У Львові відзначили 10-ту річницю смерті Мирослава-Івана Любачівського

14-12-2010

• Категорія:

• Теги:

• УГКЦ

«Божа сила проявилася у безсиллі. Після 43 років життя у підпіллі не легко було розпочинати усе з початку, на спустошеній землі і з пораненими душами. Але Патріарх Мирослав Любачівський любив Церкву й Україну. Минуло 10 років з дня його смерті і можна сміливо сказати, що від нас відійшов святий архієрей, смиренний та мудрий. Цю смиренномудрість він плекав і нею жив», - зазначив отець-доктор Іван Дацько у промові під час Архиєрейської Літургії, яка відбулася 14 грудня 2010 року у Архикатедральному Соборі Святого Юра, з нагоди 10-річчя смерті Верховного Архиєпископа, Глави Української Греко-Католицької Церкви (1984-2000 рр.) Мирослава-Івана Любачівського.

Архиєрейську літургію в 10-ту річницю смерті Патріарха Мирослава-Івана Любачівського очолив Архиєпископ Львівський, Високопреосвященніший Владика Ігор (Возьняк). З ним співслужили 8 єпископів Верховного Києво-Галицького Архиєпископства, священики.

Уродженець Івано-Франківщини, Мирослав-Іван був рукоположений у сан єпископа Папою Римським Іваном Павлом ІІ. Подія відбулася 1979 року, за участю Патріарха Йосифа Сліпого, в Сикстинській капелі собору св. Петра в Римі. 30 березня 1991 року, на 77-му році життя Блаженніший Мирослав-Іван очолив відродження УГКЦ в Україні, ставши наступником двох велетнів ХХ століття - Митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Йосипа Сліпого. Йому було не легко. Верховний Архиєпископ Любачівський говорив, що не має сили й величі Патріарха Йосифа, його харизми. Але він молився.

У часі поминальної Літургії зачитали улюблений уривок Патріарха зі Святого Письма - Друге послання ап. Павла до Коринтян: «Тричі благав я Господа, щоб той від мене відступився, та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила в немочі показується». Найкраще, отже, хвалитимуся скоріше моїми немочами, щоб у мені Христова сила пробувала».

Згадуючи блаженної пам‘яті Мирослава-Івана Любачівського, о-др. Іван Дацько зауважив: «Малого росту, кволого здоров'я, непомітний і без особливого дару красномовності, однак Боже провидіння мало безліч планів для архіпастирського служіння кардинала Любачівського».

Голова релігійного товариства «Свята Софія», отець Дацько перерахував заслуги Патріарха Мирослава: відновлення Львівської духовної семінарії, перенесення з Риму до рідної землі Українського Католицького Університету, встановлення мозаїчних зображень в храмі Святої Софії Римської. Намагання окремих можновладців обмежити УГКЦ лише до трьох єпархій Галицької провінції, було подолано зусиллями Мирослава Любачівського, який створив спеціальну робочу групу, й на основі її праці богословсько, історично й пасторально довів необхідність та вагомість існування Української Греко-Католицької Церкви в межах цілої держави - всюди, де б‘ється українське серце.

Також сьогодні, о 19.00 годині, в храмі Святого Юра у Львові відбудеться Вечір пам‘яті Верховного Архиєпископа, кардинала, Глави Української Греко-Католицької Церкви (1984-2000 рр.) Мирослава Івана Любачівського.

Для прес-служби Львівської архиєпархії
Маріанна Кузан
фоторепортаж: о. Павло Дроздяк
Маріанна Кузан

Біографічна довідка:

Блаженніший Мирослав Іван (Любачівський), Верховний Архиєпископ і Кардинал (1984-2000). Народився і виріс у Західній Україні, три роки навчався у Львові в Греко-Католицькій Духовній Семінарії, попередниці сьогоднішньої Львівської богословської академії. Здобуваючи освіту за кордоном, довгі роки не міг повернутися на окуповану радянськими військами батьківщину. Був священиком в американській діаспорі; у 1979 році призначений Митрополитом УГКЦ у Філадельфії, а у 1984 обраний Верховним Архиєпископом Української Греко-Католицької Церкви.

Після повернення до Львова 30 березня 1991 року Блаженніший Мирослав Іван очолив відродження Української Греко-Католицької Церкви в Україні. Уже через п'ять років, як пастир семи мільйонів вірних, опинився у непростій ситуації. Перед ним постало величезне завдання, яке вимагало щоденнної праці, а саме: духовно оновити понівечену Церкву, зняти напругу у взаєминах із православними, відбудовувати різні церковні інституції, вирішувати потреби священства, налагодити зв'язки із представниками влади і виправдати сподівання активних мирян.

У 1995 році він захворів на запалення легенів, що серйозно вплинуло на його здоров'я. Наступного року, з огляду на його важкий стан, Синод Єпископів УГКЦ обрав Владику Любомира (Гузара) єпископом-помічником Глави Української Греко-Католицької Церкви. Після смерті кардинала Любачівського 14 грудня 2000 року тисячі вірних прийшли віддати йому останню шану.

http://www.ugcc.lviv.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове