Польща приймає українську молодь

02-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

Сива історія українсько-польських відносин завжди була болючою та кровопролитною для обох народів. Багато століть ми боролися за землі, за жорстокі політичні ідеї верхівок влади, за власне право на життя. Але світ рухається вперед, і ми нарешті усвідомили, що, посилаючись на Джона Кеннеді, «або людство покінчить з війною, або війна покінчить з людством!». Як українці, так і поляки усвідомили, що боротися слід не один проти одного, а пліч-о-пліч - проти зла.

Уперше в рамках програми «Пізнай батьківщину своїх предків» з 19 по 29 липня діти та молодь 9-17 років з Чорткова та червоноградської парафії Зіслання Святого Духа відпочивали в Польщі. Організатором поїздки з польського боку був о. Ян Якубєц (колишній вікарій парафії в Сєправ'ї, зараз настоятель в Островську) та п. Барбара Ґавенда (директорка початкової школи в Личанці), а з українського - настоятель римсько-католицької парафії в Червонограді о. Микола Леськів.

Суть програми полягає в тому, аби діти з польським корінням вивчали культуру, мову та історію своїх предків. Саме тому цьогоріч 16 українських дітей та 4 аніматори в маленькому польському містечку Сєправ'ї не лише відпочивали, а й відвідували лекції, які вели місцеві професори. За словами однієї з аніматорів, Роксолани Сурм'як, маленьких українців вчили польської граматики та історії, були уроки музики та фізкультури, завдяки яким діти розвивалися як фізично, так і духовно. Особливо їм сподобались уроки історії Польщі, адже лектор розповідав не лише історичні факти, а й моменти співпраці українсько-польських сторін.

Велике враження на українців справила триденна поїздка в Кальварію Зебжидовську, а також у Краків, де для них екскурсію провели рідною українською мовою. Діти побували в Маріатському костелі та в славетному замку у Вавелі, де спільно вшанували пам'ять колишнього польського президента Лєха Качинського на його могилі, а також відомих королів та діячів культури. Приємну та теплу зустріч організували молоді в Островську, де місцевий етнос гуралів, граючи на народних інструментах, влаштував невеличкий концерт, якому українська делегація була дуже рада.

У рамках співдружності україно-польських народів було організовано святкове вогнище, на яке завітало багато християнської молоді з обох сторін. Це вкотре довело, що яким жорстоким та складним не був би цей світ, а християнство та відкриті серця обєднують людей. Бо перед обличчям Господа всі ми рівні й всіма нами повинна керувати перш за все любов, а не протистояння. Спільна творчість та відпочинок колись ворогуючих, але таких близьких по духу сусідських країн, можлива і потрібна. Бо нашу кровопролитну історію, звичайно, пам'ятати варто, але ми рухаємось вперед і слід шукати компромісів, аби вона не повторювалася. А нову братерську історію потрібно будувати вже зараз, бо як вчив Конфуцій: «Краще один раз засвітити свічку, аніж все життя нарікати на темряву».

 Уляна Легка

http://ua.spiritus-sanctus.org.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове