Проведено підсумки літніх таборів: "Відпочинок з Богом"

23-07-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство |
• УГКЦ

1. Понад двадцять жінок цього літа уподібнилися до св. Марії Магдалини, вибравши кращу частку, яка за обіцянкою Господа ніколи від них не відніметься. Вони залишили усі свої клопоти і турботи та посвятили сій час на відпочинок з Богом. З 8 по 11 липня у с. Татарові, Яремчанського району, Чернеча Родина Згромадження Воплоченого Слова проводила християнський табір для жінок. У ньому взяло участь понад 20 осіб, яких було поділено на три групи. Духовну опіку увесь цей час учасникам табору надавали отці та сестри Згромадження Воплоченого Слова.

«Освячення працею» - так звучала тема цьогорічного табору. В її основу було вкладено вчення про кардинальні Божі чесноти: Віру, Надію та Любов. За цей час відпочинку матері та дружини змогли задуматися у спокої свого серця над реалізацією цих чеснот в особистому житті. Щоденна Божественна Літургія, сповідь, причастя, науки отця та сестер, допомогли краще застановитись над своїм життям та духовно збагатитися. Також у таборі не обійшлося і без активного відпочинку. Протягом усього вільного часу проводились ігри у групах, учасники табору ішли збирати гриби та відвідали місцевий водоспад.

Відпочиваючи в такий спосіб вкотре переконуємось, що найперше варто подумати про користь для душі, а не про задоволення тіла. Тому найкращим дозвіллям є відпочинок з Богом, адже Він подбає не тільки про наше тіло а й про душу.

2. Також цього літа діти віком від 13 до 16 років змогли духовно і тілесно відпочити у підлітковому таборі „Драгобрат 2010", який відбувався в урочищі Драгобрат (розташований на висоті приблизно 1400-1500 м. над рівнем моря), що у Рахівському районі Закарпатської області. Його цього літа, як і всі попередні роки, проводили отці, брати та сестри Чернечої Родини Згромадження Воплоченого Слова. Основною темою табору стали слова: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» (Мр. 10,17), з послання Святішого отця Венедикта ХVІ, Папи Римського, на ХХV Всесвітній День Молоді; а головною чеснотою, яку всі прагнули осягнути і вкоренити у собі, була чеснота великодушності.

Табір тривав з 11 по 18 липня. Цього року в ньому взяло участь 75 учасників, які проживали у наметовому містечку, яке складалося з близько двадцяти палаток, що додавало відпочинку ще більшої цікавості та колориту. Всіх учасників табору було поділено на чотири команди-кораблі, які мали розгадати по карті таємне місце, доплисти до нього і знайти там скарб. Назви кораблів також були символічними, і присвячені засновникам різних чернечих чинів і згромаджень: „Мати Тереза", „Василій Великий", „Ігнатій Лойола", та „Йосафата Гордашевська". Командний дух і жага перемоги ще більше зближувала всіх учасників, і додавала снаги для долання перешкод і труднощів.

Програма кожного дня була дуже насиченою і водночас дуже цікавою: щоденна Божественна Літургія, молитви на вервиці, часті науки та розважання, а крім цього ще й праця в командах: постійні змагання на здобування градусів та галонів води для плиття по морю до острова зі скарбом, а також різні випробування на отримання балів для загальнокомандного місця. Також було два походи на гору Близни́ця (1883 м. над рівнем моря) та на озеро Герешаска (1577 м.) що лежить біля підніжжя гори Догяска (1764 м.), яку кілька сміливців також спромоглися підкорити. Саме в цих непростих похода всі учасники табору змогли ще більше здружитися, допомагаючи одне одному долати труднощі і перешкоди нелегких підйомів і спусків. І навіть кількаразовий дощ не зміг завадити юним „мореплавцям" отримати масу позитивних емоцій та задоволення. А завдяки поварам - матерям сестер-монахинь та дітей, всі відпочиваючі мали можливість поновлювати сили після нелегких випробувань. Тому, вибираючи собі спосіб проведення літніх канікул, пам'ятаймо, що немає кращого відпочинку, аніж провести час з користю не лише для тіла, але і для душі, дбаючи про свої духовні сили, які зможуть допровадити нас у нашій життєвій мандрівці до остаточної мети, щоб осягнути вічне щастя з Господом. Тому, ставлячи собі запитання: „Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?", стараймося прислухатися до Його відповіді, і Христос обов'язково вкаже нам правильний шлях, яким ми повинні йти...

http://www.if-eparchia.org.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове