Держкомнацрелігій України уточнив Патріарху Московському засади правового та канонічного статусу УПЦ (МП)

25-06-2008

25 червня прес-служба Держкомнацрелігій оприлюднила заяву, в якій вказано на помилки, які допустив у своєму виступі на Архиєрейському соборі Патріарх Алексій II,

говорячи про те, що «нова редакція Статуту Української Православної Церкви вступає в силу після ухвалення Священним Синодом Руської Православної Церкви і затвердження її Предстоятелем». У Держкомнацрелігій України вважають заяву Патріарха такою, що ставить під сумнів компетентність органу, тобто Дежкомнацрелігій України, який реєстрував зміни та доповнення до Статуту Української Православної Церкви. У Держкомнацрелігій наголошують, що засади правового та канонічного статусу УПЦ, які вписані у Статуті РПЦ, підтверджують, що Статут Української Православної Церкви (яка є самокерованою і має право широкої автономії) затверджується її Предстоятелем (тобто Митрополитом Сабоданом - РІСУ) і ухвалюється Патріархом Московським і всієї Росії. Щодо Синоду РПЦ, то він за Статутами РПЦ і УПЦ не має компетенції затверджувати, схвалювати чи погоджувати Статут УПЦ.
Подаємо текст Заяви Держкомнацрелігій:

24 червня у своєму виступі на Архиєрейському Соборі Руської Православної Церкви Патріарх Алексій II заявив наступне: «Прошедший в декабре 2007 года Архиерейский Собор Украинской Православной Церкви принял новую редакцию ее Устава. В текущем месяце произведенные изменения были зарегистрированы государственными органами Украины. Согласно нормам Устава Русской Православной Церкви, который был принят на Юбилейном Архиерейском Соборе в 2000 году при участии архиереев Украины, новая редакция Устава Украинской Православной Церкви вступает в силу после одобрения Священным Синодом Русской Православной Церкви и утверждения ее Предстоятелем. С связи с этим нам следует обсудить пути и средства укрепления единства и взаимосвязей Украинской Православной Церкви со всей Полнотой Московского Патриархата, дабы мы могли сообща помочь преодолению тех трудностей, которые переживает народ Божий на Украине. Нам надлежит выслушать голос как украинского епископата, ряды которого заметно пополнились, так и собратьев-архиереев из других стран».

Втім, у Статуті Руської Православної Церкви засади правового та канонічного статусу УПЦ сформульовано таким чином: «Украинская Православная Церковь является самоуправляемой с правами широкой автономии. В своей жизни и деятельности она руководствуется Томосом Патриарха Московского и всея Руси 1990 года и Уставом Украинской Православной Церкви, который утверждается ее Предстоятелем и одобряется Патриархом Московским и всея Руси». (Глава VIII. Самоуправляемые Церкви, п. 17).

Оскільки така заява Предстоятеля РПЦ ставить під сумнів компетентність органу, який реєстрував зміни та доповнення до Статуту Української Православної Церкви, Держкомнацрелігій заявляє, що Предстоятель РПЦ припустився у своєму виступі щонайменше двох помилок.

По-перше, згідно Статутів РПЦ та УПЦ, Священний Синод РПЦ не має компетенції затверджувати, схвалювати чи погоджувати Статут УПЦ.
По-друге, Патріарх не затверджує, а схвалює Статут, що під юридичним кутом зору не одне й теж.

Крім того, слід наголосити, що схвалення Статуту не тотожне схваленню його нової редакції, а тим більше змін і доповнень до нього.
На Соборі єпископів 21 грудня 2007 року УПЦ прийняла не новий Статут і не нову редакцію Статуту, а саме виправлення зміни та доповнення до нього, які й зареєстрував Державний комітет у справах національностей та релігій згідно з вимогами чинного законодавства України. Відповідно, і собор єпископів УПЦ, і Держкомнацрелігій діяли в межах своєї компетенції. На жаль, співробітники Московської Патріархії, що готували матеріали до виступу Патріарха, виявили брак професійної компетентності, внаслідок чого поставили під сумнів обізнаність Предстоятеля РПЦ із церковними актами, що регулюють статус Української Православної Церкви.

• http://www.scnm.gov.ua/
http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;22891/.