У Киргизстан може прийти релігійна свобода

12-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

Нова конституція, яка була схвалена більшістю населення Киргизстана, передбачає велику свободу порівняно з ухваленим торік жорстким законом про Релігію.

27-го червня за нову конституцію проголосувало більше 90% населення республіки при явці виборців близько 70% - повідомляє Barnabas Fund для Baznica.Info. Референдум відбувся два тижні після закінчення міжетнічних зіткнення між киргизами і узбеками на Півдні Киргизстана, які забрали сотні життів. Референдум відбувся, не дивлячись на те, що більше 400 000 осіб, в основному етнічних узбеків, змушені були покинути країну.

Нова конституція відкрила дорогу релігійній свободі лише при тимчасовому правлінні в якості президента Киргизстана Рози Отинбаєвої в цей перехідний період. Вона очолила тимчасовий уряд після квітневих заворушень, що привели до скинення президента Курманбека Бакієва.

Хоча поки невідомо, як новий уряд на практиці забезпечуватиме права громадян, нова конституція дає надію на те, що християни користуватимуться більшою свободою, особливо після того, як в 2009 році попередній парламент одноголосно ухвалив жорсткий Закон про Релігію. До ухвалення цього закону в 2009 році християни в Киргизстані користувалися найбільшою свободою в порівнянні з віруючими в інших Середньоазіатських республіках. Тимчасовий уряд обіцяв змінити цей Закон про Релігію. 15 квітня цього року член тимчасового уряду Канибек Іманалієв заявив: «Ми виступаємо за повну свободу слова і релігії. Ми реформуємо Конституцію, при необхідності і закони, у тому числі і Закон про Релігію».

Християни прибули до Киргизстану в ранньому Середньовіччі через Несторіан. Їх монастирі до цих пір можна побачити уздовж Шовкового Шляху з Китаю до Європи. У 14 - 15 столітті францішканські місіонери почали справжню євангелізаційну роботу серед місцевих людей. Якщо говорити про недавній час, то католики з'явилися тут в кінці 19 століття, це були польські і німецькі переселенці. У 30 і 40 роках минулого століття десятки тисяч католиків вислав в Киргистан Сталін. Першу офіційну парохію зареєстрували в 60-х роках. В кінці 80-х турботу про католиків в цій країні узяли на себе єзуїти. Тепер тут є 13 місіонерів і сестер.

На сьогоднішній день в Киргизстані зареєстровано більше 900 об'єктів релігійного призначення, активно діють 13 релігійних зарубіжних місій, більше 1000 мечетей, декілька сотень церков і домів молитви, близько 40 релігійних учбових закладів різних віросповідань, у тому числі 26 медресе і 5 ісламських інститутів. 7 християнських учбових закладів, 1 єврейська школа. 165 хлопців з Киргизстана навчаються в різних теологічних учбових закладах за кордоном. Більше 300 хлопців навчаються нелегально в пакистанських медресе.

За даними держструктур, напередодні ухвалення закону від 2009 року в республіці налічувалося більше тридцяти віровчень, функціонувало триста вісім організацій протестантського напряму. З цих трьохсот восьми церков сорок дев'ять належать євангельським християнам - баптистам, двадцять одна - лютеранам, сорок дев'ять - п'ятидесятникам, тридцять - адвентистам, тридцять шість - пресвітеріанам, сорок три - євангельським християнам харизматичного напряму, сорок одна - свідкам Єгови і чотирнадцять церков - євангельським християнам, що не відносять себе до яких-небудь вищеперелічених деномінацій.

переклад Milites Christi Imperatoris