«Головним для Матері Терези було не навертати людей в католицтво, але любити Ісуса і ділитися цією любов'ю» — її наступниця

26-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• харитативна діяльність |
• Церква в Азії

Головним для Матері Терези було не навертати людей в католицтво, але любити Ісуса і ділитися цією любов'ю з людьми, що оточують її, - стверджує її спадкоємиця, нинішня генеральна настоятелька Місіонерів милосердя. Проте, вона підтверджує, що життя безлічі індусів змінювалося часом навіть через швидкоплинний контакт зі святою монахинею.

В рамках святкування 100- -річчя матері Терези сестра Марія Према, генеральна настоятелька Місіонерів милосердя, німка за національністю, відповіла на питання інформаційного агентства «Fides» за посередництва Папського місіонерського товариства в Австрії.

Сестрі Премі було поставлено питання про те, чи мала на увазі Матір Тереза під «місією» «навертання» до католицтва.

«Мати Тереза бажала, аби всі люди знали і любили Ісуса», відповідає с. Према. «Вона була переконана, що всяка душа жадає спасіння в Ісусові, знає вона про це чи ні. Навернення, проте, залишається справою самого Бога. Це не наше завдання. Лише Бог може навернути душу. Мати Тереза присвятила своє життя тому, щоб любити Ісуса і ділитися цією любов'ю з тими, хто її оточує. Це була її єдина мета».

Ділитися досвідом зустрічі з Ісусом - це і є головна спадщина матері Терези на думку її спадкоємиці.

«Через своє життя, свої праці, свою харизму вона вела людей, що оточували її, до Бога. Вона не проповідувала, але свідчила своїм життям», говорить с. Према. «І сьогодні багато людей розповідають мені про свою першу зустріч з Матір'ю Терезою. Можливо, вони бачили її всього п'ять хвилин на терасі нашого монастиря. Але цей один-єдиний момент змінив їх життя назавжди».

«Часто було досить фрази, доброго слова. Багато з цих людей - індуїсти. Вони не навернулися в християнство через те, що зустріли Матір Терезу. Проте вони побачили своє життя і свою роботу іншими очима, вони стали іншими людьми, які живуть інакше, виходячи з любові і милосердя. Тому є багато прикладів».

Служіння через страждання

Сестрі Премі було також поставлено питання про те, чому Бог допускає страждання, враховуючи, що вона очолює монаший чин, головне завдання якого - піклуватися про бідних і хворих.

На її думку, головний сенс страждання в тому, що воно може зробити нас кращими.

С. Према пояснює: «Страждання не може бути карою від Бога. Та все ж Бог допускає його. Страждання може дати нам можливість наблизитися до Нього і просити Його про благодать витримати, гідно пережити його. Страждання часто є наслідком наших власних рішень. Проте, воно також є наслідком крихкості скороминущого світу, в якому ми живемо, нашої природи...»

«Проте я переконана, що Бог допускає страждання, оскільки воно може зробити, людей, добрішими і глибшими. Таким чином, ми можемо зрозуміти, що цей світ і це життя - не кінцева мета, але є щось ще: є життя душі, яка очищається через страждання, якщо ми щиро приймаємо його».

Сестра Према відзначила, що з самого початку періоду послуху місіонери милосердя вчаться того, щоб служити страждаючим людям. І найбільше страждання, з яким вони стикаються, - це страждання духовне.

«Тут, в Калькутті, ми бачимо, що нам набагато легко піклуватися про тілесні потреби, творити справи милосердя для тіла: обмивати вмираючих, лікувати хворих, дати притулок бездомним», стверджує монахиня. «Служіння духовним потребам людини вимагає набагато більших зусиль».

Молитва має важливе значення в цьому контексті, відзначає с. Према. «Щодня ми приділяємо одну годину молитві перед Святими Дарами. Це вкрай важливо для нашої роботи. Насправді наша робота - це не соціальне, але місіонерське служіння».

Плани на майбутнє

В Чину немає планів на майбутнє як таких, говорить генеральна настоятелька Місіонерів милосердя.

«Ми прагнемо залишатися відкритими тому, про що нас просить Бог. Лише Ісус може сказати мені, яким буде наступний крок. Наслідуючи приклад самої Матері, я не прагну контролюватите, що відбувається. Рішення приймає Бог».

Мати Тереза ніколи не будувала планів на майбутнє. «Хтось одного дня запитав її, що станеться, коли її не буде в живих», розповідає с. Према. «Вона відповіла сухо: "Спочатку дайте мені померти з миром!" Вона ніколи не давала нам жодних вказівок щодо подальших планів. Крім того, звичайно, що ми завжди повинні прагнути до більшої святості! Це було єдине, чого вона нам бажала».

Проте, генеральна настоятелька вважає, що і в майбутньому Чин відповідатиме на потреби суспільства - так само, як це робила Мати Тереза при своєму житті.

«У 80-і роки, наприклад, такою нуждою був ВІЛ/СНИД», говорить с. Према. «Мати Тереза відкрила будинок в Нью-Йорку для жертв цієї хвороби. [...] У той час ще не існувало лікарських засобів, які контролюють розвиток цього вірусу. Які це були страждання! Мати Тереза слухала Ісуса, але в той же час вона прислухалася і до проблем світу. Таким чином, ми маємо бути слухняними Ісусові і щедрими. Вона була дуже щедрою до Бога і страждаючих людей. Ми хочемо наслідувати її в цьому».

Відносно канонізації засновниці Чину с. Према вважає: «Всі знають, що вона свята - і індуїсти, і християни тут, в Калькутті, як і в більшості місць, де ми присутні - ніхто не сумнівається в цьому. Всі чекають [необхідного для канонізації] дива... Але сама мати Тереза була цим дивом - для всього світу і людства».

переклад Milites Christi Imperatoris