Каплиця чи самозахоплення: qui prodest?

16-07-2010

• Категорія:

• Теги:

• УГКЦ |
• християнство і політика

Релігійна громада української греко-католицької церкви неодноразово зверталася до державних органів з метою здобуття ділянки для споруди каплиці. Нарешті, ділянка була виділена у розмірі 0.34 га, за УВК «Українська гімназія». Документи оформлені, будівництво релігійної споруди внесене до генплану міста.
Але яким же був подив парохіян, коли вони, приїхавши на виділену територію, виявили там «самобудови».

Священнослужитель звернувся для вирішення ситуації до влади, на що її представники в неформальній бесіді порадили... домовитися з Меджлісом. Меджліс на відповідний запит греко-католиків офіційно не відповів.

Ситуацію, що склалася, в Криму розглядають, за оцінкою місцевих експертів, як навмисний прецедент, який приведе до розірвання сталих на півострові дружніх взаємин між українцями і кримськими татарами і можливості виникнення нового міжетнічного конфлікту. Не дивлячись на резонанс, в суспільстві продовжується бюрократична тяганина, влада в безсиллі розводить руками. Тим часом, парохіяни продовжують богослужіння і молитви за мир в Криму в непризначеному для великої кількості людей приміщенні старої споруди.

Українська греко-католицька церква офіційно зареєстрована в Криму і налічує вісім тисяч парохіян. Релігійна громада з 2005 року добивається виділення земельної ділянки для будівництва каплиці в Сімферополі, але паперова тяганина триває до наших днів.

У 2008 році Виконком Сімферопольської міськради рекомендував до виділення земельну ділянку. У 2010 році в результаті наполегливої праці був отриманий Акт вибору земельної ділянки, яка була схвалена всіма членами відповідної комісії. Проте на даний момент будівництво каплиці неможливе у зв'язку з розташуванням на виділеній ділянці самовільно зведених тимчасових споруд так званих самозахоплювачів. Комітет з управління земельними ресурсами Сімферопольської міськради роз'яснює дану ситуацію, в офіційній відповіді на запити парохіяльного священика, що будівництво каплиці можливе після зносу самовільно зведених споруд. Питання способу здійснення даного рішення і якими органами це повинно вироблятися, в офіційних паперах не обумовлюється. У порушенні кримінальної справи відмовлено. У офіційній відповіді міський голова інформує, що «при наданні... Держземінспекцією.... адміністративних матеріалів міською радою буде подано в судові органи позовна заява про звільнення земельної ділянки, де планується будівництво каплиці».

Реакція парохіян була мирною, демонструючи справжнє християнське терпіння, католики до останнього, за словами служителя Церкви, отця Віктора, вірили, що якщо «всі ми - люди, тому, якщо попросити, самозахоплювачі самі звільнять територію, коли дізнаються, для якої високої мети вона призначена». Отець Віктор відзначає, що заручниками цієї ситуації стали і вірні, і самі представники влади. На відміну від подібного упокорювання з обставинами, певні суспільно-політичні сили, які дізналися про дану проблему, настроєні рішучіше. Так, ними пропонувався радикальне вирішення питання. «Як у вас все складно, в Криму, - міркував один з лідерів партії, ім'я якого не розголошуємо з етичних міркувань, - адже згідно документів земля належить громаді, так що ж терпіти ці «туалети»? Приженемо КАМАЗ і знесемо їх запросто! І відразу ж закладемо хрест, хай лише спробують його забрати!..»

Як відзначили місцеві експерти, ситуація багатоаспектна і здатна змінити картину сучасної кримської політики. Як не дивно, але в Криму утворилася нова конфліктна пара: етнічні українці - кримські татари. Подальше протистояння даних груп приведе до непередбачуваних для Криму і для України вцілому наслідків.

Отець Віктор, парох релігійної громади, яка добивається будівництва каплиці, згадує, коли закликали самозахоплювачів до діалогу, але вони проігнорували призначену зустріч, а наступного дня приганяли техніку для того, щоб розрити котлован: «Потрібно перш за все залишатися Людьми, незалежно від віросповідання! Існує можливість компромісного варіанту, для здійснення якого треба бути спочатку Людиною, незалежно від етнічної і релігійної приналежності, необхідно слідувати морально-етичним нормам цивілізованого суспільства. Але якщо ми стикаємося з відвертим небажанням йти на контакт з боку самозахоплювачів, тоді ми шукатимемо інші варіанти».

Варіант зносу самобудов священнослужитель відкинув відразу ж, щиро признаючись, що «не зможе на цьому місці проповідувати людям про любов»(!) Вірні мають намір звертатися до вищого церковного керівництва для сприяння в вирішенні конфлікту, і закликати до доброї волі меценатів. Якщо ж питання вирішиться радикально, то отець Віктор, як він признався, буде вимушений покинути Крим і попросити служіння в іншому регіоні.

Таким чином, сповна символічним представляється те, що зараз в храмі українських греко-католиків знаходитися рідкий екземпляр християнського живопису. Третя існуюча копія єдиної в світі ікони із зображенням Пресвятої Богородиці, яка не звично тримає покров, а випускає його з рук (!), але прекрасний ангел, поспішивши до Неї, підхоплює покров як прохання про всіх людей, щоб дати їм ще один шанс.

На закінчення скажемо словами отця Віктора:

«Хочется вірити, що буде земля і буде не один храм. Але якщо люди стають перешкодою цьому, то вони втратять благословення Бога»

переклад Milites Christi Imperatoris