Єпископ Клеменс Піккель: служіння Католицької Церкви в Росії таке ж, як і в Православної – нести Христа в цей світ

27-10-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Росії |
• інтерв'ю

Одна з чотирьох католицьких дієцезій Росії - єпархія св. Климента в Саратові - відзначила в середині жовтня знаменну дату - десятиліття освячення свого головного храму. З цієї нагоди в Саратові пройшли ювілейні заходи, в ході яких глава дієцезії єпископ Клеменс Піккель дав інтерв'ю кореспондентові «Благовест-інфо».

- Ваше Преосвященство, католицькому собору свв. Петра і Павла в Саратові - десять років, але самі ви служите в країнах колишнього Радянського Союзу удвічі довше. Розкажіть, будь ласка, про свою життєву дорогу.

- Я народився в 1961 році в Східній Німеччині в католицькій сім'ї. З юності відчув покликання до священства і поступив в семінарію.

Спочатку я мало знав про життя християн в СРСР. Але в 1979 році, в період мого навчання в семінарії, до нас приїхала одна бабуся з Таджикистану - вона була етнічна німка, католичка. Але жила в повній ізоляції від Церкви і практично нічого не знала про її сучасне життя. Жінка на повному серйозі запитувала: а чи є ще Папа Римський? Після зустрічі з цією старенькою у мене виник інтерес до життя в Радянському Союзі, і вже через деякий час я вперше поїхав в СРСР.

Ставши священиком в 1988 році, перші два роки я служив в Німеччині, а в 1990-му приїхав до Таджикистану, де перебував в спільнотах етнічних німців в Душанбе, Курган-Тюбе і Вахше.

А вже наступного року було потрібно священика в Марксі - це в Поволж'ї, недалеко від Саратова. Місцевого настоятеля о. Йосифа Верта Папа Іван Павло II призначив єпископом до Новосибірська, і йому була потрібна заміна. І вибір зупинився на мені.

Я був парафіяльним священиком в Марксі до 1998 року, коли була заснована нова Апостольська адміністратура з центром в Саратові і мене призначили її главою. Моя єпископська хіротонія, яку провів тодішній нунцій архиєпископ Джон Буковський, відбулася на моїй рідній парафії - в церкві Христа Царя в Марксі, яка була побудована за роки мого настоятельства. Цікаво, що знайти собі заміну на парафії я зміг далеко не відразу, і до 2000 року, вже будучи єпископом, продовжував опікати спільноту в Марксі.

- Який національний склад вашої пастви?

- Сьогодні він змішаний. Історично кістяк католицької спільноти в Поволж'ї складали німці. У Марксі (колишньому Єкатеріненштадті) була суто німецька парафія. По суботах літургія здійснювалася російською, а у всі останні дні - німецькою мовою. А в Саратові серед католиків є як нащадки німців, так і нащадки поляків, українців, білорусів. Але всі вони - російськомовні. І якби ми служили месу німецькою або польською, вони б нічого не зрозуміли.

- Розкажіть, будь ласка, про статистику вашої єпархії.

- Наша єпархія розташована на території більш ніж двадцяти суб'єктів Російської Федерації. Парафій - трохи більше п'ятдесяти, але не в кожної з них є своя церква. Храмів і каплиць нараховується 27. Клір складається з 47 священиків, з яких лише четверо, - росіяни. Решта - вихідці з двадцяти країн світу.

- А як вони опинилися в Росії? Це було їх власне бажання?

- Всі священики-іноземці самі побажали служити в Росії. І це нас дуже об'єднує. Мені здається, в тих єпархіях, в тих країнах, де всі священики однієї національності, немає такого дружнього, братського спілкування.

- Як складаються ваші стосунки з православними?

- Вельми позитивно. Яскравий приклад цьому ви могли побачити сьогодні, коли на ювілей освячення нашого собору прийшов єпископ Саратовський і Вольський Лонгін, який привітав нас з цією датою.

На території нашої дієцезії розташовано 18 православних єпархій. З деякими з православних архієреїв вже давно встановилися братські, дружні контакти. А в інших місцях наші стосунки розвиваються в дуже позитивному напрямі. Недавно я відвідав управління православної єпархії в Краснодарі, де мені був наданий дуже привітний прийом.

Можна багато дискутувати про те, що саме є причиною нинішнього потепління у відносинах між католиками і православними. Але мені здається, що зараз просто відроджується відчуття тієї глибинної єдності між нашими Церквами, яка ніколи не припинялася, але на яку, можливо, раніше не звертали такої уваги.

- Як вам здається, в чому полягає сенс служіння Римсько-католицькій Церкві в Росії?

- Думаю, наше служіння дуже схоже на служіння Православної Церкви - ми хочемо нести Христа в цей світ. Ми хочемо проповідувати християнські цінності. Хочемо, щоб людина була людиною, а не машиною або твариною, щоб вона не принижувала інших.

Ми віримо, що людина повинна повністю здійснити своє призначення, і для цього вона має потребу у контакті з Богом.

І православні, і католики, і християни інших конфесій можуть зробити дуже багато в цьому напрямі, проповідуючи Христа в суспільстві, яке сьогодні видимим чином все далі і далі відходить від Бога.

Розмовляв Дмитро Власов

переклад Milites Christi Imperatoris