«Католицька спільнота в Абхазії залишена сама на себе»

28-07-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Азії |
• інтерв'ю

«Після війни 2008 року католицька спільнота в Абхазії залишилася одна, була залишена сама на себе». Це роздуми отця Єжи Пілуса, польського священика, настоятеля парафії святого Апостола Симона Кананіта в Абхазії, що проголосила незалежність після війни 1992-1993 рр. Отець Пілус служить на Кавказі з 1997 року, а в Абхазії - з 2006 року.

«Католицька спільнота присутня в Абхазії вже століттями. Під час панування комуністичного режиму Совєти скасували Католицьку Церкву, зруйнували храми і вбили священиків. У 1993 році, під час війни в Абхазії, були зруйновані всі архіви католицької спільноти, і ми втратили все. З 1994 року розпочався новий шлях, коли була відновлена парафія. Залишилося декілька католиків, їх всього біля 80 у всій Абхазії, і велика частина з них - це люди похилого віку».

Яка теперішня ситуація після війни? Чи були якісь наслідки після подій 2008 року також і для Абхазії?

Отець Єжи Пілус: Після війни виникло багато проблем з безпекою в Сухумі. Місто виросло, у тому числі і економічно. У 2008 році ми побоювалися, що війна прийде також і до нас. У перші дні війни Росії з Грузією в місті було велике затишшя, оскільки ми чекали і не знали, що може статися. Сьогодні страху більше немає. Однак, парафіяни, що залишилися, - в основному, люди похилого віку, безліч молоді виїхала, залишилося мало сімей. Крім того, після війни у нас немає контактів з Грузією, з міжнародними організаціями, з благочинною організацією Карітас. У нас є їдальня на 30 осіб.

Чи підтримуєте ви стосунки з іншими конфесіями?

Дуже хороші стосунки з лютеранами. З православними важко, оскільки немає православного єпископа, до якого можна було б звертатися і вести діалог. У них існують внутрішні розділення.

Чому важлива наявність невеликої католицької спільноти в Абхазії?

Ми представляємо тут Католицьку Церкву, ми - знак Католицької Церкви, і це вже поважно, хоча б для того, щоб просуватися вперед по шляху примирення.

Які Ваші надії відносно цієї країни і цього народу?

Я сподіваюся на те, що до Абхазії зможуть приїхати люди з інших країн, у тому числі і католики; і тому необхідна католицька присутність в Абхазії. Я вважаю, що наше свідчення відіграє важливу роль, і я сподіваюся також на участь католиків-мирян. Без них немає майбутнього. Особливо я покладаю надію на сім'ї з дітьми.

Які ваші стосунки з владою?

З нею немає жодних проблем. Влада задоволена нашою присутністю тут, ми бачимо, що нас добре приймають.

Серена Сартіні, Zenit

переклад Milites Christi Imperatoris