БАНГЛАДЕШ Церковний центр опікується жінками з психічними проблемами

10-10-2009

  • Категорія:


ГАЗІПУР, Бангладеш (UCAN) -- У Бангладеш люди з психічними відхиленнями неодмінно стикаються з жорстокою дискримінацією і загальною зневагою. Проте, центр, яким керують Місіонери Милосердя Матері Терези, прагне змінити існуючу ситуацію.

«Дім співчуття» допомагає дівчатам, покинутим власними сім'ями, знайти свою життєву дорогу.

Так, наприклад, батьки однієї з вихованок центру - двадцятирічної Джібіки, повністю залишили її після того, як лікарі виявили у неї психічні відхилення. Вони не лише не захотіли витрачати грошей на її лікування, але і перестали годувати Джібіку.

На відміну від них, черниці надали їй не лише їжу і дах над головою, але і медичний догляд.

«Я скучаю за своїми батьками, братами і сестрами, але, в той же час, не хочу покидати це чудове місце», - сказала католичка Джібіка, яка мріє, що одного дня позбавиться всіх своїх проблем.

Всього в «Домі співчуття», який розташовується в межах парафії святого Августина Кентерберійського в місті Газіпур, проживає 55 вихованок. Чотирнадцять з них - католички, а решта - мусульманки.

Черниці милосердя заснували його в 1974 році. Він був створений за моделлю такого ж притулку, який вони заснували двома роками раніше, в іншому бангладешському місті Хулма.

Роботу «Дому співчуття» підтримує чотири черниці. Всі вони вихідці з Бангладеш.

Одна з черниць - сестра Серен сказала: «Ми ставимося до наших вихованок з обережністю, тому що їх поведінка часто незрозуміла і непередбачувана. За її словами, в основі їхніх психологічних проблем лежать різні чинники. «Найчастіше, це фізичне насильство і знущання в їх власних сім'ях, нерідко від власних чоловіків, або навіть сексуальні наруги», - додала вона.

«Якщо ми чуємо про подібні випадки, ми завжди прагнемо забрати постраждалу жінку в наш центр».

Черниця говорить, що при хорошому харчуванні, ліках і психологічній допомозі жінки починають йти на поправку.

Вихованки самі підтримують територію центру в чистоті, працюють в городі, перуть свій одяг і навіть щодня збираються в каплиці для молитви, не дивлячись на те, що багато хто з них не є християнами.
Черниці, у свою чергу, навчають жінок шиттю, рукоділлю і виготовленню свічок.

«Ми хочемо, щоб вони забули своє важке минуле і навчилися жити повноцінним життям», - сказала сестра Серен.

За словами черниць, більшість з їх вихованок хочуть повернуться в свої сім'ї після одужання. Черниці зазвичай видають таким жінкам гроші на переїзд.

Черниці з конгрегації Місіонерів Милосердя Матері Терези Калькутської почали роботу в Бангладеш в 1972 році. Зараз, в різних єпархіях країни, працює близько 70 черниць.

Вони управляють роботою 11 центрів для сиріт, бідних і знедолених людей.

© переклад Milites Christi Imperatoris