Благословенна та, що повірила...


Майбутнє католицької харизматичної онови багато в чому залежить від наших стосунків з Марією, як прикладом для наслідування і нашою матір'ю. У 1997 році під час підготовки до ювілейного 2000-го року папа Іван Павло II закликав всю Церкву звернутись до Марії, як до зразка віри і роздумувати над таїнством її божественного материнства. Розглянемо три таїнства з життя Марії... одне радісне, одне страсне, одне славне, і "як очі слугині дивляться на руки господині" (Пс. 123,2), так хай наші очі дивляться на її руки.


Благовіщення: відкриті і вільні руки

Ось Марія, жінка молитви, уважна і відкрита перед Богом, з відкритими обіймами перед Богом, не тримається попередніх планів, не диктує жодних умов. Просто «fiat». Так. Нехай станеться зі мною згідно твого слова. Насправді, "щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа" (Лк. 1,45). Вірою вона дозволила Отцю втілити Його план і прийняла сповнення Святим Духом. Вірою вона прийняла Слово, яке стало тілом в її утробі. Ми знаємо, що "без віри неможливо подобатися Богові" (див. Єв. 11,6) і що Марія знайшла ласку в Нього своєю вірою.

Так само маємо і ми, в поєднанні нашого життя як окремих осіб та як спільноти, клякнути перед Отцем у вбогості духа і навчитись молитись із вільними руками. Ми часто отримуємо великі ласки від Бога, але дуже часто звертаємось до Нього із зайнятими руками, замість того, щоб звільнити їх. Відбуваються нові "благовіщення", які даються для нових порухів Духа, але багато з нас насправді не хочуть, щоб Бог був Богом. Ми все ще хочемо Його на власних умовах... Бога, який вміститься у визначені нами рамки. Ми не хочемо Бога, який повернув життя Марії догори ногами. Будьмо уважні! Своєю вірою, Марія дозволила Богові "створити нове на землі" (Єр. 31,22).Ми можемо просити Марію бути нашою матір'ю і навчити нас молитися із відкритими і вільними руками, щоб навчитись сказати Отцеві: "З Марією, я хочу бути для Тебе повністю ТАК, лише ТАК, завжди ТАК."


Хрест: руки обнімають проколене серце

"Ось мати твоя!" (Ів. 19,27). Ось Марія, страдальна мати, стоїть біля Хреста, її віра поставлена на випробування, непохитна в надії і в любові. Вона отримує з уст Ісуса нову місію - бути матір'ю всіх нас. Ось Марія, її руки обнімають серце, проколене мечем, так як і пророкував Симеон. В моменти нашого болю і страждань ми також зустрічаємо Марію біля підніжжя Хреста, або зустрічаємо її деінде і вона приводить нас туди... до Ісусового Хреста, щоб споглядати на Нього і отримати воду Духа, яка тече з Його проколеного боку. Це - місце, де ми є в безпеці, коли шукаємо глибшого життя в Святому Дусі.

Багато з нас намагається уникати Хреста і болючого очищення, яке він приносить. Як часто наші вчинки виявляють високомірність і гордість в духовних питаннях замість покори і смиренності. Коли меч страждання проколює наше серце, ми часто втрачаємо надію замість того, щоб звернутись до Марії, яка готова навчити нас вірності у випробуваннях. Наша Мати знається на проколених серцях і хоче, щоб в майбутньому ми були чисті по-новому, щоб змогли відповісти на нове вилиття ласки. Марія вчить нас сказати Ісусові: "Випали з мого серця любов до себе самого, і влий в нього любов до Тебе і Твого Хреста."


П'ятидесятниця: руки підняті в поклонінні і прославі

"Наречена Святого Духа" - так називали Марію багато святих. Можемо уявити Марію на П'ятидесятницю, коли вона запевняє учнів, що те, що вони бачать і чують - насправді є Святим Духом. Як у кожної нареченої, у неї є особисте відчуття того Єдиного, який любить її, і Якого любить вона. Їй знайомий Його дотик, Його смак, Його манера поведінки і як слідувати за Ним в любові. Марія знає, яким насправді є сповнення Святим Духом... це - любовне поєднання! Вона є нашим найкращим вчителем поклоніння і прослави. Як прекрасно молитись її словами під час поклоніння: "Величає душа моя Господа" і під час прослави: "Велике вчинив мені Всемогутній" (Лк. 1,46). Ісус Христос продовжує містично народжуватись від Святого Духа і Марії, і ми не повинні роз'єднувати те, що Бог поєднав.


Нове вино

Так само, як сповнення новим вином приносить радість і веселість Божому народові по всьому світу, так само відбувається нове вилиття Святого Духа і сьогодні. Воно приносить глибоке навернення і примирення, а також дає стимул для нових служінь. Не варто пропускати це нове вино! У Кані, власне завдяки своїй вірі Марія сказала: "Вина у них нема" (Ів. 2,3), і таким чином спонукала Ісуса до дії і приходу "години Господньої." Вірмо, що Марія стоїть біля нас сьогодні, чекаючи, щоб ми звернулись до неї із впевненістю, віруючи, що за її заступництвом ми знову отримаємо нове вино Святого Духа. І для чого нам прагнути цього нового вина?...- не просто для сміху і для того, щоб освіжитись, а щоб Ісус міг проявити Свою славу, і щоб Його учні могли повірити в Нього (див. Ів. 2,11).

© Milites Christi Imperatoris