«Справа про Розп'яття в школах». Через кілька днів буде винесено ухвалу в другій інстанції

25-06-2010

• Категорія:

• Теги:

• християнофобія

Співвідношення між цінностями і правом було в центрі дебатів, організованих в Римі в приміщеннях Ради з питань культурного надбання. У засіданні взяв участь, серед інших, кардинал Хуліан Херранц, а також міністри Бонді і Сакконі. Тема дебатів - «справа про Розп'яття» в шкільних класах. 30 червня Європейський суд з прав людини винесе судовий акт в другій інстанції у справі фінки, що проживає в Італії. Нагадаємо, що вона подала до суду прохання про усунення Розп'яття з шкіл. У першій інстанції суд визнав право жінки на світське виховання дітей, проте Італія оскаржила рішення суду про видалення Розп'яття з шкіл при формальній підтримці 10 європейських країн. У вечірній сесії римських дебатів взяв участь президент руху «Християнський гуманізм» Клаудіо Дзуккеллі, що розповів нашим слухачам про суть полеміки.

За його словами, право не може не ґрунтуватися на культурі і самобутності нації. Інакше це не право, а якась раціонал-конструктивістська структура. Право неодмінно повинне відповідати культурним цінностям нації. Розп'яття є символом італійської культури, яка не проводить відмінностей між віруючими і людьми нерелігійними. У ці місяці після першої сентенції навіть політичні діячі, що позиціюють себе як невіруючі, встали на сторону уряду і захищали висунуті ним тези - саме тому, що Розп'яття і християнські цінності в цілому складають частину нашої національної і європейської ідентичності.

Голова руху «Християнський гуманізм» підкреслив, що гуманізм починається від Хреста, починається від євангельського послання, підкріпленого людськими цінностями грецької філософії і римського права. Не випадково пришестя Ісуса Христа збіглося з розквітом Римської імперії, коли був момент найбільшої можливості поширення євангельської звістки і вкорінення її в юдейській культурі, тобто культурі правил. Таким чином гуманізм зміг стати правом, насиченим цінностями. Декларація прав людини викристалізувалася в текст закону і, як це завжди буває, текст почав жити своїм власним життям за допомогою інтерпретацій юристів, суддів і так далі. Існує великий ризик, що вона розходитиметься з реальним суспільством. Декларація ризикує стати автореферентною, позбавленою реальних культурних цінностей, властивих континенту. Той факт, що десять європейських країн встали на сторону Італії, а ще чотири прислали листи підтримки, говорить про те, що проблема ця стосується не лише Італії, але всієї європейської культури.

переклад Milites Christi Imperatoris