Про пошук життя поза Землею

05-12-2010

  • Категорія:


Два відкриття астрофізики, „науки, яка має завжди якусь несподіванку", спричинилися до посилення „запитань про життя у всесвіті", пише в недільному виданні „L'Osservatore Romano" директор ватиканської астрономічної обсерваторії отець Хосе Г. Фунес.

Аргентинський єзуїт має на увазі так зване відкриття червоних карликів, „малих зірок (їх маса становить 30 відсотків маси нашого сонця), зі слабкою емісією світла", яке зробили П'єтр ван Доккум з Університету Єль і Чарлі Конрой з Центру Астрофізики Гарвард-Смвтсоніан, які в журналі „Nature" оголосили про своє дослідження восьми еліптичних галактик... що знаходяться на віддалі від 50 до 300 мільйонів світлових років". Як відомо, нагадує отець Фунес, „всесвіт складається з приблизно ста мільярдів галактик, які з огляду на їх форму, поділяються на еліптичні, спіральні і нерегулярні. Наш Чумацький Шлях є спіральним".

Якщо гіпотеза, висунена обома вченима, виявиться обгрунтованою, „це матиме наслідки для нашого розуміння всесвіту", додає ватиканський астроном, оскільки „зросте кількість зірок, зменшиться натомість пропорція темної матерії в галактиках". „Завдяки космології ми знаємо нині, що всесвіт творять в чотирьох відсотках атоми, в сімдесят трьох темна енергія і в 23 темна матерія... Якщо є більше зірок в еліптичних галактиках, зростає ймовірно кількість планет. А разом з ними збільшується ймовірність життя у всесвіті. Хоч, мабуть, ми ніколи про це не дізнаємось. Йдеться про галактики, занадто віддалені, щоб можна було спостерігати окремі зірки. Навіть бурна фантазія авторів «Star Trek» і «Зіркових воєн» не уявляла собі можливості відкриття інших галактик", підтверджує отець Фунес.

Другою подією, яка привернула його увагу, було відкриття „атмосфери на так званій super earth (супер землі), Планета gj 1214b орбітує навколо зірки червоного карлика, віддаленої на 42 світлових роки в проміжках 38 годин. Маса цієї планети є в шість з половиною разів більша від маси Землі... Нові обстеження... припускають, що атмосфера gj 1214b складається з водної пари або в кожному разі в ній переважає густа пара". Аргентинський єзуїт вважає це дослідження дуже цікавим, оскільки ті „тіла, які не входять до нашої сонячної системи, є чимось перехідне між земними планетами, як Венера і Марс, і молодими планетами, як Уран і Нептун. Розуміння виникнення інших зіркових систем дозволить нам краще зрозуміти формацію нашої.

На завершення своїх роздумів о. Фунес згадує про відкриття в Каліфорнії „першого мікроорганізму, здатного рости і розмножуватися, вживаючи таку токсичну субстанцію, як миш'як". „Ця жива істота замінює миш'яком фосфор у складі клітин... Є очевидним, що шукаючи форм життя у всесвіті, ми повинні принаймні знати, чого шукати: тобто визначити, що є живою істотою. Це нове відкриття без сумніву спричинюватиметься до розширення наших горизонтів в розумінні цієї матерії".

Останнє речення статті директора ватиканської астрономічної обсерваторії, в якій дав він волю власній фантазії, оббігло вже весь світ: „Хто знає, чи в якійсь надзвичайно далекій еліптичній галактиці, хтось, хто проживає на 'супер землі', що орбітує навколо 'червоного карлика' і дихає миш'яком, не задає собі в цей момент цих самих запитань".

За матеріалами іноземних інтернет-видань перекладено Milites Christi Imperatoris

 

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове