До кого моляться в Білому домі? Історія з недавнім зреченням Обами від ісламу нагадала про специфіку політичної релігійності

23-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• християнство і політика

Два серпневі опитування американців, проведені один, - Дослідницьким центром П'ю (Pew Forum on Religion and Public Life), другий - журналом "Тайм", показали, що, відповідно, 18 % і 24 % опитаних твердо впевнені, що президент США Барак Хусейн Обама Другий - мусульманин. Преса, особливо консервативна, зробивши невелику натяжку, повідомила, що кожен четвертий американець вважає свого президента мусульманином. В результаті прес-служба Білого дому вимушена була виправдовуватися. Вона зробила офіційну заяву про те, що президент, що має бути всім очевидно, - християнин.

Це, проте, очевидно не всім. Згідно мусульманського закону, син успадковує релігію батька і, отже, Барак Обама Другий успадковував релігію батька - Барака Обами Старшого - іслам. Живучи в Джакарті, маленький Барак рахувався в шкільних документах мусульманином, вивчав Коран і багато років опісля, вже як претендент на Білий дім, розповів журналістам, що одне з наймиліших його серцю спогадів дитинства і юності - голос мулли в передсвітанковій тиші індонезійського ранку.

Але обирався на президентський пост Обама як християнин, про що свідчив скандал, пов'язаний з расистськими і антиамериканськими виступами проповідника-кандидата Чикаго преподобного Джеремайі Райта. Яким би не був сам проповідник, одне було незаперечно - кандидат відвідував його молитовний дім протягом двох десятків років, і цей дім був протестантською церквою.

Джеремайя Райт зовсім не проповідував Євангеліє Христове в тому вигляді, в якому воно знайоме мільйонам американських протестантів. Райт - адепт радикальної теології Звільнення чорношкірих (Black Liberation), завданням якої є не порятунок душ афро-американців, а їх звільнення від расового і соціального гноблення. У цьому плані рух "Звільнення чорношкірих" працює на тому ж полі, що і радикальні Нація ісламу і Чорні пантери. Релігія для них - об'єднувальний механізм у вирішенні соціально-політичних завдань.

Складно стверджувати, що всі учасники опитування, проведеного дослідницьким центром П'ю і журналом "Тайм", вдаються до таких теологічних тонкощів. Президент Обама дає їм зрозуміліші приводи для формування думки про своє віросповідання. Дані опитувань прозвучали відразу ж після того, як на зустрічі з представниками мусульманської громади в Білому домі (з нагоди початку Рамадана) президент підтримав ідею будівництва мечеті на Граунд-Зіро (місці підірваних в 2001 р. веж-близнюків в Нью-Йорку). Нагадаємо, що проти будівництва мечеті в цьому районі виступає більше 60 % нью-йоркців і більше 70 % американців. Тут же у багатьох спливли в пам'яті вибачення президента Обами перед мусульманським світом за колишні "гріхи" Америки. І підлила масла у вогонь демонстративна відмова президента захищати національні кордони і національні інтереси, про що можна судити по позову, вчиненному міністерством юстиції США Арізоні. Легіслатура цього штату ухвалила закон, направлений на заборону нелегальної імміграції. Через Арізону в країну тече безперервний потік нароктиків з Мексики, а деякі ділянки кордону пересікає до мільйона осіб в рік. У цьому потоці можуть бути не лише сезонні робітники і наркоділери, але і мусульманські екстремісти. З багатьох джерел сьогодні відомо, що "Хізбола" має в своєму розпорядженні тренувальні табори в Латинській Америці. Поза контекстом вашингтонських політичних шахів, небажання Обами укріпити південний кордон виглядає проявом його "антиамериканізму". А оскільки антиамериканізм в свідомості мільйонів американців асоціюється перш за все з мусульманським екстремізмом, кожен четвертий американець бачить в Обамі мусульманина.

Тут слід обмовитися: я не сумніваюся, що якась частина опитаних заявила, що їх президент мусульманин, жартома. Але, проте, і в свідомості цих людей стоїть знак рівності між словами "мусульманином" і "ворог".

Вадим Ярмолінец, Нью-Йорк

переклад Milites Christi Imperatoris