Катехитична наука – один із найголовніших методів удосконалення

11-10-2010

• Категорія:

• Теги:

• УГКЦ |
• інтерв'ю

Інтерв'ю з о. Михайлом Гарватом, головою Митрополичої катехитичної комісії.

Термін «катехизація» походить від грецького слова «катехизо» - повчаю, наставляю. У християнському світі так називають процес вивчення основ науки Христа. Про діяльність Митрополичої катехитичної комісії УГКЦ, а також вишкіл катехитів та розвиток катехитичних шкіл в Україні розповідає голова Комісії, о. Михайло Гарват.

 Шановний отче Михайле, ви - новопризначений голова Митрополичої катехитичної комісії. Вітаю і прошу пояснити причини створення цієї церковної структури?

Наша Церква динамічно розвивається, тому церковні структури повинні відповідати потребам сьогодення, щоб якнайкраще служити своїм вірним. Це стосується й питання катехизації. На мою думку катехитична активність сприяє церковному розвитку. Мабуть тому Блаженніший Любомир вирішив створити митрополичу комісію, щоб ще більше підсилити, за визначенням Синоду Єпископів, пріоритетну справу життя УГКЦ - катехизацію.

 Яка головна мета діяльності Митрополичої катехитичної комісії?

Першочергове завдання, яке, зрештою, відповідає постанові Синоду Єпископів УГКЦ (від 2000 року) - відкрити у кожній парафії катехитичну школу, щоб таким чином справді заохотити всіх: дітей, молодь, дорослих, до вивчення Божої науки.

Адже переважно у всіх парафіях ведеться - десь краще, десь гірше - приготування дітей до Першої Святої Сповіді. Але нині, на жаль, деякі батьки вважають приготування до Першої Сповіді власних дітей, як завершення цілого циклу катехитичного навчання. У результаті згодом молоді люди, готуючись до шлюбу, відкривають дуже багато питань, на які вони не знаходять відповідей. Причина проста - відсутність подальшої системної катехизації, яку пропонує програма катехитичної школи.

 Добре, але ви самі кажете, що після Першої Сповіді й аж до шлюбу наступає певний катехитичний вакуум - як з цим бути?

Блаженніший Любомир сказав: «Процес катехизації повинен тривати від зачаття до останніх хвилин земного життя, тому що це є процес оцерковлення і виховання у вірі». Тож потрібно, щоб парох разом з катехитом чітко усвідомлювали й постійно наголошували на цій неперервності, коли малеча переходить в групу молоді, а далі в групу дорослих. Тобто, катехитична наука - один із найголовніших методів удосконалення християнського життя.

 Як привабити і утримати біля катехитичних джерел підлітків?

У цьому випадку катехитові та пароху необхідно знайти спільну мову з батьками, щоб донести їм відповідальність обов'язку християнського виховання дитини, в якому Церква лише допомагає, а не підміняє сім‘ю. Також важливу роль у процесі катехизації відіграє особа самого катехита. Бо зміст і насичення занять повинні бути цікавими і змінюватися водночас з дитиною, яка росте, формується, розвивається. Уроки варто доповнити творчими пошуками, прощами, екскурсіями, вечорами, гуртками. Щоб малеча, окрім занять, де безпосередньо вивчається Божа наука, ще мала додаткові можливості удосконалювати власний духовний світ.

 Це очевидно вимагає серйозного вишколу самих катехитів. Чи ви задоволені теперішнім рівнем їхньої підготовки?

Однозначно. Наші катехити - це насамперед люди глибокої самопожертви, які мають в серці щиру любов до Господа і велике бажання служити ближнім. Бо роботу в парафіяльній школі при храмі важко назвати звичною працею. Це радше катехитичне служіння.

 Де готують фахових катехитів? Чи достатньо закладів для цього?

Базою для підготовки майбутнього катехита є катехитичні інститути, які діють в різних єпархіях. Найбільшим центром приготування катехитів є Катехитично-педагогічний інститут УКУ, директором якого є с. Луїза Цюпа (СНДМ). Там навчаються як катехити, так і вчителі християнської етики. Натомість Катехитична комісія несе відповідальність за подальший вишкіл катехитів, організовує семінари, конференції, реколекції, на яких їхнє вміння розвивається духовно й інтелектуально. Це робиться для того, щоб катехит постійно перебував в курсі церковних справ, розумів потреби Церкви, знав нові методи служіння та передавання Слова Божого.

 Які існують способи моніторингу рівня катехитичного викладання?

Фактично найпершим нашим завданням, яке єпископи доручили Митрополичій катехитичній комісії, проведення катехитичних візитацій парафій. Патріарша катехитична комісія вже розробила критерії оцінювання катехитичного служіння у парафіях, які затвердив Синод Єпископів УГКЦ. У програмі візитацій шкіл визначена процедура оцінювання та методи заохочення. Адже тих, котрі здатні добре організувати катехитичне життя: парохів, директорів шкіл, катехитів, варто підтримати нагородами або визнанням, подякувати за сумлінне служіння.

 Чи ведеться статистика вже існуючих шкіл і тих, які щойно будуть створені?

Маємо інформацію в межах України за 2009 рік: кількість існуючих парафій УГКЦ - приблизно три тисячі; катехитів - понад півтори тисячі; катехитичних шкіл, на жаль, лише п‘ятсот тридцять сім. Звичайно, це велике число свідчить про чималу працю, що ведеться. Однак хотілося б, щоб катехитичних шкіл було дві тисячі вісімсот. Тобто, щоб у кожній парафії діяла катехитична школа. Бо єпископи зробили все для їх організації: дали відповідні пропозиції, рекомендації, прийняли положення, наголосили на важливості завдання. Тепер залишається донести ці вимоги до кожного пароха і пояснити значення катехитичної науки як для майбутнього Церкви, так і для її сьогодення.

 Виглядає, що процес гальмує людський фактор?

Не думаю, що головна проблема в людях чи у роботі пароха. Хоча деякі священики нарікають на велику зайнятість, аргументуючи, що цей вид діяльності поки не актуальний, бо існують більш серйозні обов‘язки. Я хотів би їм відповісти словами Митрополита Андрея (Шептицького), написаними ще 1899 року у посланні до священства, з такою гарною назвою - «Наша програма»: «Ми, священики, сповнимо свій обов‘язок, бо знаємо, що коли цього не зробимо, то наш нарід згине», - ось так конкретно він каже і додає, що перше питання цього обов‘язку стосується навчання дітей. «Бо знаємо, що коли дітей не навчимо катехизму, зростуть вони поганами. Коли грішників не сповідатимемо, то гріхи множитись будуть без числа і міри. Коли людей не будемо навчати, тоді піднесуть голову фальшиві пророки, які зведуть нарід із дороги спасіння», - підкреслює митрополит важливу роль священичої праці. - На кінець, треба щиро працювати і над молоддю, яку нам світ видирає з рук. Треба собі її з‘єднати та безнастанно утверджувати в ній переконання християнського життя».

Я сам священик, тому маю право казати, що коли ми всі зрозуміємо наше найголовніше завдання - виховання дітей, тоді й катехитичних шкіл в нашій митрополії буде не просто більше, а вони діятимуть у кожній парафії. Так, як це зрештою і повинно бути.

 Риторичне питання - як цю кількість наповнити якістю?

Це дуже легко зробити. Зрозуміло, що парох, маючи відповідальність за ціле парафіяльне життя, не здатен бути присутнім особисто всюди. Тож, якщо священик не може зайнятися катехитичною діяльністю самостійно, через брак часу або з інших причин (до прикладу, праця з дітьми вимагає відповідного підходу), тоді Церква готова йому послужити в особі катехита. Це людина - мирянин або хтось, хто веде богопосвячене життя, після закінчення катехитичного інституту та благословення єпископа, отримує нове, надзвичайно відповідальне звання. Тільки тоді катехит може виконувати свої обов‘язки, допомагаючи пароху в учительському уряді. Справжню якість роботи катехитичної школи забезпечує відповідна програма, що охоплює дітей віком від трьох до дев‘ятнадцяти років. Також Патріаршою комісією розробляється програма катехуменату, яка може бути використана в праці з дорослими.

 Власне, як працюватиме Катехитична комісія з людьми, які виховувалися ще в радянський, атеїстичний час?

Тут нема потреби придумувати щось особливе, бо у більшості катехитичних шкіл проводяться заняття катехизації для різних вікових категорій - наука Христа доступна всім вірним, котрі хочуть пізнати чи поглибити її. Відповідно дуже важливим у цьому контексті є аспект оцерковлення. Тому катехизація - це процес, який має відбуватися в церковних приміщеннях, щоб дитина, котра йде на урок катехизму, знала, що вона йде передовсім до церкви. Тобто, що у церкві не тільки моляться, але й вчаться. Відтак добре було б, якби крім катехизації на парафії відбувалися інші заходи: літні табори, спортивні турніри, творчі вечори тощо, щоб малеча й дорослі жили повнотою церковного життя.

 Чи маєте методи впливу на священиків, які не хочуть зайвого клопоту з організацією катехитичних шкіл або відмовляються співпрацювати з Комісією?

Катехитична комісія, дякувати Богові, крім переконування, прохання й молитви, інших методів не застосовує. Бо нашим завданням не є позначка в статистичному списку про існування школи, але заохочення до спільного служіння священика, катехита, батьків або, в ширшому розумінні, всіх парафіян, заради якнайкращого пізнання науки Бога.

 Шановний отче, порівняйте, будь ласка, стан катехитичного навчання загалом в Україні.

У Донецько-Харківському, Одеському та Луцькому екзархатах і в Київській архиєпархії священики дуже чітко розуміють, що якщо там немає катехизації, то взагалі немає майбутнього, бо не буде парафіян. Може там нема офіційно відкритих катехитичних шкіл з причини малої кількості діток, а тому створюються катехитичні групи, в яких проводяться заняття, але практично в кожній парафії тих екзархатів чи архиєпархії дуже серйозно ведеться катехитичне служіння. Натомість на західних теренах, де є багато парафіян, які мають глибокі християнські традиції і часто з обов‘язку йдуть до Божої святині, не завжди, на жаль, справа катехитичного служіння поставлена на належному рівні. Тобто нам тут треба серйозно розвивати цю справу і не занедбувати її.

 Чи ви долучаєтеся до творення Катехизму УГКЦ?

На цьому етапі молимося, щоб наші єпископи якнайскоріше поблагословили видання Катехизму. Владика Петро (Стасюк), Голова Патріаршої катехитичної комісії, дуже гарно прокоментував те, що ми очікуємо від виходу у світ Катехизмфу УГКЦ: «Коли мова йде про Катехизм, то ми говоримо про ідентичність нашої Церкви». Переконаний, що видання Катехизму стане ще одним поштовхом до переосмислення необхідності вивчення науки катехизму для дітей, молоді і дорослих.

 Розмовляла Маріанна Кузан

http://www.ugcc.org.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове