На загальній аудієнції з Папою Бенедикт XVI

25-06-2008

У середу, 25 червня, на площі Святого Петра у Ватикані відбулася традиційна загальна аудієнція зі Святішим Отцем Бенедикт XVI. Перед початком зустрічі з вірними із цілого світу, Папа посвятив п'ятиметрову статую святого Луїджі Оріоне,

встановлену у зовнішній ніші базиліки святого Петра. Саме тому на загальну аудієнцію прибуло багато паломників, що мають набожність до цього святого. Вони взяли участь у Службі Божій, яку зранку відслужив кардинал Анжело Комастрі, Генеральний Вікарій Папи для Держави-Міста Ватикану.

Свою катехизу Бенедикт XVI присвятив постаті святого Максима Ісповідника, який заслужив цей титул завдяки відважному визнаванню повноти своєї віри в Ісуса Христа - правдивого Бога і правдиву людину, Спасителя світу.

Максим народився в Палестині, приблизно у 580 році. З юних літ розпочав монаше життя та вивчення Святого Письма. З Єрусалиму він приїхав до Константинополя, а згодом до Африки, де відзначився як захисник чистоти віри.

В цей час з'явилася теорія, згідно з якою в Христа була лише одна, божественна воля, і заперечувано людську волю. Така думка загрожувала цілому таїнству спасіння, адже людина без волі не є правдивою людиною, а отже Ісус Христос не був повноцінною людиною. На це святий Максим рішуче відповідав, що Святе Письмо явно вказує на те, що в Ісусі Христі Бог прийняв повноту людського буття, крім гріха, а отже, також і людську волю. Але в такому випадку виникає інша проблема: чи це не означає роздвоєння особи Ісуса? На це святий Максим відповідає, що не потрібно обмежувати людину, щоб зрозуміти таїнство Воплочення. Людина віднаходить свою єдність і повноту не в собі, але коли виходить з себе назустріч Богові. Так само в Христі, виходячи з себе самої, людина зустрічає Бога, Божого Сина, себе саму. Прикладом цього є життя Ісуса, а особливо його молитва в Гетсиманії, де зустрічаємо змагання між людською волею не вмирати і волею Божою, яка жертвується задля нашого відкуплення.

Захищаючи повноту віри, святий Максим натрапив на перешкоди. У 649 році він брав активну участь в Латеранському Соборі, скликаному Папою Мартином І, захищаючи дві волі Ісуса Христа, хоча в той час діяв імператорський едикт, що забороняв обговорювати цю тему. Папа Мартин за це поплатився тим, що був засуджений на смертну кару, замінену довічним засланням у Крим, де він помер 16 вересня 655 року після двох років приниження та тортур.

Кара не минула і святого Максима, якому на той час вже виповнилося 80 років. Імператорський трибунал звинуватив його в єресі і присудив відтяти язик та праву руку - органи, з допомогою яких він, через слово та письмо, відстоював правдиву доктрину. Помер св. Максим на засланні.

Представивши життя та творчість святого Максима, Бенедикт XVI звернув увагу на те, що сьогодні багато говориться про такі цінності, як толерантність, свобода, діалог, зазначаючи, що толерантність, яка не відрізняє добра від зла, веде до самознищення, свобода, яка не рахується зі свободою інших, загрожує анархією, а діалог, який не знає, про що діалогувати, є порожнім базіканням. «Ці цінності - великі та фундаментальні, але залишатимуться справжніми цінностями лише тоді, якщо матимуть спільний орієнтир, що їх єднає та надає їм правдиву автентичність», - сказав Святіший Отець, додаючи, що цим орієнтиром є особа Ісуса Христа, в Якому пізнаємо правду про себе самих і Який просвітлює усі інші цінності.
http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=214470