав загальнодоступне в інтернеті відео про події в м. Чорткові, де група Догнала і місцеві сестри василіянки з с. Пробіжна, які перебувають під їх впливом, 14-15 листопада цього року намагалися ввійти до греко-католицького храму і відправити там Літургію. Та в цьому їм перешкодила місцева громада і фактично витіснила з міста. Чому так радикально не діють по відношенню до розкольників в інших містах, де вони проводять різноманітні піар-акції?

Дії "групи Догнала" мають усі ознаки деструктивної секти. Ця група відповідно застосовує деструктивні методи впливу. У цьому мали можливість переконатися мешканці Чорткова. Необхідно освідомлювати наших мирян і виробити у них імунітет на на дії різних сектантів. З таким агресивним явищем, як догналізм наша Церква зустрілася вперше. Необхідно бути завше готовими до подібних явищ і бути второпнішими. Наша Церква пережила чимало випробовувань і звичайно переживе пошесть догналізму. Це випробовування слід сприймати, як допуст Божий і навіть, як засіб очищення. Вірних необхідно зохочувати до молитви. Застосовування силових варіантів ніколи не вирішить проблему. Слід взяти до уваги, що у тенети цієї групи потрапили невинні жертви, за яких треба особливо молитися.

Запитання від vasyl10

Чому зі всіх згромаджень сестер-монахинь, тільки сестри з Брюхович підтримують цих людей з Підгірців?

В Брюховичах перебувають «сестри» зі Словаччини, які знаходяться під безпосереднім впливом Догнала. Раніше вони входили до Сестер ЧСВВ. Ці сестри перебували у контемплятивному монастирі біля Рима у Альбано. Вже тоді вони відмовлялися від духівників, окрім прибічників Догнала і постійно спротивлялися тодішній матері архимандрині Альфонсі, ЧСВВ, аж доки вони одного дня не щезли з Італії і переселилися у контемплятивний монастир в Брюховичах. В цьому «монастирі» окрім догналівок зі Словаччини є також з України. Ці догналівки у чернечій рясі відзначаються агресивністю, закликають вірних ходити на їхні відправи, бо у наших храмах не має «живого Бога». Вони влаштовують різні демонстрації з транспарантами і вимогами зареєструвати їхню секту. У розмові з ними відчутний агресивний фанатизм, адже вони запрограмовані своїм гуру Догналом. Вони не прислухаються до іншої думки і годі з ними вести якийсь діалог. Дуже боляче, що до них потрапляють молоді дівчата, яких одразу обробляють психотехніками Догнала. Раджу ознайомитися з думками учасниці реколекцій, організованих "Групою Догнала" - "Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною", опублікованих на цьому сайті.

Запитання від Руслан

Слава Ісусу Христу, о. Віталію! Мої вітання! Бачу, що тут дехто запитує і про дзвіночки у храмі св. Андрія (так якби тільки там вони використовувалися), і про клякання і так далі. Таке враження, що василіяни мають відійти від своєї харизми та уподібнитися до студитів. Щоб не флудити, буду, отже, тільки по темі. Вже не секрет, що у минулому теперішній лідер окультної секти догналівців А. Догнал співпрацював деструктивно із російськими та чехословацькими спецслужбами під псевдом "Тонек". Є ще таке твердження, що колишніх кадебістів нема... Яка ваша думка стосовно цього питання? Чому цими очевидними ворогами української держави, на яких більший вплив має Москва, ніж Рим, ще не зайнялася досі наша СБУ та за різні злочини, захоплення чужих храмів, наприклад, у Чорткові не притягнено до серйозної кримінальної відповідальності? Як звільнити нашу УГКЦ від цієї зловорожої пошесті остаточно? Дякую!

Найкраще, звичайно, ставити питання по темі, хоча і на інші запитання, не дуже прихильні до Отців Василіян, згідний також дати відповідь. Діяльність групи Догнала викликає різні здогади і підозри, хто за нею стоїть. Подібні запитання доводиться часто чути від мирян і духовних осіб. Взяти хоча б до уваги їхню друковану великим тиражем продукцію та її розсилання усім духовним особам в Україні, а також у перекладі за кордон. Це дуже дорого коштує і за приблизними підрахунками це складає до 10 тисяч американських долярів в місяць. Напрошується висновок, хто цю групу може фінансувати? Щодо співпраці зі спецслужбами варто звернутися до компетентних державних чинників, які мають захищати своїх громадян від деструктивної дії агресивних громадян іншої країни, які наносять шкоду нашій державі. Від цієї пошесті необхідно захистити наших мирян роз'ясненням, особливо наведенням свідчень очевидців, які потерпіли від цієї секти. Особливо раджу ознайомитися з думками учасниці реколекцій, організованих "Групою Догнала" - "Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною", опублікованих на цьому сайті.

Запитання від Олена

Отче, слава Ісусу Христу! Чому наша Церква прилюдно і офіційно, використовуючи ЗМІ, не роз'яснить людям всі подробиці діяльності цієї секти? Якщо деякі або всі речі, про які вони говорять, є неправдою, наклепами та перекрученням, то чому наші Пастирі офіційно не вийдуть і не скажуть: це і це є неправдою, перекрученням, догматично помилковим чи єрессю. Це потрібно зробити обгрунтовано і фахово. Чи може наша Церква вибрала тактику мовчання, щоб не притягувати до них увагу? Але тим часом вони зводять людей - 5 років, а то і більше!

Церква не може мовчати на речі, які ставлять під запитання вічне добро вірних. Тому і в цьому випадку Церква не мовчить. Наші владики неодноразово зверталися до вірних з пересторогою вірним перед догналівською сектою. Збірку матеріалів стосовно небезпеки догналізму можете знайти за веб адресою http://www.christusimperat.org/uk/taxonomy/term/150 Там також знайдете усі перестороги видані нашим єпископатом.

Запитання від Степан П.

Отче, вітаю і дякую, що Ви погодилися відповідати на ці всі наші запитання!! Знаємо, що певного роду єресі і розколи в Церкві здебільшого народжувалися на ґрунті певних внутрішніх проблем самої Церкви і, майже завжди, у їх базі стояв людський фактор, тобто реальні проблеми, пов'язані з чисто людськими слабостями церковників. Та й самі 'єретики' часто викривали правдивий стан речей, поєднуючи його пізніше з різними догматичними прогріхами. Чи не вважаєте Ви, що виникнення т.зв. 'догналівців' ('ковпаківців', тернопільського 'вірного останку') є пов'язане з певного роду існуючими проблемами нашої УГКЦ? Чи не вартує нашим служителям та єрархам глянути глибше на цю проблему і замислитися чи часом нас вона чогось не вчить, чи не відкриває наші прогалини, чи не може підказати як виконувати своє посланництво краще, де потрібно нам ще рости? Дякую.

Українське суспільство, висловлюючись мовою соціологів, із домодерного суспільства комуністичного зразка опинилось відразу у постмодерні, поєднавши у собі усі плюси і мінуси одного й іншого. Догналівське угруповання є типовою релігією постмодерного суспільства. Догналізм є радше відповіддю на проблеми породженні соціологічними, аніж релігійними чи внутрішньоцерковними чинниками і у цьому контексті потребує певного переосмислення. Адже догналісти не вказують на реальні проблеми церковного життя, а лише такі проблеми вигадують для прикриття і оправдання своєї сектантської діяльності.

Запитання від О. Андрій.

Слава Ісусу Христу, о. Віталію

1. Чи нездається, що деякі спосіби роз'ясненя людям про дану спільноту принижуть нашу Церкву і ми уподібнилися до УПЦ МП 1945-95 років і їхніх способів боротьби з УГКЦ.

2. Чи нездається, що при вьому несприйняті цієї спільноти мусимо признати, що їх регістрація є основним правом кожної релігійної громади, а може і найкращий спосіб послабленя їх. Порада Гамалія. див Дії Апостолів 5.34- І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.

дякую за відповіді. О. Андрій.

Я не знаходжу у способах роз'яснення Єрархів нашої Церкви агресивних закликів до розправи із заколотниками. Церква мусить себе захищати з огляду на атаки різних сект і рухів, які з особливою ненавистю нападають на Католицьку Церкву. У даному випадку група Догнала агресивно нападає на особу Блаженнішого Любомира, свідомо прагне викликати розкол у нашій Церкві. Не можна цькувати людей, що мають інші погляди. Ми живемо у плюралістичному суспільстві. Щодо реєстрації групи Догнала слід взяти до уваги, що ця секта для прикриття своєї діяльности використовує зовнішну вивіску і компрометує нашу Церкву. Вона не має нічого спільного з ЧСВВ і нашою УГКЦ, чим вона вводить в оману деяких вірних. Речі треба називати своїми іменами. Нехай вона себе задекларує назвою «свідки Догнала», що відповідає її сутності і тоді звертається з проханням її реєстрації. Наша Церква йде за порадою Гамалиїла. Ніхто їх не чіпляє, ми молимося за навернення жертв Догнала і свідомі того, що «коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться» (Ді. 5, 38).

Запитання від Олександр, Львів

Слава Ісусу Христу! Шановний отче, добре, що Церква нарешті активніше береться за викриття цієї групи, хоч через те, що дуже пізно - багато сама і втратила. Маю кілька запитань.

1. Чому було вирішено перейменувати цю секту з "Підгорецькі отці" на "Групу Догнала"? Чи пов'язано з тим, що вони вже не перебувають у Підгірцях?

2. Довший час, коли їх політика вже була осуджена офіційно, все ж з різних церковних кіл туди відправляли на реколекції. Чи можна припустити, що в певних колах УГКЦ ще й досі існують таємні чи явні симпатії до догнальців? Чому так?

3. Відомо, що догнальців підтримували (а може й підтримують) деякі відомі публічні люди, як, наприклад, співачка і народна депутатка Оксана Білозір. Чи були спроби зустрітися з нею і вияснити причини такої підтримки? Можливо б відразу вияснили, чому іноземні громадяни, порушуючи візовий режим, ведуть таку діяльність в Україні і хто їх у цьому захищає у владі?

4. Мені здається, що спеціальна комісія має детально вивчити ті факти з життя УГКЦ, які використовують догналіти у своїх нападках на Церкву. Напевно немає диму без вогню. І може їх критика стане тим лакмусоим папірцем, який дозволить викрити внутрішні хвороби, що провокують появу таких сект?

5. Тут вже ставилися запитання щодо діяльності ЧСВВ і його причетність і до ковпаківців, і до догнальців. Чи планує керівництво Чину провести внутрішнє розслідування причин появи у василіянському середовищі таких загальноцерковних проблем? Зверніть увагу, що навіть у Львові існує певні тертя між Святоюрською горою і проводом Чину з різних причин: кол. єзуїтський храм (за який тепер догнальці ведуть боротьбу), діяльність громади св. Андрія. Вам, напевно, відомо й про інші приклади. Але й Вам, як представнику однієї і другої сторони легше зрозуміти причину цього.

Дякую за Вашу згоду вийти до інтернет-спільноти. Бо догнальців тут захищають і деякі православні (особливо відверті антиуніати), і українофоби з газети "2000". А УГКЦ ніби нічого й не бачить, бо мовчить, поки її відверто б'ють з різних сторін.

