Якщо християнство в нашому суспільстві відступить, ми повернемося до варварського устрою

09-02-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

Старі працівники Ватиканського радіо пам'ятають, як спалахнула полеміка довкола святкування 500-ліття першої євангелізації Південної Америки. До цього питання повертається отець Пьєро Гедда, відомий італійський публіцист і засновник агентства Asia News. У інтерв'ю агентству «Зеніт» отець Гедда розповів, як в 1970 році він відвідав в Мексиці і Гватемалі місця, де процвітала цивілізація майя -- одного з народів, яких колоніальне вторгнення XVI століття підпорядкувало іспанській короні і навернуло в християнство. Разом з настоятелем мексиканських священиків з ордену Комбоніанців, які шукали сліди місій серед індійців і корінного населення Американського континенту, вони відвідали деякі єпархії в двох штатах Юкатан і Чіапас і руїни пірамід індійців в тропічних джунглях, захоплюючись шедеврами мистецтва в музеях Меріди і Капеша. На думку Гедди, фільм Мела Гібсона «Апокаліпсис», який розповідає про цивілізацію майя до зустрічі з іспанськими конкістадорами, дає дуже точне уявлення про повсякденне життя і цивілізацію майя. Критики одноголосно засуджують жорстокість цього фільму, в якому ми бачимо розчленовані тіла і трупи, падаючі з вершини пірамід або храмів, серця, вирізані з грудей жертв і принесені в жертву ідолам, сцени щоденного насильства і жорстокості, прийняті як місцеві традиції. Проте, така була реальність цивілізації, що ще не чула про євангельську Благу Звістку і приклад Христа.

«У ці дні в мої руки попав католицький журнал, що коротко розповідає про історію євангелізації латиноамериканських народів і осуджуючий місіонерів, які нібито знищили місцеві культури» -- продовжує Гедда. Журнал майже оплакує культуру інків, майя і ацтеків.

Сучасна культура ідеалізувала традиційні «культури» народів, уявляючи собі райський світ, що існував до того, як європейці принесли з собою війни, насильство, рабство і масове знищення цілих народів. Проте реальність глибоко відрізняється від цього стереотипу, обумовленого політкоректністю.

Як свідчать багаточисельні історичні дослідження (якими і надихався режисер фільму «Апокаліпсису»), доіспанскі культури Латинської Америки практикували релігійні жертвопринесення своїм богам живих людей; у цьому суспільстві повсякденне життя було повне частих і жорстоких знущань з чоловіків і жінок. З іншого боку, жертвопринесення живих людей було широко поширене в дохристиянських цивілізаціях всіх континентів.

Цивілізації, що досягли високого рівня в мистецтві, філософії, поезії, архітектурі, живописі, ремеслах і інженерії, не цінували людину, яка, згідно цих світоглядів, була просто одним з багатьох елементів створеного світу.

У дохристиянських цивілізаціях існувала солідарність: родинна, племінна, національна -- але солідарність по відношенню до ближнього, до всіх людей, ніколи не була універсальною цінністю.

У самій же римській культурі признавалася гідність civis romanus - римського громадянина, але не гідність жінок, рабів або ворогів самого Риму. У римському Колізеї заради розваги гладіатори билися і вбивали один одного, християни були кинуті на шматування диким звірам, небажаних немовлят кидали в прірву із скелі Rupe Tarpea.

Філософські поняття абсолютної цінності кожної людини, які лежать в основі прав кожного чоловіка і кожної жінки, а також рівності всіх людей, на якій заснована сучасна цивілізація і «Декларація прав людини» ООН, вніс до історії роду людського лише Христос. Християнство породило визнання гідності і абсолютної цінності кожної людини, ставши таким чином великим двигуном справжнього гуманізму.

Якщо ж християнство відступатиме в наших «постхристиянських» суспільствах, як хотіли б лайцисти, - укладає отець Гедда -- то це, поза сумнівом, знову приведе до варварського устрою. Одним словом, наша історія після двох тисячоліть християнства може дати задній хід.

Автор цих думок отець Пьєро Гедда працював головним редактором італійських журналів «Світ і Місія» і «Місіонерська Італія», він заснував агентство «Asia News» і працював в багатьох інших церковних установах, у тому числі в римській духовній семінарії Піме - Папського інституту зарубіжних місій.

переклад Milites Christi Imperatoris