Категорії

Search

Tags

Хресна дорога


 Повний текст Хресної Дороги в Колізеї 2011 року

Історія Хресної дороги розпочалась в часи, коли паломники вперше змогли відкрито їхати до Єрусалиму і пройти тим шляхом, яким ішов Ісус у страсну п'ятницю.

Імператор Констянтин дозволив християнам відкрито і законно молитись на території Римської імперії у 313 році після 250-ти років переслідування. У 335 році він побудував Храм Гробу Господнього на місці, де була могила Ісуса.

Процесії паломників до храму, особливо в час страсного тижня, розпочались незабаром після того, як завершилось будівництво храму.

Жінка на ім'я Єгерія, паломниця з Франції, описала одне із таких паломництв, що відбулося в четвертому столітті. Єпископ Єрусалиму і близько 200 паломників стартували з першої «стації» на місці, де Ісус переживав стасті у вечір страсного четверга. Вони змовили молитву, заспівали гімн, послухали уривок зі Святого Письма, а тоді пішли в сад Гетсиманський і повторили цю процедуру.

Далі вони пішли до самого Єрусалиму, «де всі до одного - великі і малі, багаті і бідні - всі зібрались там, у цей особливий день, коли жодна душа не пропустить нічну службу до самого ранку» - пише Єгерія.

Згодом паломники встановили фіксований маршрут від руїн фортеці Антонія, де був зал суду Пилата, до Храму Гробу Господнього. Цей маршрут через стару частину Єрусалиму був прийнятий, як шлях, яким Ісус ішов на смерть і залишається незмінним до сьогодні. Він відомий як Via Dolorosa, в перекладі з латинської - "страсна дорога."

Вздовж дороги визначили стації, щоб відзначати певні події на шляху до Голготи. В багатьох випадках, паломники могли лише здогадуватись, де відбувались певні події, оскільки Єрусалим був майже повністю зруйнований Римськими військами у 70 році.

Паломники привозили масло з лампадок, які горіли навколо гробу Ісуса і різні реліквії зі святих місць, і деколи намагались відтворити в Європі те, що бачили в Святій Землі. Мусульманське завоювання Палестини в сьомому столітті зробило такі святині більш важливими, оскільки подорожі до Святої Землі стали небезпечними.

Набожності Хресної дороги розпочались після 1342 року, коли монахи францисканського ордену отримали під опіку священні місця в Святій Землі. Після того, францисканців часто асоціюють із цими набожностями; протягом довгих років, церковні правила вимагали, щоб набір стацій був погоджений францисканцями.

Кількість стацій часто змінювалась, деякі зразки нараховують навіть 37. Термін "стації" для опису Хресної дороги був вперше використаний в розмові англійського паломника Вільяма Вея, який відвідав Святу Землю двічі у 15-му столітті.

Зображення описаних в Стаціях подій, були введені в церквах після того, як папа Інокентій XI дозволив францисканцям у 1686 році споруджувати такі зображення в їхніх храмах. Він також заявив, що всі відпусти, які можна отримати за відвідування священних місць в Святій Землі стосуватимуться всіх францисканців, монахів і мирян, які пройдуть стаціями в церкві.

Папа Бенедикт XIII розширив цей привілей на всіх вірних у 1726 році. Через п'ять років папа Климент XII дозволив всім церквам мати стації і встановив їх кількість - 14, і з того часу це число незмінне. Останнім часом, багато церков включили також Воскресіння, як 15-ту станцію. Бенедикт XIV особливо закликав всі церкви у 1742 році збагатити свій храм цими стаціями.

Двоє францисканців того століття доклали багато зусиль, щоб втілити бажання пап. Св.Леонард з Порто Мауріціо встановив стації у більше, ніж 570-ти церквах Італії, а Св.Альфонс Лігуорі у 1787 написав текст до Стацій, який зараз використовується більшістю католиків.

Католицькі церкви в тому столітті розпочали стандартно проходити стаціями кожної п'ятниці протягом періоду Великого Посту.

Традиційні 14 стацій включають: Ісуса засуджують на смерть; Ісус бере свій хрест; Ісус падає перший раз; Ісус зустрічає свою матір; Симон з Киренеї несе хрест; Вероніка витирає лице Ісуса; Ісус падає другий раз; Ісус зустрічає дочок Єрусалимських; Ісус падає третій раз; Ісуса роздягають; Ісуса прибивають до хреста; Ісус - розіп'ятий; Ісуса знімають з хреста; тіло Ісуса кладуть до гробу.

Третя, четверта, шоста, сьома і дев'ята стації конкретно не описані в Святому Письмі, а також опис 13-ої стації Св. Альфонса не вказує, як тіло Ісуса покладене в руки його матері.

Для того, щоб зробити текст більш узгодженим із біблійними даними, папа Іван Павло II ввів Біблійну Хресну дорогу на Велику П'ятницю у 1991 році, і провадив її кожного року в Колізеї в Римі. Папа Бенедикт затвердив її для розважань та публічних відправ у 2007 році.

Ця версія містить такі стації: Ісус в Гетсиманському саду; Ісуса після зради Юди заарештовують; Ісуса звинувачує Синедріон; Петро відрікається Ісуса; Пилат судить Ісуса; Ісуса бичують і вдягають у терновий вінок; Ісус бере свій хрест; Симон допомагає Ісусові нести хрест; Ісус зустрічає дочок єрусалимських; Ісус розіп'ятий; Ісус обіцяє місце в Царстві доброму розбійнику; Ісус довіряє Марію і Івана один одному; Ісус помирає на хресті; Ісуса кладуть до гробу.

У францисканців є давня традиція проходити Стаціями в Колізеї по п'ятницях. Іван Павло ІІ вніс цю церемонію до свого розкладу щороку на Велику П'ятницю. Він сам ніс хрест від стації до стації до часу, поки хвороба не обмежила його сили. Перед смертю в 2005 році, він спостерігав за процесією зі своєї приватної каплиці у Ватикані.

Папа Бенедикт XVI продовжив цю традицію. Кожного року різних людей запрошують написати тексти розважань для стацій. В минулому авторами текстів для Папи були навіть кілька некатоликів. Іван Павло ІІ сам написав текст у 2000 році і використовував традиційні стації.

Тринадцять спеціально сконструйованих біблійних стацій були споруджені навколо міста Сідней в Австралії 27 липня 2008 року для проходження Хресної дороги під час Світового дня молоді. Вони розпочались з останньої вечері біля Храму Св. Марії і страстей в саду Парку Доміан, і закінчились біля порту Дарлінг, де захід сонця освічував три хрести.

Більше 2-ох мільйонів людей взяли участь у процесії, а близько 500 мільйонів зі всього світу спостерігали по телебаченню. Це, мабуть, найбільше зібрання для проходження Хресної дороги за всю історію.

©Milites Christi Imperatoris