Що таке група Догнала і хто за нею стоїть (Частина 1)

08-12-2010

  • Категорія:


У гостях веб-конференції РІСУ єрм. Віталій ДУТКЕВИЧ, ЧСВВ, синкел у справах мирян, синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ

Провідна тема: Що таке група Догнала і хто за нею стоїть

Запитання від Світлана

Слава Ісусу Христу! Моє шанування, отче Віталію! Скажіть, будь-ласка, чи на Вашу думку деякі з отців василіан не внесли свою "посильну лепту" у розвиток секти "УПГКЦ" та "ковпаківців"? Адже досі оо. Василіани не поставили навіть намісних ікон у церкві святого Андрея у Львові, використовують дзвіночки, хоча це виразно заборонено Уставом Богослужінь, виданим у Римі, який продають біля самого храму святого Андрея. Блаженнішого Верховного Архієпископа Любомира просто не пускають відправити Службу Божу на укр. секції радіо Ватикану (ганьба!), або ж ставлять умову: не виголошувати слова "православних", оо. Василіани, на жаль, не зробили нічого, щоб ментальність людей у Галичині стала трошки іншою від ментальности російських старовірів. Але, навпаки ще її посилили (це стосується і інщих отців - факт!), на жаль, люди досі вважають, що святе Причастя на колінах - це ознака католицькости, обрядам надають догматичного сенсу. Цією слабинкою і скористалися всякі там ковпаки, шпіржіки і їм подібні. Технологія спрацювала! І тепер гряде розкол народу. Вибачте, що так грубо пишу, я Вас якраз таким не вважаю, вважаю, що Ви - мудра, виважена людина. І багато у оо. Василіан є мудрих і добрих. Але чому такий безпорядок у Церкві?! Чому не повернутися до духовности святого Йосафата, який повністю дотримувався усіх обрядів Візантійської традиції?! Іноді думаю, що Августин Маркевич УПЦ МП правий, коли каже, що "дєскать уніатам нада прєкратіть всякіє там спєкуляціиї на тєму обєдіненія востока і запада і прізнать сєбя латінскімі католікамі". На щастя зараз є багато храмів, кожен може вибирати. Але чому в одній Церкві така різниця між студитами, василіанами, білим духовенством?! Вибачте, простіть, Христа ради, якщо щось не так! Світлана

Не можу погодитися, що Отці Василіяни сприяли розвитку сект у нашій Церкві. Від Берестейського Поєднання ЧСВВ завжди вірно служив Церкві, свідченням чого є блаженні Преподобномученики, що вийшли з Чину. Великим Василіянином був Слуга Божий митр. Андрей Шептицький. Відповідає правді, що деяка частина членів нашого Чину є традиційно налаштована у обрядових справах щодо деяких практик з латинського обряду. Годі одразу можна змінити певні стереотипи у способі мислення, які побутували у минулому. Управа Чину є свідомою на закиди. Абсолютно не відповідає правді, що Блаженнішого Любомира не допускали до відправи св. Літургії на хвилях Ватик. Радіо. Наша Церква поступово стає на ноги після десятиліть гонінь, звичайно є труднощі, вони завше будуть, адже земна Церква не є ідеальною.
*
Запитання від Юрій
*
Отче, чому наша Церква не зробила одразу конкретних кроків для недопущення поширення і розширення цих сектантів? Наприклад, Єпископська конференція Словаччини висловилася одразу через телебачення і екскомунікувала на протязі 2-ох тижнів тих священиків, що входять до так званого реформованого чину св. Василія Великого (прихильники і учні Догнала). І ще одне: чи наші Єпископи і священики на місцях позповідають людям про цю небезпеку? І, якщо це роблять, то у чи критичний спосіб, роз'яснюючи раціонально і теологічно, чи тільки залякують людей одними і тими самими готовими визначеннями, пеклом, розколом і т.п.
На деструктивні дії групи Догнала Головна Управа Василіянського Чину одразу відреагувала конкретними кроками в 2004 р. Для з'ясування і вивчення дій цієї у вересні-жовтні 2004 р. перебував в Україні о. Василій Ковбич, Протоархимандрит Василіянського Чину. О. Протоархимандрит мав розмови з кожним членом цієї групи у Підгірцях закликаючи їх до чернечого послуху. Дійшло навіть до цього, що догналівці погодилися для спільного добра і спокою покинути Україну і повернутися у свої країни (Чехію і Словаччину). У запланованого від'їзду вони зібрали вірних біля монастиря у Підгірцях і заявили о. Протоархимандриту, що нікуди не поїдуть. Їхні прихильники почали накидатися на о. Ковбича, ображати його і погрожувати фізичним насильством. Головна Управа ЧСВВ зрозуміла, що з догналівцями як з свідками Єгови не можливо вести діалог. 24.11.2004 Головна Управа представила Єрархії нашої Церкви в Україні про небезпечну діяльність "групи Догнала". Наступним кроком було видалення на початку 2005 р. оо. Антоніна-Іллі Догнала, Ричарда-Методія Шпіржіка і Василя-Маркіяна Гітюка з Василіянського Чину, яке було затверджене Конгрегацією Східних Церков. 28.07.2005 р. Головна Управа ще раз попередила Єрархію про небезпеку. 10-11 листопада 2005 р. 28-сесія Синоду УГКЦ ухвалила розпочати процедуру попередження догналівців. Наступна позачергова сесія 16 січня 2006 р. створила комісію для канонічного дослідження ситуації навколо догналівців. Групи Догнала за цей час почала нагнічувати ситуацію до кипіння щодо їх таємної хіротонії на єпископів. 23 березня 2008 р. Блаженніший Любомир оприлюднив звернення щодо скандальних дій псевдо єпископів. На початку червня 2008 р. Колегіальний Трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії виніс вирок на першому ступені, що псевдо єпископи повинні бути покарані великою екскомунікою. Ця кара була оприлюднена 17 вересня 2008 р. 7 жовтня 2008 р. Найвищий Трибунал Католицької Церкви - Апостольська Сигнатура - дала відповідь догналівцям, що їх "звернення не знаходить жодних причин для того, щоб також втручатися у цю справу". 4 травня 2009 р. Апостольська Сигнатура підтвердила виключення з Василіянського Чину догналівців. Отож, як бачите, необхідні кроки було проведено Василіянським Чином і Єрархією.
В усіх василіанських монастирях в Україні вірним було розважно роз'яснено вірним про деструктивну діяльність групи Догнала. У Львівських парохіях було проведено аналогічне роз'ясненення.
*
Запитання від Андрій
*
Отче, дякую наперед за Ваші відповіді.
1. Кому вигідна розкольницько-наклепницька діяльність догналівців?
2. Чому, на Вашу думку, з Ватикану на цей час не прийшло офіційної, зрозумілої для всіх і недвозначної відповіді, де би було вказано, наприклад: Єпископами не є, екскомуніка, правдива Церква є така. Це би відразу і остаточно вияснило ситуацію!..
3. Чому наші єпископи прийняли до своїх єпархій осіб з незрозумілим минулим? Невже у нас нема своїх священиків чи випускників семінарій?
1. Цілком ясно, що їхня діяльність є вигідною тим, кому саме існування нашої Церкви є проблемою.
2. УГКЦ є Церквою sui iuris (свого права) і тому є вповні компетентна стосовно цього питання. 7 жовтня 2008 року Найвищий Трибунал Католицької Церкви, Апостольська Сигнатура, відхилила апеляцію «підгорецьких отців» чим підтвердила правомірність відповідних рішень нашої Церкви.
3. Очевидно, що маєте на увазі Роберта Обергавзера, який був прийнятий до Сокальсько-Жовківської єпархії. Церква дбаючи про вічне добро своїх вірних, не може відкинути будь кого, хто просить про допомогу. Тому і Обергавзеру був наданий шанс знайти себе в Католицькій Церкві. Нажаль, усі обіцянки і твердження Робера Обергавзера про те, що він не є заодно з догналівцями, виявились облудними.
*
Запитання від Ігор Скленар
*
Впр. о. Віталію, переглядав загальнодоступне в інтернеті відео про події в м. Чорткові, де група Догнала і місцеві сестри василіянки з с. Пробіжна, які перебувають під їх впливом, 14-15 листопада цього року намагалися ввійти до греко-католицького храму і відправити там Літургію. Та в цьому їм перешкодила місцева громада і фактично витіснила з міста. Чому так радикально не діють по відношенню до розкольників в інших містах, де вони проводять різноманітні піар-акції?
Дії "групи Догнала" мають усі ознаки деструктивної секти. Ця група відповідно застосовує деструктивні методи впливу. У цьому мали можливість переконатися мешканці Чорткова. Необхідно освідомлювати наших мирян і виробити у них імунітет на на дії різних сектантів. З таким агресивним явищем, як догналізм наша Церква зустрілася вперше. Необхідно бути завше готовими до подібних явищ і бути второпнішими. Наша Церква пережила чимало випробовувань і звичайно переживе пошесть догналізму. Це випробовування слід сприймати, як допуст Божий і навіть, як засіб очищення. Вірних необхідно зохочувати до молитви. Застосовування силових варіантів ніколи не вирішить проблему. Слід взяти до уваги, що у тенети цієї групи потрапили невинні жертви, за яких треба особливо молитися.
*
Запитання від vasyl10

*
Чому зі всіх згромаджень сестер-монахинь, тільки сестри з Брюхович підтримують цих людей з Підгірців?
В Брюховичах перебувають «сестри» зі Словаччини, які знаходяться під безпосереднім впливом Догнала. Раніше вони входили до Сестер ЧСВВ. Ці сестри перебували у контемплятивному монастирі біля Рима у Альбано. Вже тоді вони відмовлялися від духівників, окрім прибічників Догнала і постійно спротивлялися тодішній матері архимандрині Альфонсі, ЧСВВ, аж доки вони одного дня не щезли з Італії і переселилися у контемплятивний монастир в Брюховичах. В цьому «монастирі» окрім догналівок зі Словаччини є також з України. Ці догналівки у чернечій рясі відзначаються агресивністю, закликають вірних ходити на їхні відправи, бо у наших храмах не має «живого Бога». Вони влаштовують різні демонстрації з транспарантами і вимогами зареєструвати їхню секту. У розмові з ними відчутний агресивний фанатизм, адже вони запрограмовані своїм гуру Догналом. Вони не прислухаються до іншої думки і годі з ними вести якийсь діалог. Дуже боляче, що до них потрапляють молоді дівчата, яких одразу обробляють психотехніками Догнала. Раджу ознайомитися з думками учасниці реколекцій, організованих "Групою Догнала" - "Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною", опублікованих на цьому сайті.
*
Запитання від Руслан
*
Слава Ісусу Христу, о. Віталію! Мої вітання! Бачу, що тут дехто запитує і про дзвіночки у храмі св. Андрія (так якби тільки там вони використовувалися), і про клякання і так далі. Таке враження, що василіяни мають відійти від своєї харизми та уподібнитися до студитів. Щоб не флудити, буду, отже, тільки по темі. Вже не секрет, що у минулому теперішній лідер окультної секти догналівців А. Догнал співпрацював деструктивно із російськими та чехословацькими спецслужбами під псевдом "Тонек". Є ще таке твердження, що колишніх кадебістів нема... Яка ваша думка стосовно цього питання? Чому цими очевидними ворогами української держави, на яких більший вплив має Москва, ніж Рим, ще не зайнялася досі наша СБУ та за різні злочини, захоплення чужих храмів, наприклад, у Чорткові не притягнено до серйозної кримінальної відповідальності? Як звільнити нашу УГКЦ від цієї зловорожої пошесті остаточно? Дякую!
Найкраще, звичайно, ставити питання по темі, хоча і на інші запитання, не дуже прихильні до Отців Василіян, згідний також дати відповідь. Діяльність групи Догнала викликає різні здогади і підозри, хто за нею стоїть. Подібні запитання доводиться часто чути від мирян і духовних осіб. Взяти хоча б до уваги їхню друковану великим тиражем продукцію та її розсилання усім духовним особам в Україні, а також у перекладі за кордон. Це дуже дорого коштує і за приблизними підрахунками це складає до 10 тисяч американських долярів в місяць. Напрошується висновок, хто цю групу може фінансувати? Щодо співпраці зі спецслужбами варто звернутися до компетентних державних чинників, які мають захищати своїх громадян від деструктивної дії агресивних громадян іншої країни, які наносять шкоду нашій державі. Від цієї пошесті необхідно захистити наших мирян роз'ясненням, особливо наведенням свідчень очевидців, які потерпіли від цієї секти. Особливо раджу ознайомитися з думками учасниці реколекцій, організованих "Групою Догнала" - "Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною", опублікованих на цьому сайті.
*
Запитання від Олена
*
Отче, слава Ісусу Христу! Чому наша Церква прилюдно і офіційно, використовуючи ЗМІ, не роз'яснить людям всі подробиці діяльності цієї секти? Якщо деякі або всі речі, про які вони говорять, є неправдою, наклепами та перекрученням, то чому наші Пастирі офіційно не вийдуть і не скажуть: це і це є неправдою, перекрученням, догматично помилковим чи єрессю. Це потрібно зробити обгрунтовано і фахово. Чи може наша Церква вибрала тактику мовчання, щоб не притягувати до них увагу? Але тим часом вони зводять людей - 5 років, а то і більше!
Церква не може мовчати на речі, які ставлять в питання вічне добро вірних. Тому і в цьому випадку Церква не мовчить. Наші владики неодноразово зверталися до вірних з пересторогою вірним перед догналівською сектою. Збірку матеріалів стосовно небезпеки догналізму можете знайти за веб адресою http://www.christusimperat.org/uk/taxonomy/term/150 Там також знайдете усі перестороги видані нашим єпископатом.
*
Запитання від Степан П.
*
Отче, вітаю і дякую, що Ви погодилися відповідати на ці всі наші запитання!! Знаємо, що певного роду єресі і розколи в Церкві здебільшого народжувалися на ґрунті певних внутрішніх проблем самої Церкви і, майже завжди, у їх базі стояв людський фактор, тобто реальні проблеми, пов'язані з чисто людськими слабостями церковників. Та й самі 'єретики' часто викривали правдивий стан речей, поєднуючи його пізніше з різними догматичними прогріхами. Чи не вважаєте Ви, що виникнення т.зв. 'догналівців' ('ковпаківців', тернопільського 'вірного останку') є пов'язане з певного роду існуючими проблемами нашої УГКЦ? Чи не вартує нашим служителям та єрархам глянути глибше на цю проблему і замислитися чи часом нас вона чогось не вчить, чи не відкриває наші прогалини, чи не може підказати як виконувати своє посланництво краще, де потрібно нам ще рости? Дякую.
Українське суспільство, кажучи словником соціологів, з до модерного суспільства комуністичного зразка опинилось відразу у постмодерні, поєднавши у собі усі плюси і мінуси одного й іншого. Догналівське угруповання є типовою релігією постмодерного суспільства. Догналізм є радше відповіддю на проблеми породженні соціологічними, аніж релігійними чи внутріцерковними чинниками і у цьому контексті потребує певного переосмислення. Адже догналісти не вказують на реальні проблеми церковного життя, а лише такі проблеми вигадують для прикриття і оправдання своєї сектантської діяльності.
*
Запитання від О. Андрій.
*
Слава Ісусу Христу, о. Віталію
1. Чи нездається, що деякі спосіби роз'ясненя людям про дану спільноту принижуть нашу Церкву і ми уподібнилися до УПЦ МП 1945-95 років і їхніх способів боротьби з УГКЦ.
2. Чи нездається, що при вьому несприйняті цієї спільноти мусимо признати, що їх регістрація є основним правом кожної релігійної громади, а може і найкращий спосіб послабленя їх. Порада Гамалія. див Дії Апостолів 5.34- І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.
дякую за відповіді. О. Андрій.

Я не знаходжу у способах роз'яснення Єрархів нашої Церкви агресивних закликів до розправи із заколотниками. Церква мусить себе захищати з огляду на атаки різних сект і рухів, які з особливою ненавистю нападають на Католицьку Церкву. У даному випадку група Догнала агресивно нападає на особу Блаженнішого Любомира, свідомо прагне викликати розкол у нашій Церкві. Не можна цькувати людей, що мають інші погляди. Ми живемо у плюралістичному суспільстві.
Щодо реєстрації група Догнала слід взяти до уваги, що ця секта для прикриття своєї діяльности використовує зовнішну вивіску і компрометує нашу Церкву. Вона не має нічого спільного з ЧСВВ і нашою УГКЦ, чим вона вводить в оману деяких вірних. Речі треба називати своїми іменами. Нехай вона себе декларує назвою «свідки Догнала», що відповідає її сутності і тоді звертається з проханням її реєстрації. Наша Церква йде за порадою Гамалиїла. Ніхто їх не чіпляє, ми молимося за навернення жертв Догнала і свідомі того, що «коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться» (Ді. 5, 38).
*
Запитання від Олександр, Львів
*
Слава Ісусу Христу! Шановний отче, добре, що Церква нарешті активніше береться за викриття цієї групи, хоч через те, що дуже пізно - багато сама і втратила. Маю кілька запитань.
1. Чому було вирішено перейменувати цю секту з "Підгорецькі отці" на "Групу Догнала"? Чи пов'язано з тим, що вони вже не перебувають у Підгірцях?
2. Довший час, коли їх політика вже була осуджена офіційно, все ж з різних церковних кіл туди відправляли на реколекції. Чи можна припустити, що в певних колах УГКЦ ще й досі існують таємні чи явні симпатії до догнальців? Чому так?
3. Відомо, що догнальців підтримували (а може й підтримують) деякі відомі публічні люди, як, наприклад, співачка і народна депутатка Оксана Білозір. Чи були спроби зустрітися з нею і вияснити причини такої підтримки? Можливо б відразу вияснили, чому іноземні громадяни, порушуючи візовий режим, ведуть таку діяльність в Україні і хто їх у цьому захищає у владі?
4. Мені здається, що спеціальна комісія має детально вивчити ті факти з життя УГКЦ, які використовують догналіти у своїх нападках на Церкву. Напевно немає диму без вогню. І може їх критика стане тим лакмусоим папірцем, який дозволить викрити внутрішні хвороби, що провокують появу таких сект?
5. Тут вже ставилися запитання щодо діяльності ЧСВВ і його причетність і до ковпаківців, і до догнальців. Чи планує керівництво Чину провести внутрішнє розслідування причин появи у василіянському середовищі таких загальноцерковних проблем? Зверніть увагу, що навіть у Львові існує певні тертя між Святоюрською горою і проводом Чину з різних причин: кол. єзуїтський храм (за який тепер догнальці ведуть боротьбу), діяльність громади св. Андрія. Вам, напевно, відомо й про інші приклади. Але й Вам, як представнику однієї і другої сторони легше зрозуміти причину цього.
Дякую за Вашу згоду вийти до інтернет-спільноти. Бо догнальців тут захищають і деякі православні (особливо відверті антиуніати), і українофоби з газети "2000". А УГКЦ ніби нічого й не бачить, бо мовчить, поки її відверто б'ють з різних сторін.

1. Назва "підгорецькі отці" не є вдалою, вона звучить для мене василіянина навіть образливо, оскільки це кидає тінь на наш монастир у Підгірцях, у якому згадані особи не перебувають.. В 2004 р. Головна Управа ЧСВВ дала властиву назву цьому угрупуванню «група Догнала».
2. 5-6 років тому серед деяких духовних осіб були певні симпатії до "групи Догнала", хоча і духовний провід нашого Чину попереджував про небезпеку. Деякий час ці попередження були «голосом волаючого у пустелі». Можливо на початку була деяка симпатія до цієї групи через неприязнь до Василіянського Чину, щоб таким чином його надщербити. На сьогоднішній день ця приязнь до догналівців випарувалася.
3. Слід визнати, група Догнала вміє впливати навіть на впливових людей. 5 років тому редактор «Патріярхату» перебуваючи під впливом цієї групи написав листа до Головної Управи ЧСВВ у Римі. На цей лист редактора, як головний секретар ЧСВВ, я дав тоді коротеньку відповідь. Навіть депутати не становлять виняток у списку прихильників Догнала. Справді 2 депутатів Верховної Ради підтримували догналівців. Мені невідомо, чи були спроби церковного проводу зустрітися з цими народними обранцями і вияснити причини такої їхньої підтримки.
4. Причини нападків догналівців здебільшого є висмоктаними з пальця. Не боюся цього сказати, що проблеми у земній Церкві існують. Трапляють випадки, що духовні особи себе недостойно поводять, що залюбки використовують догналівці. І справді диму без вогню не буває. Однак їхня критика не може бути лакмусовим папірцем. Цим папірцем мала б стати компетентна комісія, яка б розглядала «внутрішні хвороби», що провокують появу таких сект і рішуче реагувала на ці феномени.
5. Не слід вважати ЧСВВ якимсь монстром, що лише провокує проблеми. Не слід також ставити знак рівності між «ковпаківцями і догналівцями». Декілька представників лефевристського руху у даний час перебувають на шляху поєднання з Католицькою Церквою і мали зустріч з папою Венедиктом XVI. Можливо о. Ковпак піде за їхнім прикладом. Справа поєднання з Церквою залежить від о. Ковпака, про що я неодноразово говорив його прихильникам. Необхідно молитися, щоб це якнайшвидше сталося. Щодо виникнення руху традиціоналістів окремі єромонахи ЧСВВ на початку 90-років своїми нерозважливими висловами і діями спричинилися до цього. Проблем між проводом Чину та Єрархією не існує. Якщо б вони існували я василіянин не зміг би бути членом Курії УГКЦ Львівської Архиєпархії, а також синкелом у справах мирян і монашества. Те що догналівців захищають відверті антиуніати і українофоби мене зовсім не дивує, адже вони їм допомагають руйнувати нашу Церкву і Україну.Не можна стверджувати, що УГКЦ нічого не бачить і мовчить, свідченням чого є відповідь на Ваші запитання.
*
Запитання від Наталя
*
Скажіть, будь ласка, чи були якісь випадки навернення екскомунікованих учасників секти до лона Католицької Церкви, маю на увазі священиків і черниць?
Якщо брати у загальному у вимірах усієї Вселенської Церкви такі випадки справді мали місце стосовно тих духовних осіб, які відпали від Церкви і згодом розкаялися та навернулися. Особисто був свідком такого навернення священика, котрий в 1946 р. відступив від католицької віри і перейшов у російське православ'я. Наприкінці 1989 р. готуючись до св. Літургії, я побачив у захристії старенького священика. Він впав на коліна і голосно ридав, що зрадив Церкву і попросив привселюдно у храмі наповненому вірними розкаятися за вчинений гріх. Народ прийняв його щире каяття і цей священик дуже сумлінно опісля трудився у винограднику Христовому до самої смерті. Треба молитися за навернення Догнала і його прихильників, щоб милосердний Господь дав їм ласку, як цьому старенькому священикові навернутись.
