Небезпека: окультизм! Історія і розвиток Фен-Шуй

Категорія:
Фен-шуй

УВАГА! Переконайтесь чи окультна атрибутика Фен-Шуй не знаходиться в ваших будинках. Ці, на перший погляд, невинні "прикраси" -- насправді двері, через які ви запрошуєте диявола перебувати в ваших оселях, даєте йому право втручатися і керувати вашим життям. Переглянути зображення деяких магічних амулетів Фен-Шуй ви можете за цим посиланням.

Назва "фен-шуй" прийшла з давніх часів і походить від двох китайських ієрогліфів «вітер» і «вода». Вітер означає «енергетичні потоки неба», вода, відповідно,- землі.

Ці образи можна виразити сентенцією, авторство якого європейська алхімічна традиція приписує Гермесу Трісмегисту: "Що вгорі, то і внизу".

Правителі-шамани Древнього Китаю були досвідчені в магії вітру і води; у ранніх історичних записах, де вигадки тісно переплітається з реальністю, вони наділені владою над стихіями і самі здійснюють перетворення елементів. Першим з таких правителів, наділених не лише міфологічними, але і людськими рисами, був Фе Сі (правив приблизно з 2852 по 2737 р. до Р.Х.), який разом зі своїми наступниками Щень-нуном і Хуан-ді дав людям мистецтва і ремесла. Саме Фе Сі вважається засновником китайської науки ворожіння: на спині міфічної тварини, повсталої з вод річки Хуанхе, йому відкрився візерунок з крапок і кол, який був прототипом ба гуа, або ранній небесній послідовності. На картинах Фе Сі зазвичай зображається одягненим в тигрову шкуру, у супроводі черепахи і змії.

Перша китайська династія Ся (гадано 2205-1766 рр. до Р.Х.) була заснована імператором Юєм. Міф імператора, що поставив собі на службу навіть драконів, збереглася в сучасній китайській топонімії: у одній з доль східного Китаю є Цокайся - "Неправильно Прокладена Ущелина", і Чжаньлуньтай - "Тераса Страченого Дракона". Одного разу з вод річки піднялася величезна черепаха. Згідно з переданням, на її панцирі був накреслений магічний візерунок (ло шу) з дев'ятьма символами, по числу яких Китай згодом був роздільний на дев'ять областей, або доль.

Наступна значна подія з передісторії фен-шуй відбулась набагато пізніше, за часів У-вана, першого імператора династії Західна Чжоу (1122-770 рр. до Р.Х.). Його наставником був міністр Цзян-тайгун, досвідчений в магії передбачень. Саме йому традиція приписує розширення восьми триграм (ба-гуа) до шістдесяти чотирьох гексаграм, складових основу "І Цзін" - великої "Книги Змін".

У епоху Чжоу пристрій компаса був вдосконалений нащадком У-вана, імператором Шинем. Він об'єднав знання про геомантичний компас з елементами ворожильної системи "І Цзін" і створив легендарну систему "Ло Цзін", що не збереглася до наших днів. За допомогою компаса і ба-гуа визначалися найбільш сприятливі місця для будівництва палаців і поховання померлих.

Правила письмової мови були спрощені і систематизовані; п'ять канонічних, або класичних, текстів Древнього Китаю були офіційно затверджені в цій якості. Першим з них був текст "І Цзін". Імперські учені відредагували його і перевели в нову форму листи. Вони також зібрали і записали різні усні варіанти і перекази про використання оракула. Так з'явилися "Десять крил", приєднані до основного тексту. Зокрема, одне рукописне зведення під назвою "Ту шу цзі чен" ("Енциклопедія І Цзін", або "Великий Коментар") стало одним з найбільш важливих документів китайської культури.

Три основні елементи мистецтва ворожіння і визначення сприятливих ситуацій - компас, "І Цзін" і календар - об'єдналися в своєрідне науково-містичне учення, яке практикувалося фанші, або "знавцями учення". За часів династії Хань і Троєцарства (221-265 рр. від Р.Х.) вони практично злилися з даоськими сектами і перетворилися на дуже впливову силу, шановану при імператорському дворі і в народі. Глибокі пізнання в області практичної магії робили їх «майстрами на всі руки», бажаними гостями і в палаці аристократа, і в скромному сільському житлі.

Філософську основу фанші складала теорія інь - янь і п'яти елементів. Теорія і практика ворожіння по "І Цзін" доповнювалася складною системою геомантичних вимірів, астрологічних розрахунків, а також спостереженнями за земними і небесними явищами.

При династії Хань фен-шуй став набувати рис професійного заняття. Тоді він був відомий під більш стародавньою назвою кань юй, де кань означає "земля", а юй - "узор" або " взірець". Згадки про це «мистецтво» можна знайти в "Хуайнань-цзи", своєрідній енциклопедії даоських знань, складеній в I столітті до Р.Х. Її автором був філософ Лю Ань, правитель області Хуайнань і внук першого імператора династії. Лю Ань, що проводив багато часу в спілкуванні з даоськими майстрами, творчо переосмислив ідеї "Дао де цзин" і "Чжуан-цзи" і наблизив їх до повсякденного життя.

До кінця правління династії Хань Китай розпався на три окремі царства, що постійно воювали один з одним. Історія того часу, збережена в романі Ло Гуань-чжуна "Троєцарствіє" сповнена лих і потрясінь. Одна з найбільш яскравих фігур в романі є реально існуючий міністр царства Шу і даоський маг Чжуге-лян, що умів управляти вітрами і туманами. Він розробив систему цимен-дунцзя ("таємничі входи" - " потайний рух"), яка спочатку була призначена для потайного пересування військ за допомогою "таємних брам" землі, які відкриваються і закриваються в певну пору року. У системі цименъ-дунцзя застосовується поєднання ба-гуа і Дев'яти Палаців для визначення сприятливих і несприятливих ділянок ландшафту. Згодом вона зробила величезний вплив на розвиток мистецтва фен-шуй.

Після об'єднання Китаю під владою династії Цзінь (265-316 рр. від Р.Х.) з'явилася людина, яку сучасні майстри фен-шуй вважають батьком геомантії. Го Пу був вченим, поетом і визнаним знавцем у виборі місць поховання: його послугами користувався багато хто, від імператора до простолюдинів. Він залишив після себе декілька трактатів по "фен-шуй межі" (вибір місць поховання) і класифікації ландшафтів. Історичні літописи свідчать про те, що ці праці стали класичними і користувалися великою популярністю.

При трьохвіковому правлінні династії Тан (618-907 рр. від Р.Х.) в Китаї настав розквіт мистецтв і наук. З'явилися нові школи і філософські течії в руслі кань юй. Одні майстри засновували геомантичне ворожіння на формах природних ландшафтів ("жили дракона"), інші приділяли особливу увагу зв'язку між направленням і положенням небесних тіл. Деякі користувалися триграмами ба-гуа як допоміжним засобом для визначення енергетичної структури місцевості. Після поглибленого вивчення ландшафту ці "енергетичні чарівники" давали детальні поради про те, як, коли і де слід будувати житло. Підтвердженням незвичайної популярності кань юй в епоху Тан служить той факт, що імператори часто призначали геомантів своїми придворними радниками.

У китайській поезії епохи Тан своєрідним аналогом вчення фен-шуй є концепція "вітру і потоку" (фен-лю), відбита в пейзажній ліриці великих поетів того часу, - Лі Бо, Ду Фе, Лі Юя і інших. Вітер в древньому Китаї завжди був символом космічної сили, в якій духовний початок тісно переплітався з матеріальним. Вітер, народжений протиборством інь і янь, не відав перешкод і пронизував животворящою силою всі рівні буття, тоді як потік був подібністю початкового дао - вічно рухомого, але перебуваючого у спокої. Вітер і потік були найбільш досконалим втіленням інь і янь, від яких, як вважалося, походять "всі десять тисяч речей". Художник повинен був уподібнитися і відкрити їм своє серце, аби злитися зі всесвітом і осягнути гармонію зовнішнього і внутрішнього.

Після падіння династії Тан Китай був роздільний на безліч ворогуючих князівств. Лише до 960 року країна об'єдналася під правлінням династії Сун (960-1280). В цей час сталося остаточне становлення даоського канону "Дао цзи", що складається з сотень трактатів і художніх творів, розділених на декілька категорій. Завдяки працям таких різних мислителів, як Чень Туань, Чжоу дмі і Чжу-сі, теорія змін була гармонійно сполучена з мантичними мистецтвами, а практикою фен-шуй стали займатися не лише даоси, але також буддисти і послідовники конфуціанського вчення. Якщо за часів Хань було написано лише декілька книг по кань юй, то в літописі династії Сун зібрано не менше п'ятдесяти трактатів, присвячених фен-шуй.

Див. Християнський погляд на фен-шуй

АРХІВ НОВИН 2011-2013

Категорії

Небезпека: окультизм! Історія і розвиток Фен-Шуй