Викрадення Різдва

28-12-2009

  • Категорія:


Недавно Ерік Браун, директор однієї з шкіл в штаті Коннектикут, заборонив відзначати Різдво. Жодної ялинки, різдвяних вертепів, і Санта-Клауса теж геть. Натомість - нейтральне "святкування зими". Браун вважає, що релігійні свята недоречні в школі, де вчаться діти різних віросповідань - наприклад, свідки Єгови, які не визнають свят взагалі. З кожним роком нападки на Різдво в Європі і Америці частішають. Колишні західні імперії, що відчувають комплекс вини перед колишніми колоніями, прагнуть таким політкоректним чином переплавити всіх "приїжджих". Мігранти ж вперто не бажають асимілюватися, намагаючись агресивно нав'язувати власні культурні традиції корінному населенню Старого і Нового Світу. І якщо ідея толерантності все ж буде доведена до абсурду, то не дивуйтеся, якщо одного дня замість Санта-Клауса або Діда Мороза до вас прийде фея на ходулях...

Недоріздво

Прецедент був створений в 1998 році в Бірмінгемі, коли Різдво вирішили перейменувати в Winterval. Цей випадок можна вважати початком "війни з Різдвом". Вже через кілька років тележурналіст з каналу Fox Джон Гібсон описав це явище в книзі The War on Christmas ("Війна навколо Різдва"). У Великобританії завзяті бюрократи намагалися заборонити поставку шкільних спектаклів на різдвяну тематику, подавати індичку на обід, прикрашати офіси гілками ялинки... При цьому кожного разу знаходилися важливі причини (м'ясо шкідливе, іграшки можуть покалічити, дерева вирубувати недобре). В результаті свято надії і любові до ближнього обзавелося новим атрибутом - скандальним німбом.

Так, власті американського Денверу замість Різдва вирішили організувати "Парад вогнів", який повинен був показати національну і культурну різноманітність міста. Від традиційного свята залишилися імбирні пряники і Санта-Клаус, а до них додалися... гей-паради, танці живота і церемоніальний китайський танець вигнання злих духів... Втім, толерантне Різдво не сподобалося нікому: дійство обурило не лише християн, але і представників інших конфесій. Скандал зам'яли. Цього року щастя пробували власті шотландського міста Данді і замість "банального Різдва" влаштували "Ніч зимових вогнів" з феєю на ходулях - головною дійовою особою. Але незадовго до торжества від антиріздвяної концепції довелося відмовитися під тиском обуреної громадськості.

Член експертної ради при Комітеті Держдуми РФ у справах громадських об'єднань і релігійних організацій Костянтин Бендас вважає, що всі нападки в Європі на Різдво є не чим іншим, як торжеством антирелігійних сил: "Таке "оскоплене" Різдво, коли президента закликають говорити "поздоровляю з цими зимовими святами", виглядає дико. Ми повинні називати речі своїми іменами. В основному риторика суперечок довкола Різдва одна: люди, які не вірять в народження немовляти Христа, можуть образитися. Пробачте, але, наприклад, ситуація з Санта-Клаусом - адже приходить час, коли дітям пояснюють, що це був не святий Миколай, а рідний тато з ватяною бородою. І ми не сприймаємо це як образу релігійних почуттів..."

Поки людям важко повірити, що свято може бути принесене в жертву толерантності. А в галасі експерти вбачають маркетинговий хід: "Я схильний думати, що в Данді це була спроба залучити туристів - мовляв, у нас буде особливе свято, не таке, як у всіх, - говорить Сергій Князевий, генеральний продюсер агентства подій і свят. - Я зараз працюю у Франції, Данії, Італії, Швейцарії і можу сказати, що ці антиріздвяні акції не є масовими. Я не раз організовував свята для представників різних національних діаспор, і єдине, від чого вони відмовлялися - це Дід Мороз. А ось ялинка була обов'язково..."

Але є і інша думка: "антиріздвяна змова" лише зароджується, і зовсім скоро ми побачимо, як світ відмовляється від ялинки, вертепу і різдвяного гусака. Від гріха подалі... Докази? Будь ласка: у 2006 році в аеропорту Сієтлу напередодні Різдва рабин обурився тим, що в будівлі стоять ялинки, а ось символу Хануки - менори - немає. Адміністрація вирішила просто прибрати ялинки. Це поклало початок партизанському руху: працівники однієї компанії на знак протесту поставили біля своєї стійки власну ялинку, потім іншої... Чи зможуть люди, виховані в християнській культурній традиції, відстояти Різдво самі чи їм повинен хтось допомогти?

Політкоррекція

Відповідь на це питання, сьогодні залежить від світських і релігійних властей. Якщо від перших вимагається чітка позиція, то від других... толерантність. В Росії з цією справою не все так погано. "Запевняю вас, що різдвяні символи ніяк не зачіпають наші релігійні почуття. Ми так само віротерпимі до свят наших православних братів, як і брати - до наших, таких, як Ханука, - сказав глава Конгресу єврейських релігійних організацій і об'єднань Росії Зиновій Коган. - Що ж стосується Нового року, який в Росії є державним святом, то ми вважаємо його і своїм святом теж. Також тепло відносимося і до православного Різдва - тим більше що це загальні вихідні дні. Багато єврейських дітей люблять прикрашати ялинку і танцювати довкола неї..." Примітно, що глави релігійних об'єднань в Росії займають в питанні Різдва єдину позицію (мовляв, шануємо), і їх паства публічно теж не протестує. "Думаю, що подібні спекуляції на релігійних почуттях і різдвяних символах, м'яко кажучи, недоречні, - говорить Абдул-вахед Ніязов, президент Ісламського культурного центру Росії. - Так можна дійти до абсурду і вимагати, наприклад, заборони казку про "Трьох поросят" на тій підставі, що мусульмани не їдять свинину..."

Втім, в Росії ситуація відрізняється від тієї, яка на Заході. Там християнські традиції були непорушні і недоторканні століттями. В Росії вони викорчовувалися десятиліттями. Покоління сорокарічних пам'ятає, як в пасхальну ніч по телевізору транслювалися заборонені "мелодії і ритми зарубіжної естради", а в палацах культури гриміли дискотеки - щоб відвернути молодь від думки піти до храму. Зараз, правда, ми вдарилися в іншу крайність: пасхальні трансляції йдуть в прямому ефірі за участю перших світських осіб. Але сподіватимемося, що маятник змін рано чи пізно перестане розгойдуватися і ми навчимося віддавати Богові - Боже, а кесареві - кесареве.

Коротше кажучи, в Росії Немовлятку Ісусу набагато простіше відсвяткувати день народження, ніж на Заході, який підхопив вірус політкоректності в особливо гострій формі.

Жахає навіть не сама "змова проти Різдва", а те, що західне суспільство покірно здає цитадель своїх одвічних цінностей - бастіон за бастіоном. У властей об'єднаної Європи із цього приводу просто немає виразної позиції. Багато сучасних трендів виникали з разових акцій, стаючи згодом громадською нормою. Скажімо, спочатку витівки "зелених" теж мало кого лякали. А зараз екологічні організації перетворилися на "світовий уряд", здатний заблокувати будівництво століття або пролобіювати будь-який законопроект. Західну бюрократію "різдвяна змова" не лякає. Вона не втомлюється закликати корінних європейців до толерантності. Але ж якщо політкоректність в такій редакції візьме верх, то це буде лише перемогою привнесеної культурної традиції над одвічною. Адже толерантність - це двосторонній рух культур назустріч один одному. Коли ж для однієї з них горить зелене світло, а для іншої - червоне, вселенського "затору" не минути.

Віта Мач

Анастасія Резніченко

переклад Milites Christi Imperatoris

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на Milites Christi Imperatoris обов'язкове