*
Запитання від о.Тимотей
*
Слава Ісусу Христу! Отче Віталію, запитання по темі не маю, але оскільки метою конференції є пошук відповідей та встановлення істини, не можу промовчати на відвертий наклеп. Респондент Світлана, серед проблем, називає і те, що "Блаженнішого Верховного Архієпископа Любомира просто не пускають відправити Службу Божу на укр. секції радіо Ватикану (ганьба!), або ж ставлять умову: не виголошувати слова "православних"". Насамперед, ніколи такого не було, що "не пускають". Як повідомив мій попередник о. Августин Тенета, він навіть особисто запрошував, а не забороняв, при цьому не ставлячи жодних умов. Але позитивної відповіді не отримав. Хочу додати, що за моєї пам'яті жодному єпископу не було відмовлено в тому, щоб відслужити Святу Літургію, коли прохання надходило завчасу і це не викликало накладок з іншими єпископами чи священиками, з якими вже було наперед домовлено (Мається на увазі святкові богослужіння. У звичайні неділі таких проблем не виникало). І кожен єпископ міг служити так, як вважав за потрібне. Метою цієї замітки є допомогти Вам, шановний о. Віталію, відповісти на перше запитання. У Христі, о. Тимотей Коцур, ЧСВВ
Впр. і дорогий Отче та співбрате у Чині, щиро дякую за Твою підтримку. Можливо ці слова Світлана почула від якоїсь нерозважної людини і повірила в це. Не маю часу давати їй вичерпну відповідь за обмалом часу, оскільки це запитання не стосується теми конференції. Нехай вона до мене звернеться і тоді ми все з'ясуємо.
*
Запитання від Тарас
*
Як відомо, загал вірних мало поінформований про секти Догнала і Ковпака. Дехто з вірних-католиків час од часу відвідує їх богослуження. Священики католицьких парафій тихо толерують такі "екскурсії", навіть більше, дехто з практикуючих "ковпаківців" працює в офіційних церковних структурах. Вважаю таку ситуацію скандалічною і такою що розмиває поняття Церкви як такої. Чому б церковній владі не придивится до такої ситуації і не зобов'язати священиків повідомити конкретних вірних що служіння "двом панам" неприпустиме і що за це можуть бути певні дисциплінарні наслідки? Чому не видано документа з чіткии приписами щодо дисциплінарних покарань за участь в сектантських відправах і толерування таких практик в католицьких парафіях? Як Церкава і далі буде "спати на Святому Письмі" і не реагувати на виклики сьогодення, то різні сектанти дуже швидко розтягнуть її по шматках.
Слід визнати, що загал вірних не є відповідно обізнаний з різними рухами. Священикам треба сумлінно трудитися, заохочувати читати церковну пресу і ознайомлювати їх з життям католицької Церкви. Вважаю, що не слід ставити знак рівності між о. Ковпаком і Догналом. Декілька представників лефевристського руху на Заході у даний час перебувають на шляху поєднання з Католицькою Церквою і мали зустріч з папою Венедиктом XVI. Можливо о. Ковпак піде за їхнім прикладом. Церква є милосердною матір'ю і чекає на його повернення. Справа поєднання з Церквою залежить від о. Ковпака, про що я неодноразово говорив його прихильникам. Необхідно молитися, щоб це якнайшвидше сталося. Щоб наводити якісь аргументи, необхідно оперувати фактами. Мені невідомо, хто саме «з практикуючих "ковпаківців" працює в офіційних церковних структурах», як Ви це стверджуєте. Церква забороняє вірними брати участь у відравах тих священиків, що не перебувають у католицькій Церкві. Мирян необхідно утверджувати у вірі любов'ю, а не різними дисциплінарними покараннями. Необхідно реагувати на виклики часу, як до цього нас заохочує св.. Василій В. «невміння пристосуватися до умов часу є ознакою дитячого розуму».
*
Запитання від Василь
*
Впр. Отче, догналівські сектанти дуже часто застосовують психологічний терор стосовно людей, які свого часу полишили цю секту. Люди часто залякані й безпомічні. Чи наша Церква може їм тут якось допомогти?
Так, на превеликий жаль - це правда. Догналівці часто вдаються до психологічного тиску на тих, хто залишив ряди цієї секти. Вочевидь, це робиться, щоб залякати тих, хто ще вагається.
Є випадки коли йдеться про постійне надзвонювання на мобільний чи стаціонарний телефон, є випадки коли сектанти перестрівали своїх бувших жертв і погрожували, якщо не вічним пеклом то фізичною розправою. Необхідно старатися обмежити їхній доступ до бувших членів цього угрупування - змінити номер телефону, певний час уникати місць де існує реальна можливість зустрічі з ними і тому подібне. Не слід також забувати, що існує можливість звернутися у правоохоронні органи з проханням про захист.
Також варто звернутися до місцевого пароха і попрохати про допомогу в конкретному випадку, адже кожен випадок є унікальним і загальних рецептів тут не має. Глибоко переконаний, що наші парохи зуміють допомогти цим людям.
Не варто боятися говорити про ці випадки. Догналівці, як й уся сектантська братія не люблять правди. Коли оточуючим стає відомо про їхні капості, вони дуже скоро забувають про особу, на яку до того пробували психологічно тиснути. Вони панічно бояться, що їхні темні діла стануть доступні широкому загалу, тому дуже часто навіть для психологічного тиску обирають такі моменти, щоб особа була сама, була заскочена. Та коли поряд цієї особи є інші люди, коли ця особа починає говорити про цей тиск і чутка про це поширюється, догналівці просто починають уникати цієї особи і в кінцевому результаті дають такій особі спокій.
*
Запитання від Ліна
*
Слава Ісусу Христу! Всечесніший Отче, яким чином догналівці вербують людей до своєї секти, і як нам, мирянам, не потрапити на їх "гачок"? Дякую за відповідь.
Догналівці ціловано вербують до своїх рядів вчителів, лікарів, підприємців, тобто людей освідчених, які мають часті контакти з багатьма іншими людьми. Завербувавши одного-двох у якомусь колективі, вони запускають цих троянських коней, які і докладають усіх зусиль, щоб розтлумачити іншим людям догми догналізму. Іншою тактикою є проведення так званих реколекцій. Оголошення про ці «реколекції» розклеюють у маршрутках, на зупинках громадського транспорту, стовпах освітлення і т.п. Також догналівці шукають людей, які на їхню думку, або ображені за щось на Церкву, або недостатньо воцерковлені (далекі від церковного життя). Найновішою формою менеджмент-поширення догналізму є створення і функціонування громадських організацій, які начебто мають своєю основною ціллю боротьбу проти ювенельної юстиції, законодавчого толерування гомосексуальної поведінки - тобто вигаданих «Бу!», які, Богу дякувати, поки що не загрожують нашому суспільству. Варто зазначити, що у той же час догналісти повністю ігнорують тему абортів, які являються реальною, гарячою проблемою нашого суспільства.
І кілька порад, щоб уникнути ролі жертви догналізму. Перш за все - будьте практикуючими католиками, які не тільки раз в тиждень приходять на Святу Літургію. Старайтеся запізнати свою віру. Візьміть до рук Катехизм Католицької Церкви. Коли Вам хтось запропонує відвідати якісь реколекції, місії і тому подібне, інформуйтесь у свого пароха: чи варто відвідати, чи краще ні.
Наш народ, нажаль, має один гріх, з якого собі легковажить. Це гріх обмов і очорнень. В нас люди охочіше вірять різноманітним пліткам, аніж очевидним фактам, некритично сприймаючим і найнеймовірніші розповіді й обмови. Власне цим дуже часто послуговуються сектанти і серед них також і догналівці. Відмовтеся від цієї практики, уникайте непотрібних і немудрих розмов. Якщо чуєте якийсь лихий поголос про священників, монахів, монахинь чи навіть єпископів, краще помоліться за них і не поширюйте цього далі.
Плекайте у собі любов до своєї Церкви і вам ніколи не прийде на гадку відділитися від Неї.
Якщо ж ви якимось чином потрапили на «богослужіння» цієї секти, то відразу у вухо Вам впаде, що у відповідних єктеніях вони не згадують Блаженнішого Патріарха Любомира, а свого фіктивного вождя Михайла (Осідача).
Отже, практикуючому, воцерковленому греко-католику майже неможливо потрапити в ряди сектантів догналістів.

Продовження слідує...
http://risu.org.ua

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове