Крадіжки, неправдиве свідчення, обкрадання Бога


Останні три книги Пророків у Старому Завіті - Огія, Захарія і Малахія, - говорять про різні сфери, в яких Ізраїль переживав дію Божого прокляття. Ці книги мають такий вигляд, ніби цим пророкам було дане завдання - підвести підсумок історії Ізраїля з того часу, як вони були пІд законом Мойсея, а також показати Ізраїлю причини того, що певні прокляття закону приходили на них. В книзі Захарії 5:1-4, пророк описуєт видіння, дане йому від Бога, видіння прокляття, яке приходить в доми Божого народу:

«І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить сувій. І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я сказав: Я бачу летючий сувій. Довжина його двадцять ліктів, а ширина його десять ліктів. І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на всю країну. Бо кожен, хто краде, буде прогнаний звідти, згідно з тим, що з цього боку сувою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде прогнаний згідно з тим, що з того боку сувою написане. І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.»

Прокляття, про яке говорить Захарія, входить в дім кожного, хто скоїв два особливих гріхи: крадіжка і неправдива присяга. Ввійшовши всередину, прокляття буде там до того часу, поки не зруйнує весь дім - дерева, каміння і все решта.

Це - яскрава картина прокляття в дії, якщо ми одного разу впустили його в своє життя. Ми не можемо самі встановити рамки вражених ділянок за власним вибором. Поки ми не покаємось і не будемо взивати до Бога про милість, щоб Він визволив нас, прокляття однозначно зруйнує цілий дім.

Проста статистика може відобразити поширення цих двох гріхів, крадіжок і неправдивого свідчення, в нашій сучасній культурі. Крадіжки настільки поширені сьогодні в Сполучених Штатах, що майже 10% вартості всієї продукції, розміщеної в магазинах роздрібної торгівлі, оплачується за страхування від крадіжок. Це - причина інфляції, яка мало рекламується. З іншого боку, неправдиве свідчення приховує від державної податкової служби Сполучених Штатів мільйони доларів щорічно через нечесний звіт про доходи. Абсолютна чесність в цій сфері, можливо, змогла б покрити дефіцит всього бюджету!

Із видіння Захарії зрозуміло, що прокляття, яке іде за цими двома гріхами, крадіжками і неправдивим свідченням, вражає не лише окрему людину, але і весь її дім. В єврейському оригіналі Біблії, слово дім стосується не лише матеріальної частини будівлі, а й всіх, хто живе в домі, тобто сім'ї. Набагато більше, ніж здається на перший погляд, ці два гріхи і прокляття, які йдуть за ними, винні в руйнації сімейного життя, що чітко підтверждують тенденції теперішнього часу. Їх неуникний кінець буде схожий на те, що бачив Захарія в своєму видінні: руйнація цілих народів і навіть всієї цивілізації.

Раніше Огія дав не менш чітку картину розпаду, який вразив життя цього народу:
"Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кафлями, хоч дім цей збурений?
А тепер отак промовляє Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!
Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, та не насичуєтеся, п'єте та не напиваєтеся, зодягаєтеся та не тепло вам, а той, хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця."
(Огія 1:4-6)

Прокляття, описане Огією, можна підсумувати одним словом: безрезультативність. За всіма зовнішніми ознаками ізраїльтяни робили все необхідне для задоволення їх основних матеріальних потреб. Але з певних причин, яких вони не могли зрозуміти, у них завжди була недостача. Бог послав їм пророка, щоб показати їм, що невидима сила, яка поглинає їх забезпечення, є насправді прокляттям, яке вони на себе накликали зміною пріоритетів - вони спочатку дбали про себе, а лише потім - про Божий Дім.

Багато процвітаючих народів світу сьогодні є в схожій ситуації. Більшість людей заробляють набагато більше, ніж колись заробляли їх батьки і діди. Але в той час, коли попереднє покоління переживало відчуття задоволення і безпечності, сучасне покоління є під тиском незадоволення і ненаситної спраги. В деяких народів рівень особистих боргів набагато вищий, ніж коли-небудь раніше.

Книга пророка Малахії, остання із трьох старозавітніх пророків, містить звинувачення, вже виставлені проти Ізраїля двома попередніми пророками. Малахія звинувачує свій народ не лише в неправдивому відношенні до Бога, але і в крадіжці в найбільш серйозному виді: обкрадання не просто людей, а й самого Бога.

"Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманули? Десятиною та приносами!
Ви тяжко прокляті, а все ж таки ви, увесь народ, Мене обкрадаєте"
(Малахія 3:8-9)
Цей уривок показує нам принцип, який демонструє характер Божих взаємовідносин з людьми у всі часи: Бог записує те, що Його народ жертвує Йому. Майже на тисячу років швидше Бог встановив порядок, згідно якого Ізраїль мав відділяти для Бога першу десятину їх повного доходу від всього і у всьому. Це було важливою складовою їх взаємовідносин Союзу з Богом. Непослух в цьому був порушенням їх Союзу.

І тепер, через Малахію, Бог показує Свій звіт. Він звинувачує Свій народ в «обкраданні», через те, що всі вони незаконно утримували свої приношення. Бог вказує, що така поведінка накликала прокляття на весь народ і на всі сторони їх життя.

Але Бог не закінчує на негативній ноті. В наступному рядку Він наставляє Свій народ, як перейти від прокляття в Його благословення:

«Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб була пожива в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте,- промовляє Господь Саваот,- чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення понад міру?» (рядок 10)

Щоб перейти від прокляття до благословення, Бог вимагає від Свого народу двох конкретних кроків: покаяння і компенсація. В кожному випадку обкрадання ці вимоги не змінились, незалежно від того, кого обікрали - людину чи Бога.

В Новому Завіті Бог ніколи не встановлював особливого закону, як в Старому Завіті, вимагаючи від християн відкласти для Нього десятину з їх доходу. Союз благодаті не діє через закони тиску, але через закони, написані Святим Духом на серцях віруючих. В 2 посланні до коринтян 9:7, Павло дає настанови християнам:

«Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!»

Але, тим не менше, одне цілком зрозуміло: Святий Дух ніколи не буде породжувати віруючого скупість. В Псалмі 50:12 Давид молиться до Господа: «Духа правого онови в нутрі моєму». Однією із очевидних характерних ознак Святого Духа є щедрість. Сам Бог - найбільш щедрий із всіх, хто дає. Коли Його Дух торкається сердець Його народу, Він буде робити їх подібними до Себе: добровільно даючого.

В посланні до євреїв 8:6, автор порівнює Старий і Новий Союзи, і нагадує християнам, що вони ввійшли в «кращий Союз, який базується на кращих обіцянках». Важко зрозуміти, що народ, який радіє цьому кращому Союзу, має бути менш щедрим в приношеннях Богу, ніж ті, хто був під попереднім Союзом. Якщо Божий народ під законом приносив Йому свої десятини, і навіть більше, то як можуть християни, що є під благодаттю, оправдовуватися, приносячи менше? Стандарти благодаті вищі, а не нижчі від тих, що є в законі. Через всі диспенсації, один основний принцип залишається незмінним: скупість по відношенню до Бога накликає Його прокляття, а щедрість вивільняє Його благословення.

©Milites Christi Imperatoris