Вклад Пія XII в захист миру

30-07-2009

  • Категорія:


ВАТИКАН - Серед багаточисельних документів, що відносяться до драматичного періоду Другої світової війни, виділяється коштовний вклад Церкви і Папи Пія XII в захист миру. Особливий інтерес представляє лист від 24 липня 1939 року Емануїла Селлера, депутата американського конгресу, представника нью-йоркської єврейської спільноти. У документі, отриманому тодішнім Державним секретарем США Корделлом Халлом, підкреслюється, зокрема, важливість релігії «для збереження демократії на противагу безжалісним вторгненням фашизму, нацизму і комунізму». На значенні цього цінного документу зупинився перед мікрофоном Радіо Ватикан священик-салезіанець Джованні Капута, секретар ватиканської делегації в рамках двосторонньої Комісії між Святим Престолом і Ізраїлем.

«Йдеться про об'ємний лист на користь відновлення дипломатичних стосунків між Святим Престолом і США. Вперше такі стосунки були встановлені 15 грудня 1784 року. Потім, після узяття Риму в 1870 році, ситуація змінилася, стосунки розірвалися. Ситуація перерваних стосунків між Святим Престолом і США продовжувалася і в той час, коли Селлер вирішив написати цього листа».

У документі підкреслюється зобов'язання Церкви в справі досягнення миру і справедливості. Отець Капута продовжує: «Селлер говорить, що Католицька Церква завжди виступала на захист цінності свободи і була дружньою до демократії. Він додає, що в роки ідеологій фашизму, нацизму і комунізму, коли руйнувалися людські цінності, всім захисникам цих цінностей необхідно було об'єднатися».

Ще один аспект даного документа стосується діяльності Римських Пап, про що отець Капута сказав: «Селлер відштовхується від глибокого минулого, підкреслюючи, що представники Католицької Церкви ніколи не розділяли антисемітизм». «Пій XII поступав в ім'я світу, який знаходиться під загрозою війни. Він простяг руку дружби. Приймімо ж (цю руку) і відновимо дипломатичні стосунки». Так закінчується лист американського конгресмена-єврея.

Отець Капута на закінчення додав: «Сьогоднішній контекст грунтовно відрізняється від тодішнього. Подяка Богові, ми не перебуваємо більше у стані війни, не дивлячись на деякі погрози на горизонті. Принцип, якого Святий Престіл завжди дотримується, зокрема, за допомогою дипломатичних стосунків -- все той же: переконувати відповідальних за долі націй в тому, що війною ніщо не досягається. Навпаки, є ризик втратити все. А терпеливими переговорами, заснованими на дотриманні справедливості, можна врятувати цінності, ту спадщину, на яку мають право всі народи».

http://christusimperat.org/ru/node/16567