«Оссерваторе Романо» -- про Конференцію ООН в Копенгагені

10-12-2009

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

Відомий італійський вчений, співробітник Науково-дослідного інституту атмосфери і клімату Франко Проді роздумує на першій сторінці ватиканської газети «Оссерваторе Романо» про Конференцію ООН по клімату, що почалася в Копенгагені,. Не дивлячись на те, що багато хто описує цю Конференцію як «тупий спис» або як подію, якій «США і Китай вже продиктували партитуру» -- навіть найглибші песимісти усвідомлюють, що подібні зустрічі є вирішальними.

Ще два століття назад - помічає вчений - людина, виходячи на прогулянку, витрачала стільки енергії, скільки відповідає метаболізму середньо-крупного ссавця, тобто, біля одного Ватта на кілограм. До цього додавалася м'язова робота самої людини або домашніх тварин. Сьогодні ж людина виходить на прогулянку, витрачаючи в п'ятдесят або навіть сто разів більше енергії.

Вся енергія, яка потрібна людині для того, щоб їсти, одягатися і пересуватися, в основному береться від мінеральних запасів Землі. Конференція в Копенгагені - пише далі Проді - зосереджена перш за все на темі кліматичних змін, виражених в глобальному потеплінні і в зростанні викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Учені Міжурядової групи експертів по зміні клімату згодні в тому, що ці два явища взаємозв'язані, але вони не заперечують також, що йдеться про велику вірогідність, але не про абсолютну точність прогнозів.

Чого ж тоді можна чекати від Копенгагену? - задається питанням автор статті. «Треба сподіватися -- пише він -- що підрахунок викидів ринкової економіки в атмосферу визнають невірною відправною точкою і замість цього займуться міжнародними угодами з тяжких феноменів деградації, які вже у всіх перед очима». Серед таких феноменів вчений перераховує забруднення повітря на цілих континентах, фотонне випромінювання, загибель підземних джерел, а також вимирання рослинних і тваринних видів.

Поза сумнівом, додає Проді, охорона всесвіту повинна враховувати логіку ринку, від якої залежить кількість викидів в атмосферу, але разом з цим необхідно усвідомити, що присутність людини на Землі має свої межі, її діяльність має на увазі пошану біосфери і збереження ресурсів для майбутніх поколінь. Ця свідомість - вкорінена в християнському світогляді і особливо видима у францисканському посланні - змогла б дати соліднішу базу для угод, ніж перегляд принципів ринку.

переклад Milites Christi Imperatoris