Монашество здавна вважалося безкровним мучеництвом, − Блаженніший Любомир про роль монашества у житті Церкви

13-11-2010

  • Категорія:


10 листопада відбулася зустріч Комісії у справах монашества та настоятелів монаших чинів і згромаджень УГКЦ з Главою УГКЦ Блаженнішим Любомиром. На зустрічі були присутні Преосвященний Владика Тарас (Сеньків), Апостольський адміністратор Стрийської єпархії та відповідальний за монашество УГКЦ, Преосвященний Владика Венедикт (Алексійчук), Єпископ-помічник Львівської архиєпархії, та о. Петро Рак, керівник Відділу комісій УГКЦ. Зустріч відбувалася у рамках Року християнського покликання з особливим наголосом на покликанні до богопосвяченого життя. Провідна думка зустрічі - усвідомлення монашеством свого покликання та ідентичності і свідчення для Церкви.

Блаженніший Любомир у своєму батьківському зверненні до монашества наголосив, що наша Церква після 45 років переслідування вийшла з катакомб, завдяки свідченню мучеників за віру Христову. Ці нелегкі часи дали свій плід у живучості Церкви - зродили нові покликання до християнського та богопосвяченого життя. «Монашество здавна вважалося безкровним мучеництвом. Усвідомлення сучасним монашеством цього аспекту є дуже важливим як для самих монаших спільнот, так і для Церкви в цілому. Наше завдання - прийняти цей прецінний дар покликання до богопосвяченого життя і жити ним та ділитися з нашими братами і сестрами», - наголосив Предстоятель УГКЦ.

За словами Блаженнішого Любомира, богопосвячені особи повинні бути свідками християнського життя, чимось дуже автентичним і справжнім. Потрібно шукати способи, щоб один одного заохочувати до більш досконалого свідчення. «Монах - це людина, особливо і радикально віддана Богові. Чим краще богопосвячені особи будуть жити цим радикалізмом, тим правдивішими і промовистішими свідками зможуть бути», - сказав Глава УГКЦ.

Живучи євангельськими вартостями, монашество є тією закваскою, що дає зріст не тільки для церковних спільнот, але і для цілого суспільства, яке довгі роки жило у середовищі антихристиянського свідчення та потребує оздоровлення і зцілення.

Настоятелі монаших спільнот мали можливість поставити запитання Блаженнішому Любомиру. За їхнім свідченням, ця зустріч була великою силою батьківської підтримки та заохоти.

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове