Прес-реліз: Попєлушко – мученицька смерть за свободу і правду

04-03-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

Прем'єра і покази фільму «Попєлушко. Свобода в нас» в Україні відбудеться протягом 10-15 квітня 2010 року у 14 містах нашої країни. Ця подія відбудеться з нагоди Року Священства, який триває зараз у Римсько-Католицькій Церкві. Режисер Рафал Вєчиньські разом із Католицьким Медіа-Центром відвідають Київ, Житомир, Бердичів, Вінницю, Хмельницький, Бар, Полонне, Кам'янець-Подільський, Городок, Дунаївці, Шепетівку, Рівне, Мурафу, Шаргород, де на екранах буде висвітлено цей фільм.

«Попєлушко. Свобода в нас» - це польський фільм про історію католицького священика, який відкриває багато історичних фактів нашого часу, про які досі рідко згадувалось. Режисер фільму Рафал Вєчиньські відважився зняти кінострічку про життя священика, якому довелось жити у нелегкі для Польщі 80-ті роки. Це час організації «Солідарність». Час боротьби за незалежність, за свободу слова, ідентичність та культуру польського народу. Будь-яка боротьба може принести бруд брехні або єдину правду, яку варто відвойовувати. Таким борцем за правду та свободу був о. Єжи Попєлушко, який помер страшною мученицькою смертю у 1984 році. Це смерть за свободу народу, за правду, яку комуністична влада намагалась усяким чином приховувати, замінюючи брехнею, або «напівправдою», як неодноразово повторював отець Попєлушко.

Попєлушко висвітлює зло комунізму, не входячи у політику. Але саме це їх бентежить. Знаряддям у боротьбі Попєлушко було СЛОВО, яке пригорнуло простих робітників. Ці звичайні люди були брутально скривдженні, пануючим у той час в Польщі воєнним станом. Проблемою комуністичної влади було те, що мільйони робітників знайшли місце в Католицькій Церкві. І отець Попєлушко є одним з найкращих прикладів відданого служіння священика своїй пастві. «Корінням усіх криз є брак правди» - це кредо о. Єжи. У своїх проповідях він зазначав, що «фундамент визволення людини і народу - це перемога над страхом» Заохочував жити правдою, якою жив сам: «Якби більшість поляків у цьому нелегкому часі йшла по дорозі правди, і якби та більшість не забувала, що було для неї правдою ще рік тому, то були б ми народом духовно вільним вже зараз. А зовнішня свобода чи політична, так чи інакше, мусила б прийти, як наслідок духовної вільності і вірності правді»

Часто у своїх проповідях о. Єжи наголошував: «Правда - безсмертна, лише обман гине швидкою смертю». Мабуть, саме ці слова лякали ворогів. Жодних політичних заколотів та жодних закликів до помсти з боку отця Попєлушко. Навпаки - «зло перемагай добром». Ці, здавалось би, банальні істини лякали можновладців. Хто він, що його усі слухають? Яким правом він говорить? Комуністи вдались до вчинку, який би поставив крапку правді - смерть.

Бажання зняти фільм про священика Попєлушко у пана Рафала виникло ще у 1997 році. Режисер розповів, що не хотів, аби правда про той час була забутою, і щоб ті страшні часи згадували, як порожні полиці в магазинах, а не як ламання людей. За його словами, це була потреба серця і цьому було варто присвятити частину життя.

«Заклик о. Єжи до перемоги зла добром, до внутрішньої свободи, до того, аби відрізняти правду від брехні - це універсальні істини, які будуть актуальними у всі часи. Отець Єжи загинув, тому що відважно казав правду. І цей його приклад був більшою загрозою для влади, ніж будь-які політичні програми опозиціонерів», - розповів пан Рафал.

Два роки режисер досліджував та збирав подробиці з життя о. Єжи. До створення фільму залучили людей, які знали о. Попєлушко особисто. Із спогадів очевидців використовувались будь-які деталі (як тримав чашку, як посміхався), щоб якнайбільше наблизитись до справжнього образу священика, у зйомках використовувались оригінальні архіви. У стрічці знімались також люди, які особисто знали о. Попєлушко. За словами режисера, часами це давало неочікувані результати. Актор, що грав головну роль, дуже схожий на Попелушко і його часто мимоволі сприймали за справжнього о. Єжи, люди насправді переживали деякі події ще раз.

«Справа отця Єжи ще досі жива, адже його вбивці не понесли жодного покарання. Вони ще живі і, зрозуміло, що не хочуть, аби про цю трагедію нагадували. Навіть минулого року родина о. Єжи отримувала анонімні погрози по телефону. Після виходу фільму на екран, актор, що грав Попєлушко, теж отримав анонімку», - розповідає режисер.

Шлях фільму, як і сама життєва історія священика, були важкими та вимагали багато зусиль, зречень та віри. «Рецензії на фільм були різні: і позитивні, і негативні. Найгострішу критику ми отримали від компанії, яка бореться з гомофобією. Адже, о. Єжи не мав ні дівчини, ні хлопця, отже, на їх думку, цей фільм - не мистецтво. Так як колись панував тоталітарний режим, сьогодні нами починає керувати «оксамитовий режим». Я був на фестивалі в Каннах і дистриб'ютор мені прямо сказав, що цей фільм продати буде важко. Якби ж стрічка була про гомосексуалістів або лесбіянок, її легко можна би було розтиражувати на цілий світ», - каже пан Рафал.

Під час прем'єри фільм зібрав у кінотеатрах Польщі близько 200 тисяч осіб. Взагалі ж його переглянуло більш ніж 1,5 мільйони глядачів. Серед них велика кількість молоді, яка на час зображених подій лише вчилась ходити. Адже від вбивства варшавського священика минуло двадцять п'ять років. Виходячи з кінотеатру, більшість витирала заплакані очі. Режисер по-особливому передав людську тривогу та несамовиту довіру до Бога, яка крилась у серці отця Попєлушко. Нелегкий життєвий шлях священика, постійно скерований в бік вічності, наводить на одну лиш думку - ПРАВДА ІСНУЄ!

Джерело: Католицький Медіа-Центр

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове