«Незграбне положення» архиєпископа Вільямса

11-12-2009

• Категорія:

• Теги:

• міжхристиянські відносини

В інтерв'ю ватиканському радіо 27 листопада монс. Марк Ленгхем, член Папської Ради із сприяння християнській єдності, позначив подальші напрями нового етапу англікано-католицького діалогу, що офіційно почався 21 листопада цього року з зустрічі Бенедикта XVI і архиєпископа Кентерберійського Роуена Вільямса. За словами монсеньйора Ленгхема, в центрі уваги сторін будуть ті питання, які доктор Вільямс назвав «розділяючими». Йдеться, перш за все, про сьогоднішні реалії, що розхитують єдність Англіканської церкви, і мають деяке відношення і до церкви Католицької: проблема висвячення священиків-гомосексуалістів, одностатеві шлюби в церкві і, нарешті, питання жіночого священства і єпископату.

Доречно поставити питання: наскільки щиро архиєпископ Вільямс вважає, що зазначені питання мають першочергову вагу в процесі розвитку екуменічного діалогу? Глава Англіканської церкви до початку переговорів був схильний уникати обговорення цих тем, проте після зустрічей представників обох церков він офіційно змінив свою точку зору. Виглядає, однак, що розвиток переговорів саме в цьому руслі не відповідає інтересам доктора Вільямса. Архиєпископ Кентерберійський досі ще жодного разу не висловив своєї однозначної оцінки питанню висвячення гомосексуалістів в єпископи. Тим часом, розвиток подій явно не грає на руку главі англікан. Нагадаємо, що перший випадок ординації єпископа-гея відноситься ще до 2003, але тоді архиєпископ Вільямс фактично залишив інцидент без уваги, що згодом спровокувало розкол серед спільнот, які входять в Англіканську Співдружність. Настільки ж невизначеною залишається реакція Вільямса на зовсім недавню подію, подію на початку грудня: обрання на посаду молодшого єпископа Лос-Анджелеської єпархії Єпископальної церкви США 55-річної Мері Гласспул, яка з 1988 р. відкрито заявляє про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Дану подію цілком можна розцінити як відповідь ліберального крила Англіканської церкви на схвалення доктором Вільямсом нової Апостольської конституції Католицької церкви «Anglicanorum coetibus», складеної 4 листопада 2009 р. Нагадаємо, що конституція «Anglicanorum coetibus» оголошує про створення ординаріатів для представників англіканського духовенства і цілих спільнот, що бажають перейти під юрисдикцію Католицької Церкви. Скористатися пропозицією Ватикану вже поспішило опозиційно настроєне по відношенню до ліберальних тенденцій Традиційне Англіканське Співтовариство, що розцінюється як крупна поразка Англіканської Співдружності і особисто самого архиєпископа Вільямса. Останнє недивно, якщо врахувати, що сам доктор Вільямс був поставлений, згідно з його власним висловом, в «незграбне положення» запізнілою, з католицького боку, звісткою про підготовку публікації Апостольської конституції. Та все ж, схваливши конституцію «Anglicanorum coetibus» і відмовляючись чітко висловитися з питання про ординацію гомосексуального духовенства, що природно викликає невдоволення як консерваторів так і лібералів, архиєпископ Кентерберійський дійсно опиняється в «незграбному положенні». Правда, вже з власної вини.

Справедливо буде зазначити, що Роуен Вільямс все ж намагається відчайдушно триматися в умовах сильного тиску з боку Риму і критики своєї пастви. Так за декілька днів до зустрічі з понтифіком 21 листопада він недвозначно висловився про те, що Англіканська церква послідовно дотримуватиметься практики жіночого священства. Позиція ж Католицької церкви в цьому питанні, з точки зору Вільямса, потребує критичного перегляду.

Отже, які ж шанси архиєпископи Вільямса ефективно відстоювати своєрідність англіканських церков на поточному етапі екуменічного діалогу з Католицькою церквою? На даний момент виглядає, що ці шанси невеликі. Позиція Ватикану по відношенню до проблем, що хвилюють сьогодні Англіканську церкву, була, є і залишиться незмінною. Тут варто звернути увагу на дві важливі події, події в Католицькій церкві протягом останнього місяця. Перше - це листопадове видання доповідей, що прозвучали на конференції «Жінка і чоловік - цілісність людського», яка проходила в Римі з 7 по 9 лютого 2008 р. на честь 20-ої річниці Апостольського Послання Івана Павла ІІ «Mulieris dignitatem» (Гідність жінки). Це послання детально розбирає роль жінки в сучасній Католицькій церкві, описує різноманіття покликань, яким може присвятити себе католичка, і в той же час підкреслює догматичну неможливість рукоположення жінок в священики. Публікуючи перед відкриттям екуменічних переговорів збірку сучасних праць, присвячену цій же проблематиці, Ватикан ще раз - м'яко і недвозначно - нагадує про свою позицію відносно жіночого священства, наскільки б ця позиція не здавалася англіканській делегації застарілою. Друга важлива подія - досить різка заява кардинала Хавьєра Лосано Баррагана, колишнього голови Папської Ради з душпастирства працівників охорони здоров'я, зроблена 2 грудня 2009 р. Заява кардинала Баррагана стосується неможливості досягнення Царства Небесного практикуючими геями і транссексуалами, оскільки їх дії є наругою над Богом і людською природою. Така оцінка відповідає погляду на гомосексуальні стосунки, виражені в катехизмі Католицької Церкви. Втім, виглядає дуже вірогідним, що принаймні цей пункт не викличе принципових заперечень архиєпископа Вільямса, і ми вже зараз можемо чекати вираження його певної позиції з даного питання. Без відповіді поки залишається, мабуть, найголовніше питання: чи вплинуть сьогоднішні переговори на перебування Роуена Вільямса на посаді архиєпископа Кентерберійського?

Ілля Анофрієв

переклад Milites Christi Imperatoris