Не впускайте окультизм у своє життя!

18-05-2009

  • Категорія:


Окультне використовує сьогодні усі можливі ходи, щоб стати повсякденністю українського буття. Воно рядиться в офіційні костюми, у лікарські халати, у молодіжні «прикиди», у безвинні дитячі забаганки, і нарешті - і в благородні наукові вбрання. Наприклад, напередодні Різдва Міністерство праці й соціальної політики України внесло професію ворожки, астролога, хіроманта й цілителя до Державного національного класифікатору професій. «Визнаючи ці професії, ми успадковуємо європейський досвід», - мотивують у Міністерстві внесені зміни. «Держава зможе контролювати доходи знахарів і ворожок, змусить їх платити податки", - уважає глава комітету Верховної Ради з питань науки й освіти. Словом, суцільна вигода. Але важливо знати, як ставиться до подібних професій Бог, тому що зрештою ми всі прийдемо перед Його святі очі...

Між тим, кожний, хто вважає себе християнином, повинен розуміти, що чаклунство (яке поєднує всі ці «професії») - це велике зло, й необхідно активно протистояти йому, не тільки не використовувати «послуги» бабок, ворожок і екстрасенсів самим, але й закликати до цього своїх близьких.

Говорячи про подібні «архаїчні омани», Священне Писання християн - Біблія - говорить: «Чи значить що-небудь ідол? Ні, але те, що <...> не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали». (1Кор.10:19-20). А також: «...Чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою...» (Об. 21:8).

Біблія займає однозначну позицію: «Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке» (Повт.З.18:10-12).

Щоб сховати своє походження й обдурити християнське суспільство, сучасне чаклунство використовує авторитет медичних термінів. От приклад. «У навроченні (рос. порче) від чаклунів, і діагнозом, що поставлений лікарями, одне коріння, - пише журналіст Хелен Пілчер у статті «Вуду в призмі науки: коли розум атакує тіло», що опубліковано днями інформаційним агентством «Рейтер» з посиланням на «The New Scientist», - якщо людина, котра є для хворого авторитетом, будь то маг або лікар, говорить пацієнтові: «Хвороба невиліковна», той помирає в покладений строк, навіть якщо діагноз був помилковим».

«Через скрупульозні експерименти доведено, що сила впливу може зміцнювати здоров'я : це є відомий ефект плацебо», - стверджує автор. Наприклад, 80 років тому лікар Дрейтон Догерті успішно «розчаклував» жителя Алабами Венса Вендерса, який після сварки з місцевим чаклуном почав танути на очах від таємничої хвороби. Догерті заявив Венсу і його родичці, що через підступ чаклуна в череві хворого поселилася ящірка, що пожирає його зсередини. Лікар урочисто вколов Венсу сильне блювотне й, коли препарат спрацював, непомітно витяг із сумки заздалегідь приготовлену ящірку. «Наврочення знято», - проголосив він, і через тиждень Венс видужав.

Інша історія відбулася з якимсь Дереком Адамсом, який намагався покінчити із собою від нещасної любові, повідомляє видання. Він прийняв 29 таблеток антидепресанту, у клінічних випробуваннях якого брав участь. Майже відразу ж він покаявся у своєму рішенні й поїхав до лікарні, де відчув себе дуже погано. І лише коли Адамса запевнили, що видані йому таблетки були пустушкою, тому що він був у складі контрольної групи, чоловік відразу пішов на поправку.

На закінчення автор робить висновок, що психологи радять лікарям ретельно підбирати слова або використовувати гіпноз для зниження рівня тривожності в пацієнта. Можливо, подібні заклики мали б просвітницький ефект, якби до списку медичних явищ (нехай навіть вивчених не до кінця) не ставилося чаклунство.

Ми повинні знати, що рівень плацебо-ефекту в клінічних випробуваннях невисокий і становить у середньому лише 5-10 %, чого не скажеш про дії різного роду «шептунів» і «бабок». Прирівнюючи шаманство й практику Вуду до медичних явищ, і при цьому замовчуючи інформацію про їхнє дійсне, духовне походження, «автори» і «учені» дають своєрідну санкцію цих «послуг» на розповсюдження серед простих людей.

Таким чином, спроби пояснити ці «наукові» явища є, власне, узаконюванням у людській свідомості їх використання. А пропозиції психологів використовувати лікарям гіпноз у бесіді з пацієнтами насправді можуть зі звичайного лікаря зробити чаклуна.

Тому християнам, та й усім людям, треба твердо пам'ятати слова свого Творця: «А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? До Закону й свідоцтва!» (Іс. 8:19-21).

Тому будемо уважні до навколишніх явищ, навіть тоді, коли вони стають звичайною практикою життя багатьох людей, підтримуються державними законами й схвалюються поверхневою «наукою».

Дмитро Фімушкин

http://ecbua.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1143&Itemid=...