«Політика – це служіння, а не влада»: життя і свідоцтво дона Луїджі Стурцо

14-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• християнство і політика

На днях в газеті L'Osservatore Romano була опублікована стаття префекта Конгрегації канонізації святих архиєпископа Амато, в якій він нагадує про свідоцтво дона Луїджі Стурцо про роль політики. Політика - це завжди і лише служіння, «яке об'єднує і творить», а не «влада, яка кривить душею і розділяє». Свідоцтво дона Луїджі Стурцо було знову запропоноване італійцям архиєпископом Анджело Амато, який в суботу 7 серпня в Калтаджіроне завершив урочистим богослужінням пам'ятний рік, оголошений сицилійською єпархією у зв'язку з 50-ою річницею смерті цього державного діяча (1871-1959).

Для монсеньйора Амато «політика як служіння» є одним з трьох стовпів незмінно актуального «політичного пророцтва» дона Стурцо. Двома іншими є «твердження, що справжнім життям є життя духу, для якого життя благодаті, - це не щось над ним, але зміна всього життя і діяльності людини», і «думка, що християнство є єдино істинною революцією в історії людства, бо вона творить без руйнування, оновлює в спадкоємності і розвиває спільність».

«Не бажаючи жодним чином випередити офіційну думку Церкви, - сказав архиєпископ, - хочу признатися, що, читаючи праці дона Стурцо, я зміг відкрити для себе незвичайне життя служителя Божого що поєднував Євангеліє і політику, преображуючи своє священиче служіння в політичне милосердя. Дуже шкода, що про дона Стурцо все ще мало знають в Італії, що він ніби поміщений в свого роду друге заслання. Його діяльність і його інтуїція насправді могли б послужити джерелом великого натхнення для всіх, особливо для тих, хто бажає перетворити євангельську істину в конкретну соціально-політичну діяльність».

Рік дона Стурцо виклав чіткий урок: «Любов до Ісуса, євангельська послідовність, зобов'язання в суспільній діяльності як місії і служінні, синова відданість Папі, любов до всіх», - сказав монс. Амато, підкресливши в «Слузі Божому Луїджі Стурцо яскравий зразок християнської святості, а також дієвого пророка християнської Європи, оскільки це земля свободи, справедливості і любові».

На всій діяльності дона Стурцо лежала священича печатка, і внаслідок цього «ні політика, ні економіка не можуть бути двигунами загального блага, якщо дух служіння не переважає над матерією влади». У результаті «дон Стурцо дав увірватися надприродному в політику. І лише так політична діяльність розкриває весь свій потенціал загального блага і справедливості». Його перспектива була рішуче місіонерською. У своєму духовному заповіті він пише: «Я жив і житиму в благодаті Божій, в послусі церковному начальству, в любові до Папи і в служінні Церкві і всім братам».

Його переконання були богословськими, а не ідеологічними, оскільки «саме слово Боже є священним джерелом думки дона Стурцо, заснованої на провіденційній присутності Бога в історії і на відкритості кожної людини до Божої благодаті. Згідно дону Стурцо саме Божа благодать вчить людське серце справедливості і прямоті. У політичній кар'єрі його вела і направляла віра, стверджуючи в тому, що віра породжує справедливість». Торкнувшись основних подій його життя, монсеньйор Амато підкреслив, що дон Стурцо наставляв «всіх, - друзів і ворогів, - в своїй величезній вірі в Бога, в слухняності Церкви, кріпості в терплячому прийнятті ворожості і відкиненості, жертвуючи щодня свої страждання на вівтар богослужіння євхаристії, яке він ніколи не пропускав». Потім архиєпископ Амато вказав на три головні аспекти «його багатогранної особи: душа священика, пастирське бачення політики, добродійне життя». Серед характерних рис духовності дона Стурцо він підкреслив відданість Папі, процитувавши його слова: «Чим більше вороги переслідують його, чим більше прагнуть обмежити його святий вплив, чим більше намагаються зменшити в народі любов до нього, тим більше ми, католики, повинні оточувати його любов'ю і захистом, бо, шануючи, захищаючи, люблячи Папу, ми шануємо, захищаємо, любимо Ісуса Христа».

Єрарх-салезіанец пояснив, що «соціально-політична діяльність дона Стурцо була виразом соціального аспекту місії Ісуса, Який йшов серед народу, благословляючи і навіть йдучи назустріч його матеріальним потребам. Для дона Стурцо політика була «вимогою любові до ближнього», як виразився одного дня Жак Марітен. Він рішуче відкидав звання політика, приймаючи лише священиче». На думку Федеріко Алессандріні, який підкреслював його «соціальне милосердя», секрет дона Стурцо полягав в тому, що він ставив в основу всього «аскетичне життя, прожите до останнього дня з такою природністю, неначе жертва була винагородою, а бідність - сестрою».

На закінчення своєї проповіді монсеньйор Амато закликав присутніх перечитати книгу «Істинне життя - соціологія надприродного», справжній шедевр дона Стурцо, опублікований в 1943 році в Америці, англійською мовою. Центральна її теза, - пояснив він, - полягає в тому, що «надприродна реальність, що створюється словом Ісуса і таїнствами Церкви, має потужний вплив на історію». Згідно з доном Стурцо, «євангельська заповідь любові є єдиним критерієм людської діяльності і найкращою дорогою для мирного і солідарного співіснування».

переклад Milites Christi Imperatoris