Інтерпретація Другого Ватиканського Собору в центрі уваги щорічної зустрічі Папи Бенедикта XVI зі своїми колишніми студентами

29-08-2010

  • Категорія:


Від 27 до 30 серпня 2010 р. у Кастель Ґандольфо триває традиційна літня зустріч колишніх студентів Папи Бенедикта XVI. Протягом трьох днів за закритими дверима, колишні докторанти професора Ратцінгера разом з своїм науковим керівником обговорюють тему інтерпретації Другого Ватиканського Собору. Сьогодні, 29 серпня 2010 р., Святіший Отець відслужив разом зі своїми колишніми студентами Євхаристійне богослуження.

Головним доповідачем під час зустрічей є архиєпископ Курт Кох, нещодавно призначений Президентом Папської Ради сприяння єдності християн. Більшість з приблизно сорока учасників походять з Німеччини, де здійснював свою викладацьку діяльність теперішній Папа, та з Австрії. Між ними є також по представникові з Італії, Ірландії, Голландії та Індій, як також представниця Кореї. В семінарі беруть участь кардинал Крістоф Шенборн, Архиєпископ Відня, єпископ-помічник Гамбурга Ганс-Йохен Яшке, викладачі, парохи, богопосвячені особи та миряни.

Перша зустріч так званого «Ratzinger Schülerkreis» (Наукового гуртка Ратцінгера), відбулася у 1977 році, коли теперішній Папа був призначений Архиєпископом Мюнхена та Фрайзінга. Відтоді колишні студенти професора Ратцінгера щороку збираються, щоб обговорити якусь окрему тему. Цьогорічна тема - інтерпретація Другого Ватиканського Собору, є особливо дорогою для Бенедикта XVI, адже здійснення його постанов він поставив серед пріоритетів свого понтифікату.

Якою ж є правильна інтерпретація Другого Ватиканського Собору, в якому ключі слід відчитувати та впроваджувати його постанови та документи? Під час першої своєї передріздвяної зустрічі з Римською Курією, 22 грудня 2005 р., новообраний Папа Бенедикт XVI зазначав, що відповідь на це запитання допоможе нам зрозуміти, чому в різних частинах Церкви впровадження постанов Собору не відбувалося і не відбувається без труднощів. На думку Папи, причиною цього є так звана «герменевтика перерваності», згідно з якою потрібно іти «не за текстами Собору, а за його духом». Це, перестерігає Святіший Отець, суперечить самій природі Собору, як такого. На думку деяких інтерпретаторів, цей Собор був немов би установчим зібранням, яке скасувало старий устрій та створило новий. «Отці Собору, - зазначає Бенедикт XVI, - не мали такого мандату, ніхто їм ніколи його не давав, і, зрештою, не міг дати, тому що істотний устрій Церкви походить від Господа, і був нам даний для того, щоб ми могли осягнути вічне життя».

Цій «герменевтиці перерваності», звертає увагу Бенедикт XVI, протиставляється «герменевтика реформи». Саме це мав на увазі Папа Іван ХІІІ, скликаючи Другий Ватиканський Собор, наголошуючи на тому, що завданням Отців є зберегти цілісним та чистим вчення Церкви, поглиблюючи його та представляючи так, щоб це відповідало вимогам часу. Тому, наголошує Святіший Отець, якщо спадщину Собору відчитувати та впроваджувати, керуючись справжньою герменевтикою, з неї можна черпати сили для постійно необхідного оновлення Церкви.

http://www.radiovaticana.org/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове