Катеріна Волпічеллі (1839-1894)

• Категорія:

• Католицькі святі

Набожність до Пресвятого Ісусового Серця, яка спонукала для відданого служіння Богові.

Катеріна Волпічеллі, засновниця Інституту Богоповяченого Життя Служебниць Найсвятішого Серця, народилася 21 січня 1839 року в Неаполі у заможній родині і отримала високу тогочасну освіту та релігійну формацію.

У молодому віці відчула покликання до богопосвяченого життя. У 1854 році вона зустрілася з блаженним Людовіком з Калорії, і це стало переломним моментом у її житті. Блаженний Людовік прийняв її до Мирянського Францисканського Ордену, даючи завдання практикувати та поширювати набожність до Пресвятого Христового Серця, залишаючись у світі.

Через свого сповідника Катеріна запізналася з щомісячником «Апостольства Молитви», мирянської організації, яка на той час народжувалася у Франції. Згодом вона стала першою «Ревнителькою» Апостольства Молитви у Неаполі, продовжуючи зростати в любові до Пресвятої Євхаристії, і наслідуючи Найсвятіше Ісусове Серце, в любові до кожної людини, особливо - до потребуючих та страждаючих.

1 липня 1874 року разом з іншими ревнительками Катеріна Волпічеллі заснувала Інститут Богоповяченого Життя Служебниць Найсвятішого Серця, затверджений спочатку Архиєпископом Неаполя кардиналом Сикстом Сфорцою, а 13 червня 1890 року - Папою Левом ХІІІ.

Переживаючи за долю молоді, Катеріна Вольпічеллі заснувала сиротинець, бібліотеку та Асоціацію Дочок Марії. Згодом відкрилися інші доми інституту, зокрема, в Римі, Мінтурно, Понтічеллі, де Служебниці Найсвятішого Серця опікувалися жертвами епідемії холери, що вибухнула у 1884 році.

14 травня 1884 кардинал Ґульєльмо Санфеліче, архиєпископ Неаполю, посвятив Санктуарій Найсвятішого Ісусового Серця, який був побудований стараннями Катеріни Вольпічеллі біля Головного осідку Інституту Служебниць Найсвятішого Серця. Його головним призначенням було стати місцем надолужуючої Адорації Найсвятіших Тайн, про яку просив Папа в період важких випробувань для релігійної свободи і звіщення Євангелія.

У 1891 році в Неаполі відбувся перший Національний Євхаристійний Конгрес, в організації і проведенні якого важливу роль відігравала засновниця Служебниць Найсвятішого Серця. Вона організувала виставку речей церковного призначення, які були передані убогішим храмам, проводила Євхаристійні Адорації в Неапольській катедрі.

Катеріна Вольпічеллі відійшла до вічності 28 грудня 1894 року в Неаполі, жертвуючи своє життя для Церкви і Святішого Отця. 11 січня 1911 року розпочався її беатифікаційний процес, а 29 квітня 2001 року Слуга Божий Іван Павло ІІ проголосив її блаженною Католицької Церкви.

http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=282883