1. Назва "підгорецькі отці" не є вдалою, вона звучить для мене василіянина навіть образливо, оскільки кидає тінь на наш монастир у Підгірцях, у якому згадані особи не перебувають.. В 2004 р. Головна Управа ЧСВВ дала властиву назву цьому угрупуванню «група Догнала».

2. 5-6 років тому серед деяких духовних осіб були певні симпатії до "групи Догнала", хоча і духовний провід нашого Чину попереджував про небезпеку. Деякий час ці попередження були «голосом волаючого у пустелі». Можливо на початку була деяка симпатія до цієї групи через неприязнь до Василіянського Чину, щоб таким чином його надщербити. На сьогоднішній день ця приязнь до догналівців випарувалася.

3. Слід визнати, група Догнала вміє впливати навіть на впливових людей. 5 років тому редактор «Патріярхату» перебуваючи під впливом цієї групи написав листа до Головної Управи ЧСВВ у Римі. На цей лист редактора, як колишній головний секретар ЧСВВ, я дав тоді коротеньку відповідь. Навіть депутати не становлять виняток у списку прихильників Догнала. Справді 2 депутатів Верховної Ради підтримували догналівців. Мені невідомо, чи були спроби церковного проводу зустрітися з цими народними обранцями і вияснити причини такої їхньої підтримки.

4. Причини нападків догналівців здебільшого є висмоктаними з пальця. Не боюся цього сказати, що проблеми у земній Церкві існують. Трапляють випадки, що духовні особи себе недостойно поводять, що залюбки використовують догналівці. І справді диму без вогню не буває. Однак їхня критика не може бути лакмусовим папірцем. Цим папірцем мала б стати компетентна комісія, яка б розглядала «внутрішні хвороби», що провокують появу таких сект і рішуче реагувала на ці феномени.

5. Не слід вважати ЧСВВ якимсь монстром, що лише провокує проблеми. Не слід також ставити знак рівності між «ковпаківцями і догналівцями». Декілька представників лефевристського руху у даний час перебувають на шляху поєднання з Католицькою Церквою і мали зустріч з папою Венедиктом XVI. Можливо о. Ковпак піде за їхнім прикладом. Справа поєднання з Церквою залежить від о. Ковпака, про що я неодноразово говорив його прихильникам. Необхідно молитися, щоб це якнайшвидше сталося. Щодо виникнення руху традиціоналістів окремі єромонахи ЧСВВ на початку 90-років своїми нерозважливими висловами і діями спричинилися до цього. Проблем між проводом Чину та Єрархією не існує. Якщо б вони існували, тоді я василіянин не зміг би бути членом Курії УГКЦ Львівської Архиєпархії, а також синкелом у справах мирян і монашества. Те що догналівців захищають відверті антиуніати і українофоби мене зовсім не дивує, адже вони їм допомагають руйнувати нашу Церкву і Україну. Не можна стверджувати, що УГКЦ нічого не бачить і мовчить, свідченням чого є відповідь на Ваші запитання.

*
Запитання від Наталя
*
Скажіть, будь ласка, чи були якісь випадки навернення екскомунікованих учасників секти до лона Католицької Церкви, маю на увазі священиків і черниць?
Якщо брати у загальному у вимірах усієї Вселенської Церкви такі випадки справді мали місце стосовно тих духовних осіб, які відпали від Церкви і згодом розкаялися та навернулися. Особисто був свідком такого навернення священика, котрий в 1946 р. відступив від католицької віри і перейшов у російське православ'я. Наприкінці 1989 р. готуючись до св. Літургії, я побачив у захристії старенького священика. Він впав на коліна і голосно ридав, що зрадив Церкву і попросив привселюдно у храмі наповненому вірними розкаятися за вчинений гріх. Народ прийняв його щире каяття і цей священик дуже сумлінно опісля трудився у винограднику Христовому до самої смерті. Треба молитися за навернення Догнала і його прихильників, щоб милосердний Господь дав їм ласку, як цьому старенькому священикові навернутись.
*
Запитання від о.Тимотей
*
Слава Ісусу Христу! Отче Віталію, запитання по темі не маю, але оскільки метою конференції є пошук відповідей та встановлення істини, не можу промовчати на відвертий наклеп. Респондент Світлана, серед проблем, називає і те, що "Блаженнішого Верховного Архієпископа Любомира просто не пускають відправити Службу Божу на укр. секції радіо Ватикану (ганьба!), або ж ставлять умову: не виголошувати слова "православних"". Насамперед, ніколи такого не було, що "не пускають". Як повідомив мій попередник о. Августин Тенета, він навіть особисто запрошував, а не забороняв, при цьому не ставлячи жодних умов. Але позитивної відповіді не отримав. Хочу додати, що за моєї пам'яті жодному єпископу не було відмовлено в тому, щоб відслужити Святу Літургію, коли прохання надходило завчасу і це не викликало накладок з іншими єпископами чи священиками, з якими вже було наперед домовлено (Мається на увазі святкові богослужіння. У звичайні неділі таких проблем не виникало). І кожен єпископ міг служити так, як вважав за потрібне. Метою цієї замітки є допомогти Вам, шановний о. Віталію, відповісти на перше запитання. У Христі, о. Тимотей Коцур, ЧСВВ
Впр. і дорогий Отче та співбрате у Чині, щиро дякую за Твою підтримку. Можливо ці слова Світлана почула від якоїсь нерозважної людини і повірила в це. Не маю часу давати їй вичерпну відповідь за обмалом часу, оскільки це запитання не стосується теми конференції. Нехай вона до мене звернеться і тоді ми все з'ясуємо.
*
Запитання від Тарас
*
Як відомо, загал вірних мало поінформований про секти Догнала і Ковпака. Дехто з вірних-католиків час од часу відвідує їх богослуження. Священики католицьких парафій тихо толерують такі "екскурсії", навіть більше, дехто з практикуючих "ковпаківців" працює в офіційних церковних структурах. Вважаю таку ситуацію скандалічною і такою що розмиває поняття Церкви як такої. Чому б церковній владі не придивится до такої ситуації і не зобов'язати священиків повідомити конкретних вірних що служіння "двом панам" неприпустиме і що за це можуть бути певні дисциплінарні наслідки? Чому не видано документа з чіткии приписами щодо дисциплінарних покарань за участь в сектантських відправах і толерування таких практик в католицьких парафіях? Як Церкава і далі буде "спати на Святому Письмі" і не реагувати на виклики сьогодення, то різні сектанти дуже швидко розтягнуть її по шматках.
Слід визнати, що загал вірних не є відповідно обізнаний з різними рухами. Священикам треба сумлінно трудитися, заохочувати читати церковну пресу і ознайомлювати їх з життям католицької Церкви. Вважаю, що не слід ставити знак рівності між о. Ковпаком і Догналом. Декілька представників лефевристського руху на Заході у даний час перебувають на шляху поєднання з Католицькою Церквою і мали зустріч з папою Венедиктом XVI. Можливо о. Ковпак піде за їхнім прикладом. Церква є милосердною матір'ю і чекає на його повернення. Справа поєднання з Церквою залежить від о. Ковпака, про що я неодноразово говорив його прихильникам. Необхідно молитися, щоб це якнайшвидше сталося. Щоб наводити якісь аргументи, необхідно оперувати фактами. Мені невідомо, хто саме «з практикуючих "ковпаківців" працює в офіційних церковних структурах», як Ви це стверджуєте. Церква забороняє вірними брати участь у відравах тих священиків, що не перебувають у католицькій Церкві. Мирян необхідно утверджувати у вірі любов'ю, а не різними дисциплінарними покараннями. Необхідно реагувати на виклики часу, як до цього нас заохочує св. Василій В. «невміння пристосуватися до умов часу є ознакою дитячого розуму».
*
Запитання від Василь
*
Впр. Отче, догналівські сектанти дуже часто застосовують психологічний терор стосовно людей, які свого часу полишили цю секту. Люди часто залякані й безпомічні. Чи наша Церква може їм тут якось допомогти?
Так, на превеликий жаль, - це правда. Догналівці часто вдаються до психологічного тиску на тих, хто залишив ряди цієї секти. Вочевидь, це робиться з метою, щоб залякати тих, хто ще вагається.
Трапляються випадки, коли відбувається постійне надзвонювання на мобільний чи стаціонарний телефон, коли сектанти зустрівши своїх колишніх жертв погрожувують їм, якщо не вічним пеклом то фізичною розправою. Необхідно намагатися обмежити їхній доступ до колишніх членів цього угрупування - змінити номер телефону, певний час уникати місць, де існує реальна можливість зустрічі з ними і тому подібне. Не слід також забувати, що існує можливість звернутися у правоохоронні органи з проханням про захист.
Також варто звернутися до місцевого пароха і попрохати про допомогу в конкретному випадку, адже кожен випадок є унікальним і загальних рецептів тут не має. Глибоко переконаний, що наші парохи зуміють допомогти цим людям.
Не варто боятися говорити про ці випадки. Сектантська братія догналівців не любить правди. Коли оточенню стає відомо про їхні методи впливу, тоді вони дуже скоро забувають про особу, яку намагалися психологічно тероризувати. Вони панічно бояться, коли їхні темні діла стають доступні широкому загалу, тому дуже часто навіть для психологічного тиску обирають такі моменти, щоб особа була заскочена. Та коли поряд з цією особою є інші люди, коли ця особа починає говорити про цей тиск і чутка про це поширюється, догналівці просто починають уникати цієї особи і в кінцевому результаті дають такій особі спокій.
*
Запитання від Ліна
*
Слава Ісусу Христу! Всечесніший Отче, яким чином догналівці вербують людей до своєї секти, і як нам, мирянам, не потрапити на їх "гачок"? Дякую за відповідь.
Догналівці цілеспрямовано вербують до своїх рядів вчителів, лікарів, підприємців, тобто людей освічених, які мають часті контакти з багатьма іншими людьми. Завербувавши одного-двох у якомусь колективі, вони запускають цих троянських коней, які і докладають усіх зусиль, щоб розтлумачити іншим людям догми догналізму. Іншою тактикою є проведення так званих реколекцій. Оголошення про ці «реколекції» розклеюють у маршрутках, на зупинках громадського транспорту, стовпах освітлення і т.п. Також догналівці шукають людей, які на їхню думку, або ображені за щось на Церкву, або недостатньо воцерковлені (далекі від церковного життя). Найновішою формою менеджмент-поширення догналізму є створення і функціонування громадських організацій, які начебто мають своєю основною ціллю боротьбу проти ювенальної юстиції, законодавчого толерування гомосексуальної поведінки - тобто вигаданих «Бу!», які, Богу дякувати, поки що не загрожують нашому суспільству. Варто зазначити, що у той же час догналісти повністю ігнорують тему абортів, які являються реальною, гарячою проблемою нашого суспільства.
Декілька порад, щоб уникнути ролі жертви догналізму. Перш за все - будьте практикуючими католиками, які не тільки раз в тиждень приходять на Святу Літургію. Старайтеся запізнати свою віру. Візьміть до рук Катехизм Католицької Церкви. Коли Вам хтось запропонує відвідати якісь реколекції, місії і тому подібне, інформуйтесь у свого пароха: чи варто відвідати, чи краще ні.
Наш народ, нажаль, має один гріх, яким часто собі легковажить. Це гріх обмов і очорнень. Наші люди охочіше вірять різноманітним пліткам, ніж очевидним фактам, некритично сприймають найнеймовірніші розповіді й обмови. Власне цим дуже часто послуговуються сектанти і серед них також і догналівці. Відмовтеся від цієї практики, уникайте непотрібних і немудрих розмов. Якщо чуєте якийсь неприємний поголос про священиків, монахів, монахинь чи навіть єпископів, краще помоліться за них і не поширюйте цього далі.
Плекайте у собі любов до своєї Церкви і тоді вам ніколи не прийде на гадку відділитися від Неї. Якщо ж ви якимось чином потрапили на «богослужіння» цієї секти, тоді одразу почуєте, що у відповідних єктеніях вони не згадують Блаженнішого Патріарха Любомира, а свого фіктивного вождя Михайла (Осідача). Отже, практикуючому, воцерковленому греко-католику майже неможливо потрапити в ряди сектантів догналістів.
*
Запитання від Kaktus
*
Отче Віталію, чи не вважаєте Ви, що той відомий факт, що всі дотеперішні розколи в УГКЦ якось пов'язані із Василіянським чином, вказують на потребу серйозного реформування чину, його докорінної богословсько-літургійної реформи? Не секрет, що за своєю ідеологією (латинізація, антиекуменізм, ігнорування 2-го Ватиканського собору, тотальне заперечення історико-критичної теології, опозиція до проводу УГКЦ), василіяни по суті нічим не відрізняються від ковпаківців чи догналітів, окрім того, що поки що відкрито не заявляли про вихід із Католицької Церкви. Яскравим прикладом їхньої теології є напр. сумновідома, написана одним василіянином із однієї затурканої єпархії книга про Вервицю, видана кілька років тому й затверджена печаткою місцевого єпископа - там між іншим заперечується дійсність православної Євхаристії і протестантського Хрещення, що суперечить католицькому вченню. Чи не краще було б для УГКЦ, якщо ЧСВВ добровільно розпустився б ? Адже в історії відомі випадки, коли чини скасовувалися вищестоящою церковною владою(темплярії, єзуїти). Чи не бояться василіяни повторити долю цих чинів?
Василіянофобія є важкою недугою. Лікарством на цю недугу можу запропонувати притчу про кукіль Мт. 13, 24-30. Виполюючи кукіль можна «повиривати разом з ним пшеницю». Уявімо собі, чи мала б наша Церква великого митрополита Андрея, якщо б ЧСВВ в останній чверті ХІХ був скасований. Можливо сьогодні хтось серед молодих ченців Крехівського монастиря стане колись другим митрополитом Андреєм, чого я також бажаю ОО. Редемптористам і Студитам? Отож, варто замислитися і почекати до часу жнив. Без Божої допомоги ми не спроможні нічого доброго зробити і це треба мати на увазі усім, також і Отцям Василіянам.
Василіянський Чин дуже шкодує, що багато проблем у нашій Церкві вийшло від його членів теперішніх і колишніх. Ми василіяни цього не заперечуємо і щиро шкодуємо. О. Протоархимандрит Василій Ковбич і о. Протоігумен Йоанікій Чверенчук неодноразово вибачалися за ці прикрі вчинки його членів. Відповідає правді, що деяка частина членів нашого Чину є традиційно налаштована у обрядових справах щодо деяких практик з латинського обряду. Годі за 20 років після виходу з-підпілля змінити певні стереотипи у способі мислення цих ченців, які побутували у нашій Церкві до 1946 р. Управа Чину є свідомою на закиди, що висуваються на його адресу. Твердження, що «василіяни по суті нічим не відрізняються від ковпаківців чи догналітів», а також, що існують затуркані єпархії, вважаю нісенітницею і арогантним висловом. Отці Василіяни мучеництвом і сповідництвом за останні 400 років засвідчили свою вірність католицькій Церкві. За це їх слід ставити «під стєнку», як пропонуєте Ви??? Ми дуже вдячні за конструктивну критику, адже справді деякі наші ченці наробили лиха і за них маємо покутувати. Книгу «Про вервицю» обіцяю прочитати і дам на неї свою рецензію, з якою Вас обов'язково ознайомлю.
Мене дуже непокоїть Ваша недуга, роздумуйте щодня над притчею про кукіль і тоді Ви зцілитеся від василіянофобії, чого Вам щиро бажаю. Христос посеред нас!
*
Запитання від Володимир Соколовський
*
Всечесний отче, наскільки небезпечною, на Вашу думку, є практика так званої "бойової" молитви, яку поширюють догналісти?
Проблема «бойової» молитви догналівців полягає у двох речах. По-перше, ця «молитва» має свою специфічну поставу тіла, яка сприяє тому, що мозок починає працювати в той самий спосіб, в який він працює в часі трансу, або гіпнозу. Тобто, ця практика вводить людину в стан, у якому нею надзвичайно легко маніпулювати. По-друге ця молитва в догналівських колах вважається такою, на яку Бог мусить відповісти і вчинити власне так, як цього від Нього «молільник» вимагає, а це вже - магія. Тобто, прагнення «підкорити» собі Бога. Тому ця «молитва» становить велику загрозу, як психічному так і духовному здоров'ю людей, які її практикують.
Сильний крик, пов'язаний з глибоким і частим диханням, голова задерта до гори - усе це сприяє стану перенасиченості мозку киснем, стану, який досягається так званою дихальною гімнастикою Стрєльнікова. Сама ця гімнастика є запозиченою з йоги й широко використовується в індуїзмі для осягнення специфічних станів людської свідомості. Мозок людини у такому стані функціонує подібно до того, як мозок функціонує у стані гіпнозу чи трансу. Усе залежить від глибини збагачення крові, що надходить у мозок, що звідтіля не виходить нормально, киснем. Увівши людину у такий стан, можна її змусити прийняти будь-які, навіть найабсурдніші доктрини, які людина сприйматиме, як власні переконання. До речі, саме такий стан свідомості можна спостерігати у прихильників цієї секти.
Спроба маніпулювати Богом має своє коріння, ще у спокусі, якою диявол спокушав наших прародичів в земному раї - будете, як Бог. Диявол завжди прагне спричинити у людині прагнення бути всесильною, мати Бога за свого слугу. Це прагнення власне і є коренем усіх магічних практик і окультних вчень. Такого навчають і догналісти своїх прихильників. Коротко кажучи, вони пропагують переконання, що Бога можна, якоюсь певною молитовною формулою примусити діяти у певний потрібний, «молільнику» спосіб. Але це абсолютно не має жодного зв'язку з правдивою християнською довірою до Бога, Якого Ісус об'явив нам як Отця, Який нас безмежно любить. Доктрина «бойової» молитви фактично заперечує Бога, Як Люблячого, заперечує його як Особу, чи краще сказати, як Особу Пресвятої Тройці, а зводить Його до рівня предмету людської маніпуляції. Зрозуміло, що у своїй суті доктрина «бойової» молитви є антихристиянською.
Тому хочу наголосити, що так звана бойова молитва насправді є антихристиянською за своєю істотою та шкідливою для психічного здоров'я людини.
*
Запитання від Сергій Василевич
*
Прошу отця, "підгорецькі" у своїх листах дуже часто критикують "гнилий" Захід, але зате співають дифірамби московському православ"ю і виставляють президента РФ мало не як Месію. Чи це не є доказом того, що дані особи є не релігійними діячами, а власне політичними агентами сусідньої держави?
В опусах догналівців лунає багато критики на «гнилий Захід» і справді не має жодної критики РПЦ і урядових осіб Російської Федерації. Більше того вони радять Єрархам Російської Православної Церкви бути «обачними» з Католицькою Церквою. Догналівців ніяк не можна вважати релігійними діячами, але звичайними авантюристами. Їхня діяльність спрямована на шкоду Католицькій Церкві і Українській Державі. Уявімо собі умовно лише, що було б з догналівцями, коли б вони перебували на території Росії і агресивно критикували там главу РПЦ, патріарха Кирила? Запевняю Вас, що за декілька днів, або навіть годин, свідки Догнала були б депортовані.
Я не знаходжу ніякої різниці між Догналом і екс-мером Москви Лужковим, котрий виступав в Криму з українофобськиии заявами, за що і був оголошений «personа non grata» у нашій державі. Щодо можливої співпраці догналівців зі спецслужбами, варто звернутися до компетентних державних чинників, які мають захищати своїх краян від деструктивної дії агресивних громадян іншої країни, які наносять шкоду нашій державі.
*
Запитання від Лілія Іванків
*
Отче, скажіть чи можна виокремити якусь певну категорію вірних УГКЦ, які піддалися на провокації "групи Догнала", маю на увазі, чи ці люди відійшли тому, що не досить сильно були задіяні у житті Церкви, огірчені на її провід, сппрриймали Церкву не як Божу інституцію, а асоціювали її з персоналіями священиків та інших мирян. дякую
Наше суспільство зранене. Не відбуваються зміни на краще, у свідомості багатьох краян далі побутує бацила «homo sovieticus». Церква не є відірваною від суспільства. Наша Церква переживає не без проблем своє становлення після десятиліть переслідувань. Дуже важкими у її становленні були 90-роки, за які нагромадилися ці труднощі. Переломні часи, як знаємо з історії ніколи не були легкими, вони бували часами злету, а також падіння. За минулі 20 років у нашій Церкві мали місце не тільки злети. Чимало духовних осіб ізолювалися від мирян і увійшли у свої проблеми. Це також стосується і монастирів. Цей стан речей вміло не без підказки ззовні використали догналівці і на на гачок їхньої демагогії потрапили вірні, що не одержали допомоги і доброго прикладу від своїх душпастирів і духовних провідників. Явище догналізму вважаю маргінальним явищем і у тенетах цього єретичного вчення перебуває декілька десятків, або сотень вірних, що звичайно є великою духовною втратою для нашої Церкви. Слід дивитися з оптимізмом у майбутнє і одночасно при цьому ніколи не розслаблятися, бо диявол не спить. Без сумніву догналізм щезне, як роса на сонці, як це часто траплялося в історії Церкви. Для нас духовних осіб це має стати добрим уроком і застановою, чи докладаємо ми усіх зусиль до спасення довірених нам душ, як це чинили наші попередники, сповідники віри у часи підпілля. Дякую за Ваше запитання і за турботу про нашу Церкву.
*
Запитання від Yurij Bilyk
*
Слава Ісусу Христу! Отче Віталію, на мою думку, діяльність групи Догнала ще один спосіб для всіх вірних пересвідчитись, що жодні пекельні ворота не здолають нашої Церкви, проте найбільше хвилює в цій ситуації людський фактор - сотні втрачених людських душ. як на вашу думку можна практично допомогти "жертвам" цієї секти, адже з того, що розповідають ті люди, які вчасно відійшли від "пророків",всіх своїх "правовірних" вони зомбують, погрожують прокляттям, вчать використовувати окультні практики. щиро вдячний за вашу відповідь. хай вас Бог благословить!
У доленосному 1989 р. ми мали щастя наочно пересвідчитися, що Христову Церкву пекельні ворота не подолають. Наша Церква звичайно перенесе пошесть догналізму, але не може не хвилювати, як Ви пишете «людський фактор - сотні втрачених людських душ». Це мене дуже болить, Перш за все треба молитися і благати Господа за порятунок цих душ. Без Божої допомоги ми не впораємося. «Практично допомогти "жертвам" цієї секти», як Ви запитуєтеся, можуть думки учасниці реколекцій, організованих Групою Догнала - "Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною", опублікованих на цьому сайті. Необхідно без зволікань створити компетентну комісія, яка б розглядала небезпеку нових рухів, що провокують появу таких сект, як «свідки Догнала» і рішуче реагувала на ці феномени. Дякую за Ваше запитання і за турботу про нашу Церкву.

*
Запитання від Микола
*
Слава Ісусу Христу! Вельмишеновний Отче! Маю великий сумнів, чи поступив я по-християнськи, коли дуже серйозно посварився із добрими знайомими через отих самозванних розстриг. А було це так: в цих знайомих була дочка, яка хворіла важкою формою раку. Лікарі в онкодиспансері радили негайно зробити операцію, але тут появилися "доброжичливці", які сказали, що є "великий чудотворець Ілля з Підгірців", який як тільки вдарить посохом об підлогу, то всі хвороби враз відступають. Ці люди привезли до дочки того шарлатана, який за добрі "пожертвування" нічого не зробив і хвора померла. Він і його шайка застосовували, на мою думку, гіпноз та якісь прихотропні препарати, бо батьки померлої стали фанатиками "підгорецьких". Вони вимагали від нас зректися Папи Бенедикта та УГКЦ, бо інакше нашу родину проклене якийсь "паралельний собор" і ми підемо до пекла.Приносили також їхню макулатуру, яку я віддав отцеві Миколаю Фредині. Я страшенно розсердився і сказав, що можу прийти туди тільки для того, щоб кинути гранату в їхню кодлу. З того часу ми тримаємося на відстані і не підтримуємо з ними ніяких контактів. Чи поступили ми правильно з точки зору Християнської моралі? За відповідь щиро буду вдячний.
З моменту виходу нашої Церкви з підпілля неодноразово робилися спроби розколоти суспільство. В 1989-1990- рр. такі спроби робилися ззовні шляхом дискредитації нашої Церкви і налаштуванням вірних, що мовляв УГКЦ є «польською» Церквою, а нашому народові потрібна «козацька» Церква. Коли міжконфесійні протистояння вщухли, наступила черга для таких спроб із середини, які штучно були створені в 2003 р. Деякі неприхильні до нашої Церкви мас-медії на своїх сторінках почали нагнітати настрої, що в УГКЦ виник розкол. Я навів Вам ці моменти, щоб Ви мали кращу панораму усвідомити собі технологію провокування розколів. Тактика «самозванних розстриг», як Ви влучно окреслюєте групу Догнала, є набагато рафінованішою і підступнішою. Ваші свідчення і пережиття яскраво підтверджують, як «недоброзичливці», спекулюючи на людському горі, заманюють у свою секту невинних людей і намагаються їх відірвати від Католицької Церкви. Вони застосовують наступні методи впливу: контролюють мислення своїх жертв і виполіскують їм мозок. Через цих розстриг Ви втратили друзів. Ви дуже добре поступили, що звернулися до о. ректора Миколи Фредини. Так завжди поступайте, коли виникнуть у Вас деякі сумніви. Впадання у гнів не є виходом для налагодження справедливості. Робімо це шляхом молитви і усвідомлення своїх ближніх, щоб вони не потрапили у тенета догналівців, чи інших ворохобників. Дякую за Ваше запитання і за турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Андрій
*
Слава Ісусу Христу! Впр. о. Віталію чи можете погодитися, що Отці Василіяни не виправдили надій нашої Церкви і дана ситуація є лиш завершеня багатьох проблем Чину. О. Глуховецький, віділення спільноти о.Планчака, поділи на любимчиків ігуменів... і.т.д, і вкінці підгорецькі і ніодного єпископа Василіянина в Україні за 20 років Андрій. В минулому Василіянин.
Лише частково можу погодитися і ствердити, що Апостоли також не виправдали сподівань Спасителя у момент Його ув'язнення і зо страху порозбігалися. Ми, духовні особи часто не виправдовуємо сподівань Спасителя, Котрому ми цілопально посвятилися. За останні 20 років ЧСВВ в Україні пережив чимало труднощів і проблем, найболючішими з яких були неприємні події з о. Глуховецьким, відходом з нашого Чину о. Планчака. Бажаю бути щирий з Вами і ще додати, оскільки це не є ні для кого жодним секретом, випадок з о. Григорієм Гриньковим, котрий наробивши проблем у нашій Українській Провінції зо страху щез з України і наостанок ще покинув наш Чин. Ніяка земна спільнота, а також і монаша не є ідеальною, де існують розподіли на любимчиків і небажаних. У попередніх запитаннях, які Ви напевно читали, лунало багато критики на наш Чин. Критики ніколи не потрібно боятися і проблеми не можна ховати під килим, бо інколи хтось може під нього підглянути і оприлюднити не дуже приємні для вуха і ока речі. На мою думку, головною причиною проблем були роки до 1996 р., коли провінційний провід не прислухався до порад мудрого Протоархимандрита о. Ізидора Патрила, загострив стосунки з Єрархією, нагнітав розходження в обрядовому питанні. Чимало тоді було маразму у діях тодішнього проводу, над чим о. Патрило уболівав і дуже терпів. Провиною декотрих наших єромонахів було налаштовування с. Любові Ільницької на конфлікт з вищою настоятелькою, а також необґрунтовані звинувачення у проповідях «прогріхів» Єрархів і працівників єпархіальних Курій. Цими думками живився молодий у ці роки о. Ковпак, що його згодом підштовхнуло до радикальніших дій. Ці слова я пишу з болю і не для того, щоб когось образити. Саме ці причини не дозволяють нашому Чинові в Україні ще і сьогодні остаточно викарабкатися з нашарувань минулих років. За останні 20 років у житті Української Провінції ЧСВВ було багато позитивних моментів, які не можна применшувати. Більшість Отців і Братів нашої Провінції дуже сумлінно і відповідально трудяться. Провінція збагатилася впродовж 2 останніх років вишколеними священиками.
Стосовно групи Догнала наша Провінція не відчуває жодної провини. Нам їх накинули згори. Усі провінційні радники були категорично проти перебування цієї групи в Україні. На жаль, тодішний Протоігумен, о. Йосиф Будай, не прислухався до нашої думки й одноосібно вирішив поставивши нас перед доконаним фактом.
І на останок Ви запитуєтеся, чому не має «ні одного єпископа Василіянина в Україні за 20 років»? Це питання виникало також серед Отців і Братів нашої Провінції, а також серед світських священиків і мирян. Можу Вам порадити у цьому питанні звернутися за консультацією і роз'ясненням до о. Порфірія Підручного, ЧСВВ.
Щиро дякую Вам за цікаві і нелегкі для відповіді запитання. Моліться за Василіянський Чин, щоб він успішно трудився на славу Божу, для добра нашої Церкви і народу.
*
Запитання від євген
*
В с. Підгірці Бродівського району Львівської області "група Догнала" незаконно користується римо-католицьким костелом, що у віданні Львівської картинної галереї.Невже представникам УГКЦ, РКЦ за погодженням із місцевою владою не можна звільнити , " очистити" від сектантів цей намолений віками храм - архітектурну перлину про яку догналівці взагалі не дбають,навіть деревця- берізки на даху не зрізали.Є приклад Чорткова, як можна очистити місто, храми від цих сектантів.Чому тут бездіють офіційні чинники УГКЦ, отці-василіяни, влада (патріотична як на Львів) не виганяють цих "змій", що отруюють духовний світ багатьох чад церкви
З огляду на деструктивні дії групи Догнала, Церква мусить поставити собі запитання, чому деякі вірні звертаються до сект, а також чому ця група «незаконно користується римо-католицьким костелом, що у віданні Львівської картинної галереї», як Ви запитуєтеся. Церква не може обмежитися лише виключно до захисту, як було досі, Вона мусить перейти до наступу, що тепер буде робити. Найкращим засобом «очищення» є розвінчання справжніх задумів і метод діяльности сект і нових релігійних рухів і виявлення їх облуди і фальшу. Вірність Христові зобов'язує Церкву зайняти таку поставу. З іншої сторони Католицька Церква має відповісти на пекельну атаку сект обрахунком сумління, а саме: що у діях та вчинках її членів шкутильгало і сьогодні шкутильгає? Молитва, обрахунок сумління і чуйність, а не силові втручання доможуть очистити і позбутися тих «зміїв»", «що отруюють духовний світ багатьох чад Церкви». Велике спасибі за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви.
*
Слава Ісусу Христу! Дорогий отче! В м. Золочеві,що на Львівщині, а це недалеко Підгірців,є монастир отців-василіян.Багато кругом греко-католицьких храмів, однак догналівці тут не зустрічають ніякого опору, священники не роз'яснюють мирянам всю пагубність цієї секти в яку вступають все нові та нові члени. В Золочеві вже є кілька "висвячених" самозванними єпископами священників, які так і прагнуть влізти в ту чи іншу громаду,скерувати її до секти.Ці " священники" ,їх " монахині" весь час на людях, торгують на вході до базару в м. Золочеві, мають "підпільні" в приватних будинках церкви, ритуали і щоденно перетягують на всій бік все нових та нових людей. Їхні монахині із м. Брюховичі, м. Тисмениці, с.Пробіжна Чортківського району вербують на "реколекції", "науки" молодь, в основному добру та щиру із числа греко-католиків. Їх рух "Українська молодь Христові" має сотні послідовників. Не кажучи вже про сильний їх медіа-ресурс, Інтернет-ресурси, друк газет, листівок, брошур, фанатично налаштованих прихильників та прихильниць,як відома багатьом " Оля з Золочева (теж торгує біля базару із їхніми "священниками"). Як отче спинити цю навалу на нашу безборонну паству, в умовах коли, наприклад, золочівські,бродівські і т.д. священники ,монахи бездіють, і навіть раніше скритно їм у цьому сприяли, коли ті кілька років поспіль возили людей на свої так звані "реколекції".Тепер же самі підгорецькі мають своїх" бойовиків", автобуси " Неоплани" ( Ви напевно знаєте про це із подій в Чорткові, коли ті хотіли захопити храм УГКЦ).Як боротися і протидіяти цій "чумі", яка на очах розростається і множиться. Дякую за відповідь!
