Відсутність у Богородиці первородного гріха не означає відсутності свободи вибору

09-12-2010

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки

8 грудня в другій половині дня Папа Бенедикт XVI здійснив традиційний обряд вшанування Пресвятої Діви Марії на Іспанській площі в Римі. У ньому взяли участь мер Риму Джанні Алеманно, кардинал-вікарій Агостіно Валліні, ряд представників церковних братств і асоціацій.

Догму про Непорочне Зачаття проголосив Папа Пій IX в 1854 році, проте її коріння сягає в древні традиції благочестя перших століть християнства. У святоотцівских творіннях Мати Божа вихваляється за допомогою термінології, що виражає свободу Діви Марії від первородного гріха.

У чому ж полягає сенс цієї істини нашої віри? Біля мікрофону нашого кореспондента -- богослов-маріолог Стефано Де Фіорес.

«Необхідно уникати двозначності - не плутати Непорочне Зачаття, що стосується особи самої Діви Марії в перший момент її існування, з невинністю Марії, яка є плодом її усвідомленого життєвого вибору, зробленого вже в тому віці, коли вона пройшла певну дорогу. Непорочне Зачаття - не привілей Діви Марії, який її від нас віддаляє. Перш ніж говорити про відмінність, потрібно сказати про рівність: вона виражається в тому, що і Марія, і ми відкуплені Христом. Ми відкуплені через звільнення від гріха, тоді як Марія була збережена від первородного гріха. Іншими словами, Ісус був досконалим посередником для Марії: Він не чекав, поки вона впаде, щоб потім її підняти -- Його спокутна благодать була настільки сильна, що вона захистила Марію від гріха».

Але як же в контексті цієї догми сприймати вільний вибір Марії?

«Марія була захоронена благодаттю абсолютно унікальним способом. Але ця благодать не віднімає свободи, тому що Бог, створивши нас вільними, не може відноситися до нас так, як якби ми не були вільними. Тому від Марії було потрібно згоду на втілення Сина Божого. Вона могла б сказати і «ні»: а підтримана благодаттю, вона відповіла «так», віддавши себе в повне, досконале розпорядження, необтяжене жодним гріхом, як стверджує Другий Ватиканський собор. Повнотою своєї людської природи вона змогла з'єднатися з Богом, присвятивши все своє життя Слову Бога, обітниці про її Божественне материнство.

переклад Milites Christi Imperatoris