Із ситуацією у Золочеві я загалом ознайомлений. У Вашому місті пережив приємні і незабутні хвилини під час виходу нашої Цекви з-підпілля, викладаючи у Василіянській семінарії і душпастирюючи тут 2 роки тому. Час від часу відвідую наш Золочівський монастир. Як синкел у справах мирян і монашества запитаю Ваших місцевих священиків, «чи роз'яснюють вони мирянам всю пагубність цієї секти в яку вступають все нові та нові члени». Наскільки мені відомо, вони це роблять, однак виникає запитання, чи роблять це достатньо. Також відомо мені про «самозваних священиків», що походять із Золочева і району. Про так звані «підпільні церкви», як Ви про це пишете, необхідно повідомити о. декана М. Сукмановського та ігумена єрм. Т. Кушку, ЧСВВ. Як зупинити «цю навалу» прошу почитати у попередніх відповідях, бо не бажаю повторюватися. Як захист від цієї нечистої навали, пропоную ознайомитися з думками учасниці реколекцій, організованих "Групою Догнала" - "Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною", опублікованих на цьому сайті. Велике спасибі за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви. Щире вітання Золочеву!
*
Запитання від Володимир, Львів
*
Слава Ісусу Христу! Маю можливо не так питання, як можливо пропозицію, яку, якщо вважаєте за потрібне, внесіть на рівні Єпархі. Як виникає зі свідчення учасника реколекцій організованих "групою Догнала", жертв, які попали в тенета цієї секти і не можуть вибратися з цієї пастки вже власними силами є багато. Тому пропоную вдарити дзвони на сполох. ПРОПОЗИЦІЯ: Нехай усі релігійні засоби масової інформації розпочнуть збирати свідчення людей, котрі потерпіли як духовно, психічно так і матеріально від цієї зграї шахраїв, і нехай про це почують усі. Можливо це допоможе перестерегти інших від цієї небезпеки.
Дзвоном на сполох є ця конференція. Цим дзвоном є також Ваші слова. Наш християнський обов'язок вимагає домагати ближньому у біді, тим більше тим невинним жертвам, які потрапили у тенета цієї секти. У попередніх відповідях мовилося, як це практично має виглядати, тому не вважаю за потрібне повторюватись. Ваша пропозиція є дуже цінною, якою обов'язково скористаються масмедія нашої Церкви. Велике спасибі п. Володимире за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Степан П.
*
Отче, наскільки законним є перебування цілої купи "сестер" (настільки 'контемплятивних', що їздять по світі і шарпаються з людьми) і приїжджих отців на території України? Невже нема якогось закону, який би раз і назавжди покінчив з їхньою присутністю в Україні? Порушення громадського спокою, побиття і напади на громади, самозахоплення церков, якісь незрозумілі протести, священнодіяння без державного на це права... хто вони такі, щоб себе так поводити? На них нема юридичної управи? Може б пасувало звернутися до цивільних адвокатів тим, що є Пастрирями свого стада, щоб не допустити діяльності "вовків"??
На сьогодні мільйони наших краян опинилися на чужині, щоб прогодувати свої родини в Україні. Інколи в масмедіях країн, де тимчасово проживають наші краяни повідомляється, як за невеликий проступок їх депортують. На жаль, наша влада набрала у рот води і мовчить, як нахабні чужинці глумляться над їх громадянами. Бажано це запитання поставити владі. Щоб не запізно вона схаменулася! Не маю більше чого додати. Слово за владою! Велике спасибі п. Степане за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Ephraim
*
Glory be to Jesus Christ! Venerable Father Vitalij, OSBM! In addition to my previous wishes, I would like to ask you a question today. Could you please tell me what the Basilian Fathers do in the monastery in Pidhirci to fight the attacks of the heretics?
Dear Brother Ephrem, you asked the question what our fathers are doing to fight the heretics? Well, first and most importunately they are praying and celebrating the Divine Liturgies that Heavenly Father will open their minds to the truth. As you know they are not living in our monastery, but they are living in the village in somebody's house.
*
Запитання від євген
*
Слава Ісусу Христу! Шановний отче, що Вам відомо про діяльність монастиря сестер в м. Тисмениця, вул. Сагайдачного,21 Івано-Франківської області ( індекс 77400), що підтримує підгорецьких самозванців,які поштою розсилають людям листівки " Апостолят молитви" - "молитовні сторожі" (анонімних, без підписів авторів),до яких групами приїздять на "молитовні вихідні , реколекції" , тощо сотні людей із всієї України.Якого чину ці монашки, де вони там взялись, яке відношення до них Ватикану, кому вони підпорядковуються? Те ж саме хочеться від Вас взнати про жіночі монастирі в м.Брюховичі ( під Львовом)та с. Пробіжна Чортківського району, які вірно служать підгорецьким.Звідки вони там, якого чину вони, кому підпорядковуються??? Чого Ватикан допускає таке відверте шельмування ними проводу УГКЦ і зокрема глави УГКЦ кардинала Гузара, чому відкрито не засудить їх деструктив?
Про «монастир» в м. Тисьмениця мені відомо, що там перебувають прихильниці групи Догнала. В одній із попередніх відповідей я розповідав, що в Брюховичах біля Львова перебувають «сестри» зі Словаччини, які знаходяться під безпосереднім впливом Догнала. Напевно частина з них перебуває в Тисьмениці. Раніше вони входили до Сестер ЧСВВ. Ці сестри перебували у контемплятивному монастирі біля Рима у Альбано. Вже тоді вони відмовлялися від духівників, окрім прибічників Догнала і постійно спротивлялися тодішній матері архимандрині Альфонсі, аж доки вони одного дня не щезли з Італії і переселилися у контемплятивний монастир в Брюховичах, а також в Тисьменицю. В цих «монастирях» окрім догналівок зі Словаччини є також з України. Ці догналівки у чернечій рясі відзначаються агресивністю, закликають вірних ходити на їхні відправи, бо у наших храмах не має «живого Бога». Вони влаштовують різні демонстрації з транспарантами і вимогами зареєструвати їхню секту. У розмові з ними відчутний агресивний фанатизм, адже вони запрограмовані своїм гуру Догналом. Вони не прислухаються до іншої думки і годі з ними вести якийсь діалог. Дуже боляче, що до них потрапляють молоді дівчата, яких одразу обробляють психотехніками Догнала. Апостольська Столиця (Ватикан) цілковито підтримує провід нашої Церкви і зокрема Блаженнішого Любомира. Ватикан відкинув і не визнає домагання догналівців, які є спрямовані проти Католицької Церкви. Доводжу до Вашого відома, що секта Догнала у своїх опусах нападає на світлу пам'ять папи Івана Павла ІІ. Велике спасибі Вам п. Євген за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Степан
*
Преп. отче, як відому ширшому загалу провідники догналітів перебувають в Україні незаконно, чинять розбрат, розпалюють міжрелігійну ворожнечу. Держава абсолютно не реагує на пряме порушення закону. Чому так відбувається. Чи "підгорецькі отці" не є справою рук державних органів, як засіб боротьби з УГКЦ
Необхідно мати незаперечні факти, щоб стверджувати наявність підтримки догналівців зі сторони деяких урядовців. Відомо лише, що їх підтримували 2 депутатів Верховної Ради. Їх діяльність є звичайно корисною недругам нашої Церкви і Української Держави. У багатьох людей доброї волі небезпідставно виникає запитання, хто їх підтримує і надає кошти на пропаганду розбрату і ворожнечі між вірними? Зверніть увагу на такий момент, про що я повідомляв в одній із попередніх відповідей. Сьогодні мільйони наших краян опинилися на чужині, щоб прогодувати свої родини в Україні. Інколи в мас-медіях країн, де тимчасово проживають наші краяни, повідомляється, як за невеликий проступок їх карають і депортують. На жаль, наша влада набрала у рот води і мовчить, як нахабні чужинці глумляться над їх громадянами. Бажано це запитання поставити владі. Щоб не запізно вона схаменулася! Чому використовую такі гострі слова, бажаю Вам з'ясувати. Як Вам напевно відомо, у деяких країнах мали місце випадки самоспалення жертв секти під впливом їхнього лідера. Не відомо, що може стрілити у голову Догналу! Отож, до неприємних інцидентів треба бути готовим. Не маю більше чого додати. Слово за владою! Велике спасибі Вам п. Степане за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Микола
*
Слава Ісусу Христу! Отче Віталію, в одному із своїх останніх листів до прем'єр-міністра Канади Стівена Гарперу керівники догналівської деструктивної секти прямим текстом зазначили, що, для прикладу, теперішній наш Глава УГКЦ та ректор УКУ є в тісних контактах... із масонськими ложами та підтримують гомосексуалізм. Що це нібито загальновідомі речі. Також екскомуніковані лжепророки звинувачують Гарпера за те, що він своїм недавнім жестом у Львовів, їх відвідавши, дав себе поставити немовби в погане світло; є або масоном, або гомосексуалістом. Логіка, як кажуть, "залізна" в них. Як ви думаєте, отче, чи повинні такі авторитетні люди, про яких мова, висловлювати свій протест публічно, не миритися з цим, якщо це наклепи, може якось притягувати їх до суду за публічні образи честі, наклепи. Це всіх стосується, бо така тактика самосвятів - лити потоком наклепництво, компрометувати, а себе весь час відбілювати (гроби побілені). Як бачимо, УГКЦ тепер неабияк є переслідуваною від різного типу збоченого сектантства. Бачимо, що мовчання на таке не веде до добра. Може знову створити якийсь комітет по рятунку УГКЦ, як це було колись, чи організувати якісь антидогналівські католицькі братства при наших церквах, укласти їм певний статут, аби давати ворожим силам нарешті гідну відсіч. Наперед вдячний!
Високі урядові особи загалом є досвідченими людьми. Вважаю нижчим їхньої гідности відповідати на запитання пройдисвітів і авантюристів. Прем'єр-міністр Канади, маючи кваліфікованих радників, не може брати до уваги писання членів деструктивної секти, адже він напевно є досвідчений політик.
За наклепництво і публічні образи честі у цивілізованій країні притягують до відповідальності. Погоджуюся з Вашими словами, що «УГКЦ тепер неабияк є переслідуваною від різного типу збоченого сектантства». Звичайно годі мовчати і займати позицію «моя хата з краю», коли догналівський ворог глумиться над моєю Церквою і народом. Обома руками підтримую Вашу ініціативу. Тішуся, що маємо таких вірних! Велике спасибі Вам п. Миколо за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви.

*
Запитання від Уляна, Львів
*
Отче Віталію, в Чорткові догналісти побили студентів дяківської академії. Одному з них, в наслідок побиття, навіть потрібно було робити операцію. Чи була порушена кримінальна справа проти догналістів за цей злочин? Дякую.
Детальніше про це можете довідатися на офіційному сайті Бучацької єпархії УГКЦ. http://www.buchacheparchy.org.ua/
У Чорткові справді мала місце спроба захоплення догналівцями греко-католицького храму. Вони завдали студентам Дяківської школи тілесних ушкоджень. Одному з них довелося робити операцію. Справа передана до правоохоронних органів.
Те що догналівці пішли на застосування фізичної сили доводить їхнє безсилля. Якщо уважно приглянутися до діяльності цієї секти, тоді можна одразу зауважити, що догналівці у своїх діях більш опираються на різні політичні, бізнесові та суспільні чинники, ніж на довір'я до Бога. Про свою «довіру до Бога і про відданість Божій волі» вони демагогічно вміють лише просторікувати. У даному випадку проглядається наглядне підтвердження того, як їхні слова розходяться з їхніми вчинками. За плодами їхніми пізнаємо, ким вони є насправді. Погане дерево не може приносити доброго роду.
Велике спасибі Вам п. Уляно за Ваші запитання і за турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Василь
*
Отче, пропоную по всіх наших храмах почати збір підписів під зверненням до Держкомнацрелігій, МВС та СБУ про заборону будь-якої діяльності секти догнала. Мотивувати це можна тим, що дана секта негативно впливає на вірних нашої Церкви, порушує спокій і міжконфесійний мир, що доводить до застосування фізичної сили; поводить себе зухвало; не дотримується майнового законодавства, захоплюючи самовільно храми, монастирі, каплиці, доми; очорнює наших Єрархів (громадян України, які мають право на захист своєї гідності) (ст. 29 Конституції України); порушує іміграційні норми України (про що неодноразово заявляли представники держави). Якщо нашій єрархії це не пасує зробити, то це можемо зробити і ми, вірні, дайте тільки добро!
Відповідальність за долю Церкви не тільки є прерогативою духовних осіб, але також мирян. У травні 1989 р. найвідданіші миряни нашої Церкви в Москві на Арбаті відстоювали нашу Церкву і перемогли. Якщо ми не зможемо відстояти нашу Церкву у своїй державі, тоді ганьба нам! Молитвою і рішучою вимогою до влади ми маємо моральне право це вчинити. Велике спасибі Вам п. Василь за Вашу чітку позицію і особливо за турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Анна
*
Слава Ісусу Христу! Отче Віталію, в чому, на Вашу думку, причина такої сильної неприязні догналітів до особи Блаженішого Любомира?
Догнал і його свідки є противниками Бога, адже творити таке беззаконня, поширювати ненависть може тільки навіжена дияволом людина. Як Ви напевно зауважили, Блаженніший Любомир не захищається і покірно сприймає моральне бичування і опльовування догналівців йдучи за прикладом Спасителя. Це одна сторона медалі. Зворотньою стороною медалі є підступний намір догналівців психологічним терором перешкоджати йому виконувати нелегкий уряд, паралізувати усі дії його канцелярії. Вони дотримуються тактики сталінських опричників і сподіваються вдаривши пастиря, розпорошити овечок і звести їх на манівці (Мк. 14,27). Могутній імперії це не вдалося і догналівцям не вдасться, бо з нами є Бог!
Велике спасибі Вам п. Анно за Вашу турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Ярослав
*
Для Анни. Чому вони мають неприязнь до нашого блаженішого патріарха Любомира, а чому ж темрява боїться світла. Коли хтось живе у правді, він не потребує виправдання. Погляньмо ж тоді всю їхню "богословію", вони побудувану на протистоянню чомусь. Коли б всього цього не було, то риторичне питання - проти чого вони боролись би. Що б мати свої ідентичність, вони мають завжди проти чогось боротись. Вони потребуть ворога що б могти існувати. Ярослав
Ваша відповідь п. Анні перегукується з моєю та її доповнює. Щиро дякую дорогий п. Ярославе.
*
Запитання від igorko
*
Слава Ісусу Христу! Отче Віталію, мабуть погодитеся, що догналізм - велика біда нашої церкви... Проте мало хто знає про це. А якщо і знають, то "чули дзвін, та не знають, де він"... Як Ви думаєте яккраще і доступніше пояснити щирокому загалу про небезпеку отрути догналізму?
Тішуся, що маємо свідомих мирян готових стати на захист Церкви. Наша свідомість має також полягати в цьому, щоб ми знали чим живе Церква. Молитва, активна участь у житті парохії допомагає дуже швидко виявляти небезпеку моральної отрути і зокрема отрути догналізму. Отці парохи на місцях це зобов'язані чинити.
Велике спасибі Вам п. Ігоре за цінні поради. Поширюйте їх у своїй парохії.
*
Запитання від Ольга
*
Слава Ісусу Христу! Отче Віталію, зі свідчень людей, яких "вербували" на "догналівські реколекції", знаю, що "догналівці"роблять це дуже грубо, залякуючи пеклом, або б'ють на жалість своїм "аскетизмом". Підкажіть, будь ласка, на що ще варто звернути увагу, щоб мимоволі не потрапити в їхню секту.
Для деструктивних сект делікатність, шляхетність і толерантність є чужим і незрозумілим поняттям. Агресивність і наруга над сумлінням людини є їх визначальними прикметами. Контроль над мисленням і виполіскування мозку складають мету їхніх наук. У попередніх відповідях вказувалося, на що слід звернути увагу, «щоб мимоволі не потрапити в їхню секту», як Ви запитуєтеся. Догналівці зазвичай підбирають у свої ряди вчителів, лікарів, підприємців, тобто освічених людей, які мають постійні контакти з багатьма іншими людьми. Завербувавши одного-двох у якомусь колективі, вони запускають цих троянських коней, для пропаганди ідей Догнала. Іншою тактикою догналістів є проведення так званих «реколекцій». Оголошення про ці «реколекції» вони розклеюють у маршрутках, на зупинках громадського транспорту, на стовпах і т.п. Догналівці шукають також людей, що почувають себе ображені за щось на Церкву через духовних осіб, що на жаль може мати місце. Найновішою формою менеджмент-поширення догналізму є створення і функціонування громадських організацій, які начебто мають своєю основною метою вести боротьбу проти ювенельної юстиції, законодавчого толерування гомосексуальної поведінки, тощо Варто зазначити, що догналівці повністю ігнорують тему абортів, які є насправді небезпечною демографічною проблемою нашого суспільства. І ще декілька порад, щоб уникнути долі жертв догналізму. Перш за все - будьте практикуючими католиками, які не тільки раз на тиждень приходять на Святу Літургію.Намагайтеся глибше пізнати свою віру. Візьміть до рук Катехизм Католицької Церкви. Коли Вам хтось запропонує відвідати якісь реколекції, місії, чи щось тому подібне, проінформуйтеся у свого пароха: чи варто відвідати, чи краще ні.
На жаль, наш український народ має один важкий гріх, яким часто легковажить - гріх обмов і очорнень. Наші люди охочіше вірять різноманітним пліткам, аніж очевидним фактам, некритично сприймають найнеймовірніші розповіді й обмови. Власне цим дуже часто послуговуються сектанти і серед них також і догналівці. Відмовтеся від цієї практики, уникайте непотрібних і немудрих розмов. Якщо чуєте якийсь лихі чутки про священників, монахів, монахинь, чи навіть єпископів, краще помоліться за них і не поширюйте цього далі. Плекайте у собі любов до своєї Церкви і вам ніколи не подолає спокуса відділитися від Неї. Якщо ж ви якимось чином потрапили на «богослужіння» цієї секти, то відразу у вухо Вам впаде, що у відповідних єктеніях вони не згадують Блаженнішого Любомира, а свого фіктивного вождя Михайла (Осідача). Практикуючий і воцерковленомий греко-католик ніколи не дасть себе звести і не потрапить у ряди сектантів-догналістів.
Велике спасибі Вам п. Ольго за Вашу турботу про долю нашої Церкви.
*
Запитання від Мартa
*
Слава Ісусу Христу! Всечесний отче Віталію! З великим задоволенням і цікавістю перечитала усі запитання й відповіді. Що дуже тішить, то це те, що в кожному дописі - тривога, турбота і біль за нашу Церкву. Здається, що вже про все на цю тему запитали. То ж у мене, радше, пропозиція-побажання, аніж запитання. На мою скромну думку слід більш наполегливо і, в доброму розуміннні слова, більш «аґресивно» інформувати людей про діяльність цих людей. Я не знаю, який, в основному, віковий ценз їх прихильників: молодь, чи таки старші люди. Але в будь-якому разі слід рішуче виходити за межі інтернету! Про це треба голосити по всіх усюдах. Адже старші люди, зокрема, не користуються інтернетом. А саме вони дуже часто є фанатично «відданими» різним течіям. І вони до них можуть повести своїх дітей і онуків. Напевно слід випускати якісь бюлетені, летючки, - інші друковані матеріали і ширити, ширити і ширити їх серед людей. Ну, і звичайно ж, - живе слово! Звичайно, що не всі й не одразу дослухаються; не всі усвідомлять загрозу від цих людей. Але, скоріше чи пізніше - люди все зрозуміють. Напевно легше людей оберегти від того зла, ніж потім відтягнути. Тут найстрашніше - проґавити критичну масу їх поширення у нашому народі, у свідомості людей!!!... Адже їх діяльність може стати реальним кроком до розколу нашої Церкви. Дякую за увагу!
У св. Тайні Хрищення Ви одержали ім'я Марта, але Вам радше відповідає ім'я Марія, яка «вибрала кращу частку» (Лк. 10, 42). Справи Божі і доля народу мають бути пріоритетними і тоді усе решта нам сторицею докладеться. Приєднуюся до Ваших глибоких думок, які не потребуть коментаря. Щасти Вам і велике спасибі.
*
Запитання від Вірний УГКЦ
*
Слава Ісусу Христу. Тут дехто вже зазначав раніше, що нібито недостатньо висвітлений у ЗМІ догналівський феномен, тобто секта Догнала. Хочу зазначити в контексті, що доволі корисної інформації, що весь час оновлюється, можна так само знайти для себе чи інших (розповсюдити це, видрукувати) ще на цім відвідуванім часто блозі http://antydognalivci.blogspot.com
Там є лінки на інші вебресурси стосовно тієї деструктивної секти. Про це не мовчиться в Церкві! Було б добре теж створити петицію до державних органів щодо новітнього переслідування греко-католиків догналівськими самосвятами та їх зазамбованими адептами.
Приєднуюся до Ваших думок. Інформацію про новітній феномен агресивного догналізму слід зробити широко доступною для загалу наших вірних. У попередніх відповідях я висловив свою думку стосовно звернення до влади. Щиро дякую за цінні поради, які складатимуть мозаїку банку ідей для реалізації захисту нашої Церкви.
*
Запитання від Прочанка
*
Підтримую Миколу і Василя в заклику використати всі можливі засоби для припинення діяльності секти догнала. А головне, не обмежуватися силами єрархів, але організувати опір секті силами небайдужих мирян.
Св. Отець папа Іван Павло ІІ у Апостольському повчанні про «Покликання і місію мирян» писав, що успіх місії священика у великій мірі залежить від співпраці з мирянами. Миряни не є християнами другої категорії у Церкві, адже вони складають 99 відсотків кількости її членів. Активних і самовідданих мирян ніколи не бракувало у нашій Церкві, зокрема у момент її виходу з-підпілля. Дякую за підтримку Миколи і Василя. Складаю Вам подяку за активну позицію. Реалізуйте її! Христос посеред нас!
*
Запитання від Гліб Коваленко
*
Отче!
1. Чи правда що ті чотири монахи були найняті Московою?|
2. Чого державна влада України їх як іноземних священників не вислала?
3. Думаю, що УГКЦ протидіє цим товаришам слабувато - ну як і все поки що в УГКЦ потихеньку-помаленьку. Під час пожежі така тактика вбивча. Що думаєте з цього приводу?
Дякую. Пишіть книжечки, брошури, інтервю давайте. Успіхів!
1. Перше запитання належить до правоохоронних чинників.
2. Запитання слід адресувати владі. На це запитання я дав вже відповідь.
3. Погоджуюся, що протидія заколотникам була слабуватою, тепер цього не буде.
Дякую п. Глібе за цінні поради, які будуть враховані. Щасти Вам Боже!

*
Запитання від Остап, львів
*
Шановний отче, в лоні УГКЦ діє рух родин, який очолює Адріан Буковинський. Він навіть працював у Львівській архієпархії. І коли група Догнала була вже виведена поза УГКЦ, то він все ж контактував з догнальцями. Є інформація, що він і далі возить несвідомих людей до них на реколекції. І він є референтом народної депутатки Оксани Білозір, яка лобіює і захищає їх інтереси. Вони мають прихильників серед груп харизматичної онови, які фактично легально діють в УГКЦ. Чи не здається Вам, що через рік вони будуть впливати на різні процеси в УГКЦ, а офіційна Церква буде спати блаженним сном? Чому не говорити відкрито? Чому так мало інформації з іменами та іншою інформацією, яка показує хто є хто?
Вашу інформацію намагатимусь вивчити. Запевняю Вас, що офіційна Церква спати не буде.
*
Запитання від п.Лілія
*
Слава Ісусу Христу! Отримуючи всебічно інформацію про "групу Догналівців" намагаюсь все-таки зрозуміти бодай не масову (Богу дякувати), але все-таки прихильність багатьох християн в т.ч. священнослужителів до цієї групи. Будучи присутньою (серед багатьох!!!) на їхній Службі Божій в Підгорецькому костелі не примітила суттєвої різниці у відправі (окрім :"за правовірних християн", і не упоминання Блаженнішого Кир Любомира). Чи направду використовуються психотехнології на віруючих для повнішого відчуття присутності живого Бога і чи має причетність харизматичний рух до їхнього віросповідувння?
Дозвольте розпочати з кінця. Догналівська секта не має ніякого, підкреслюю, ніякого, відношення до Католицького харизматичного руху, який є одним з багатьох внутрішньоцерковних рухів апробованих Церквою. Свого часу, перебуваючи принаймні формально у лоні Католицької Церкви догналівці виразно заявляли, що вони не мають жодного відношення до Католицького харизматичного руху. На самому початку їхньої діяльности догналівці намагалися виставити себе якоюсь особливою гілкою цього руху і по можливості взяти цей рух в Україні під свій контроль, але завдяки енергійній протидії Преосвященного владики Софрона Мудрого, тоді правлячого єпископа Івано-Франківського, цього вдалося уникнути. З того часу догналівці не робили більше спроб виставляти себе харизматами, а також захопити хоча б одну харизматичну групу під свій контроль.
Кваліфіковані знавці харизматичного руху зафіксували суттєві відмінності між католицьким харизматизмом і догналізмом. Тому ще раз підкреслюю догналізм не має жодного відношення до Католицького харизматичного руху.
Стосовно психотропних практик цієї секти, слід підкреслити, що догналівці практикують і пропагують так звану бойову молитву. Про небезпеку цієї практики я вже мовилося раніше у відповіді на одне з попередніх запитань. Властиво «бойова» «молитва» є одним із психотропних засобів, які догналівці використовують для введення людей у змінений стан свідомості для легшої маніпуляції своїми жертвами.
Непоминання Блаженнішого Патріарха Любомира у Літургії, чи у інших Богослужбах не є просто якоюсь дрібною деталлю. У Східних Церквах викреслення чийогось імені з Диптихів і припинення поминання на Богослужбах завше означало і означає зрив зв'язку з даним Єрархом. Тим самим догналівці виразно вказують на те, що вони є поза Католицькою Церкво, тобто підкреслюють, що вони є окремим релігійним утворенням, яке не має жодного відношення до Католицької Церкви.
*
Запитання від Іван, Тернопіль
*
Преподобний отче, чи не є завданням догналітів скомпрометувати мирянські рухи в УГКЦ? Догналіти масово створюють різні ГО, які начебто боряться проти різних грішних проявів суспільства, вони імітують Рух чистих сердець, вони імітують подружні зустрічі. Та найбільшої компрометації з їхньої сторони зазнав Харизматичний рух, адже у головах деяких священників цей католицький внутрішньоцерковний рух почав асоціюватися з "підгорецькими". Хто може поправити шкоду нанесену нашому мирянству?
Студіюючи діяльність догналівської секти, дійсно можна дійти до висновку, що одним із завдань догналівців є також компрометація католицьких внутрішньоцерковних рухів. Їм зокрема вдалося осягнути, що у певної необізнаної категорії мирян католицький харизматичний рух властиво асоціюється з догналізмом. Вони також імітують широко розповсюджений на Заході католицький «Рух чистих сердець», який пропагує дошлюбну чистоту молоді. Обравши шлях імітації УГКЦ догналівці також імітують мирянські рухи. Це слід взяти до уваги й не потрібно особливо дивуватися. Про це зокрема говорив святий Августин називаючи диявола «Божою мавпою», котрий неспроможний вигадати щось нове, а лише імітує те, що чинить Бог. Подібно за прикладом свого покровителя з пекла догналівці імітуючи Католицьку Церкву, імітують також її внутрішнє життя, включаючи внутрішньоцерковні рухи. Але це тільки зовнішня оболонка. Вони дають усьому цьому цілковито своє наповнення, яке не має нічого спільного з автентичними внутрішньоцерковними рухами.
Чималою проблемою для Церкви є також творення догналівцями Громадських організацій, які декларують себе поборниками проти певних неморальних явищ. Але варто зауважити, що ці ГО дуже агресивно «змагаються» з явищами, які не входять до гострих проблем українського суспільства. Ці проблеми є дуже гострими для Заходу. Догналівці жодним чином не звертають увагу на реальні проблеми нашого суспільства - алкоголізм, наркоманію, аборти і т.п.
Створюється враження, що ці ГО створені не для боротьби проти певних явищ, але властиво для пропагування і транспортування цих пороків із Заходу в Україну.
Стосовно того, як направити шкоду нанесену догналізмом нашому мирянству, перш за все мусимо молитися, щоб Господь своєю Милістю зцілив рани завдані нашій Церкві догналівцями. Дуже важливо доносити правдиву інформацію про догналізм кожному католикові не залежно від того, чи він є членом РКЦ чи УГКЦ. Це буде властиво найкращим засобом направити шкоду, яку догналізм завдав нашому мирянству.
*
Запитання від Тарас, Львів
*
Всечесний отче, чому церква мовчить про те, що догналісти отримують фінансування з-за кордону? Чому ніде не поширюється інформація про те, що їх підтримують певні політичні та бізнесові кола? Адже така інформація відкрила б очі багатьом людям і не дала б їм потрапити у пастку цієї секти.
Це питання слід скерувати до влади, щоб вивчила джерела фінансування свідків Догнала, адже їхня діяльність приносить шкоду не тільки Церкві, але також державі. У відповіді на одне з попередніх запитань вказувалося, що діяльність групи Догнала викликає різні здогади і підозри, а саме: хто може за нею стояти. Подібні запитання доводиться часто чути від мирян і духовних осіб. Взяти хоча б до уваги їхню друковану великим тиражем продукцію та її розсилання усім духовним особам в Україні, а також у перекладі англійською, німецькою і чеською мовами за кордон. Це дуже дорого коштує і за приблизними підрахунками фахівців це складає до 10 тисяч американських долярів в місяць. Напрошується висновок, хто цю групу може фінансувати? Якщо хтось має якусь інформацію щодо джерел фінансування свідків Догнала, прошу надсилати. Дякую за пораду.
*
Запитання від Анна, Буськ
*
Слава Ісус Христу! Прошу пана отця, моя мама є ярою прихильницею "підгорецьких" отців. Ціла наша родина потерпає від цього. Ми вже звертались до різних священиків з проханням допомогти у цій ситуації. Вона постійно "проповідує" і нам, і сусідам, і цілій родині. Останню копійку з хати везе "бідним" отцям, які начебто не мають з чого жити, влаштовує скандали, щоб змусити нас їздити до "отців". Постійно критикує священиків. Кричить що вони вірні слуги Ісуса і папи, що папа начебто таємно викляв усіх єпископів, а їх призначив своїми намісниками. Як цьому лихові зарадити? Що робити?
Ваше запитання у багато чому перегукується із запитанням п. Миколи, котрий через свідків Догнала посварився зі своїми добрими знайомими. Ваш випадок набагато важчий, бо у тенета цієї секти потрапила Ваша мати. Зарадити цьому лихові не можливо моєю короткою відповіддю. Уважно прочитайте попередні відповіді, де про це мовиться. Найкраще на мою думку, поговорити про це з Вашим о. парохом, або з компетентним у цьому питанні священиком. Прошу звернутися до нас, намагатимемось допомогти. Не вступайте у відкриті дискусії зі своєю матірю, краще помоліться за її навернення, бо що не можливо людині, можливо Господеві.
*
Запитання від Василь Скочеліс, Львів
*
Всечесний отче, недавно зіткнувся з дивною ситуацією. Наш греко-католицький священик у церкві святих Володимира і Ольги, як виявилось, рекомендує поїздки до Брюхович, до догналістів. Здається, що отця звуть Олег. Чому ніхто не реагує на це неподобство?
Вашу інформацію намагатимусь вивчити.
*
Запитання від Марійка Пушок
*
Слава Ісусу Христу! Декілька років тому довелось бути учасником вищезгаданого Руху Християнських Сімей під проводом Адріана Буковинського. Більша частина активного "керуючого складу" цієї групи були активними підопічними "підгорецьких отців", зокрема самого Догнала, а сам п. Адріан навідував їх регулярно, визнаючи своїми духівниками. Мушу ствердити, що духовність підгорецької частини містила окультні практики, мала місце зневага до Церковного проводу і конкретна маніпуляція новими учасниками, яких здобували за допомогою передшлюбних наук при церквах Львівської архиєпархії, які проводило подружжя Буковинських. Як могло статись так, що стільки вірних- молоді подружжя стали жертвами такої безвідповідальності?
Доводжу до Вашого відома, що п. Адріан Буковинський від 23 квітня 2008 р. звільнений від обов'язків заступника Голови Комісії Родин Львівської Архиєпархії УГКЦ. Ми живемо у переломні часи становлення нашої Церкви і мусимо бути свідомими того, як про це мовилося у попередніх відповідях. Errare humanum est (людині властиво помилятися), каже латинська сентенція. Жодна людина не є звільнена від помилок і від хибних друзів у овечій шкірі. І я і Ви пані Марія! Дуже дякую за інформацію надану Вами. Вона дійсно допомагає висвітлити усю шкоду догналізму. Церква не може зайняти позицію латентної параної: в усіх і в кожному бачити догналівця. Великою проблемою є мімікрія догналівців і їхня облудливість. Вони дуже часто прикидаються вірними католиками і практично нічим себе назовні не видають, працюючи неначе таємні агенти ворожої структури. Тому не завжди вдається виявити цих агентів догналізму відразу. Це стосується і згаданого Вами випадку. Та як і на питання п. Остапа відповідаю: Вашу інформацію намагатимусь вивчити. Запевняю Вас, що офіційна Церква спати не буде. На разі стільки і щасти Вам Боже! Щиро вдячний за Ваше зауваження.
*
Запитання від Андрій, Львів (православний УАПЦ)
*
Шановний Отче! Чи не здається Вам, що підняті проблеми УГКЦ (кавпаківци і т.д.) є результатом невизначеності віруючих самої УГКЦ: частина вважає себе чисто "православними в єдності з Римом" (але "натикаються" на виключно католицьку догматику УГКЦ), інші - "українськими католиками" (фактично УКЦ) і православ'я для них чуже (тут і бачимо формування окремого українсько-католицького компілятивного обряду)? Приклад цього є навіть у Ваших відповідях: Ви весь час, і на мій погляд абсолютно правильно, робите акцент на слові "католик-католицтво". Але інші, наприклад студити, цього слова стараються уникати. Таким чином, виникнення двох полюсів (католицького та православного) в одній Церкві - це і є постійна напруга і, як наслідок, виникнення сприятливого підгрунтя для сект.
Шановний п. Андрію, дякую Вам за цікаве і дуже важливе питаня, яке заторкує справу ідентичности нашої Церкви. Свого часу цій темі були присвячені конференції за участю різних Церков візантійської традиції на дуже високому академічному рівні. Головним двигуном цих заходів був Префект Конґреґації для Східних Церков кард. Ахілле Сільвестріні, що мали місце в 1994 році у Венеції та в 1997 р. у Ніредьгазі, Угорщина. Матеріали останньої були видані видавництвом «Свічадо» в 1998 р. Цим зустрічам були присвячені послання Папи Івана Павла ІІ. Ось його слова: Східні Католицькі Церкви «уприсутнюють у серці Церкви скарб християнського Сходу, в той же час, беруть участь у потоці ласки, яка наповнює різноманітне й багатоформне тіло Католицької Церкви. Спільне очікування полягає у вірності цьому подвійному покликанню. Я переконаний, що більш чітке усвідомлення цієї ідентичності допоможе також визначити точне місце східних католиків на екуменічному полі, сприяючи, таким чином, подоланню непорозумінь та напруження, які принесли і далі приносять немало страждань... Я сердечно бажаю, щоб, де б разом не жили католики та православні, встановилися братні відносини взаємоповаги та щирого пошуку спільного свідоцтва Єдиному Богу. Чим більше Східні Церкви будуть самими собою, тим чіткішим буде їх свідчення, ближчою й іншою приналежність до християнського Сходу, пліднішим та ціннішим їх доповнення до західної традиції.» (Іван Павло ІІ, Ватикан, 28.06.1997). Темі ідентичности був також присвячений перший Собор монашества УГКЦ у Львові в 2004 р. з вельми цікавими й завжди актуальними темами та доповідями. Про ідентичність УГКЦ найкраще висловився сам Святіший Отець Папа Іван Павло ІІ під час Літургії з нагоди 1000-ліття Хрищення Руси-України: «Ми є православні у вірі і католицькі в любові». Як мовиться: «легко сказати, однак, важко це сприйняти й виконати», а це тим більше у нашій «чепурній» УГКЦ, де практично перетинаються різні традиції, напрями, спрямування і т.д. З одного боку наша Церква є надзвичайно відкритою і плюралістичною назустріч «всім і вся», а з іншого боку дуже вразливою. Саме тому в ній знаходять своє місце різні течії, рухи, починання і ... зіштовхнення і саме тому наша Церква є дуже симпатичною й цікавою. Досвід екуменізму усіх Церков Золочівщини, Львівської області, яскраво свідчить не тільки про мирне співжиття вірних, але про активне і живе зближення православних, греко-католиків і римо-католиків на всіх рівнях як церковного, так і суспільного життя. Покликання нашої УГКЦ визначено ККСЦ, котрий ясно говорить: «Слід сумлінно зберігати і підтримувати обряди східних Церков як спадок усієї Христової Церкви, в якому віддзеркалюється та традиція, що продовжується від Апостолів через отців, і який утверджує божественну єдність католицької віри в її різноманітності». Я думаю, що у цьому сенсі, наша УГКЦ, щораз більше усвідомлюючи свою ідентичність, зможе ще сильніше свідчити в Європі та й у світі вияв християнської любови і пошанування один одного у його духовних, літургійних, народних, уподобаннях завжди під второпним керівництвом душпастирів. Адже ж Церква наша народилася і покликана для того, щоб нести спасіння кожній людині. Що стосується юрисдикцій, то вони, як необхідний елемент, з найперших початків були присутні у Вселенській Церкві, однак, чи будуть колись у небі?
*
Запитання від Олег Басараб
*
Слава Ісусу Христу! Багато років на святоюрській горі висміювали Блаженнішого і допомагали розвиватися отцям і формувати кістяк секти! Друкувалися книги, розсилки листів, зв'язки з депутатами і впливовими молодятами, які попадали на науки передшлюбні. Згіршення отримали сотні подружніх пар, які мали намір стати членами спільноти! Про це всі знають, але толерують? Чому?
Подано дуже загально, необхідно оперувати фактами. Ваше повідомлення наводить жах, але мусите взяти до уваги, що будь-які твердження мусять підтверджуватися аргументами. Без них годі вести діалог. Щодо заступника голови Комісії Родин Львівської Архиєпархії мовилося в одній із попередніх відповідей. Обіцяю вивчити Ваше повідомлення.
*
Запитання від anatolius
*
Слава Ісусу Христу отче! Розкажіть будь-ласка чи Ви розмовляєте про цю проблему із римо-католицьким духовенством? Бо я чув про випадки, коли догналітських сестер допускають до причастя в РКЦ. Свідомо знаючи, хто вони і таким чином подвоюючи проблему УГКЦ. Чи Ви не звертались до керівництва РКЦ для того, щоб вони чітко вказали свою позицію? Бо серед деяких римо-католиків побутує навіть симпатія до догналітів, яка годується негативним ставленнням до УГКЦ і таким чином діє принцип "якщо їм погано, значить мені добре". Дякую!
Мої дитячі і юнацькі роки проведені у Львівській римо-католицькій катедрі, як ми львів'яни зазвичай називаємо цю базиліку Успення Пресвятої Богородиці. В часи підпілля УГКЦ багато греко-католиків відвідувало римо-католицькі храми. Я особисто знайомий з Високопреосвященним Митрополитом Мєчиславом Мокшицьким, котрий добре ознайомлений з діяльністю секти Догнала. Ця секта нападала 2 роки тому на особу митрополита, коли догналівцям не вдалося зустрітися з кардиналом Бертоне під час беатифікації у Львові с. Марти Вєцкої у травні 2008 р.
Священик, причащаючи монахинь, не зобов'язаний знати кожну черницю по імені, а також до якої монашої спільноти вона належить, тим більше у такому великому місті, як Львів. Можливо догналівки приступали в костелі до св. Причастя, але це вже їхній гріх, а не священика. Прошу вибачити, але Ваша думка про негативне ставлення римо-католиків до греко-католиків є невірною.

*
Запитання від Тарасій
*
Високопреподобний отче, мені здається, що якщо би таких веб-конференцій та інших публічних заходів було би більше, то би ця єресь не виросла до доволі значних розмірів і поширення.
1. Чи не здається Вам, що провід Церкви допустився, кажучи чиновницькою мовою, професійної халатності, за яку має бути відповідальність?
2. Сьогодні догналіти набрали такої сили, що їх не так просто буде виперти з нашого суспільства. Ви самі наводите приблизні цифри, які їм потрібні лише на поліграфію. Отже, тепер це проблеми всієї повноти Церкви. Але чи має УГКЦ якусь програму протидій їх діяльності і публічного вияснення їх суті?
3. Як бачимо, проблеми існують і в окремих парафіях, де священики скеровують вірних до догналітів. Чи будуть і які саме кроки для викорінення цього?
4. Звичайно, розуміємо, що в Церкві є різні погляди на традиції, форми обрядів і згадування певних слів під час богослужінь, але як реагувати на те, що при поважних парафіях формуються групи на реколекції до догналітів? 5. Чи були звернення до відповідних державних органів щодо зняття з реєстрації тих монастирів, які вийшли з-під влади УГКЦ і тому порушили свої статути?
Дякую за Вашу активність!
Цілковито згідний, але не щодня, бо фізично не витримаю. :) Прошу вибачити за жарт, веб-конференція нагально потрібна. Правдива інформація має випереджувати розвиток подій.
1. Церква вперше зустрілася з таким явищем, до якого не була приготована. Ми також не були проготовані до виходу з катакомб 21 рік тому. Годі це назвати професійною халатністю, радше професійною непідготовленістю. Слід визнати, що не вміємо поки що реагувати на виклики часу.
2. Поживемо, побачимо. Найближчий час покаже. Ми приступаємо до активного захисту Церкви, адже надто довго заплющували очі на ці неподобства.
3. Проблеми справді існують в деяких парохіях. Якщо деякі парохи сприяють догналівцям, тоді вони є самогубцями. Залишаться голі і босі.
4. Зовсім недавно справді мали місце групування частини вірних при деяких більших парохіях, що свідчить про недбалість священиків. З етичних міркувань не буду називати цих горе-парохів.
5. Звернення були, але чи дійшло до зняття з реєстрації не можу відповісти.
Наостанок хочу подякувати тим, що допомагали мені впродовж цієї конференції цінними думками і матеріалами.
*
Запитання від Катерина Остапчук
*
На вашу думку, чи не варто повернутися до практики касати окремих монастирiв, як це було у 18 ст. за цiсаря Франца Йосифа? Справа в тому, що Пiдгорецький монастир - найбiльш схизматичний за його духом, при чому здавна, адже заснували його схизматики з Манявського скита. Саме тут у 1860 р. Iриней Яворський та Антiн Петрушевич знайшли схизматичнi писання з хулою на папу авторства Iвана Вишенського та Йова Княгиницького, якi згодом було надруковано, що завдало велику шкоду католикам. Тут частим гостем був вiдомий вiльнодумець Iван Франко. Чи не варто, на вашу думку, якось рефомувати або взагалi скасувати цей монастир, який дав назву сектантському угрупуванню Догнала?
Високоповажана п. Катерино, дякую за Ваші думки і поради. Стосовно Підгорецького монастиря бажаю Вам сповістити, що догналівці не перебувають у цьому Василіянському монастирі. Від 1946 до 1989 рр. наша Церква зазнала касат і руїн храмів і монастирів. Сьогодні їх потрібно відновлювати і реставрувати. Не маю часу і змоги висвітлити історію Підгорецького монастиря і «його дух» у минулому.
Творча інтелігенція кінця ХІХ ст. відзначалася певним вільнодумством. Наш Каменяр бував частим гостем Крехівського і Львівського Свято-Онуфріївського монастирів, користуючись їх славними бібліотеками та збірками рукописів. Іван Франко з пошаною ставився до Слуги Божого Митрополита Андрея і мав з ним добрі відносини. Іван Франко міг мати деяке упередження і особистий жаль до духовних осіб через його перше нещасливе кохання до доньки священика Ольги Рошкевич, котрий перешкодив їхньому одруженню.
*
Як ви ставитеся до громад покутникiв, що вийшли з УГКЦ, та чи вели ви з ними дiалог?
Моє ставлення до цієї громади, що виникла в 1954 р. і до її провідника о. Ігнатія Солтиса, не є прихильним, бо не сприймаю вчення цієї громади, що зірвала зв'язок з Церквою. Солтиса не можна порівнювати з Догналом, він був мужньою людиною, багато зазнав переслідувань. Так він мав свої хибні погляди і їх фанатично дотримувався, але він боровся з безбожною владою, а не з нашою Єрархією і Католицькою Церквою. Сьогодні покутники внесені у список релігійних організацій. Особисто я з ними ніколи не стикався.

http://risu.org.ua/page.php?id=21&name=conferencedetails&_lang=ua&&questions_p=0

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове

повернутися до стрічки новин

АРХІВ НОВИН 2011-2013

Категорії

Що таке група Догнала і хто за нею стоїть