Аборт. Допоможіть врятувати життя

18-06-2010

• Категорія:

• Теги:

• Pro-life

Я не засуджую. Я просто прошу задуматися! Що зробив цей маленький, ні в чому не винний малюк, щоб бути так жорстоко знищеним, розірваним на частини і викинутим в смітник?!

Напевно, ми просто розівчилися відчувати... Напевно, ми просто стали настільки байдужі до того, що відбувається ...

Ми вранці біжимо на роботу, ввечері - додому. Нам постійно говорять, куди йти, хто добрий, а хто поганий. Ми настільки занурені в політику і у все, що довкола неї. Ми не помічаємо того, що твориться поряд з нами. Або не хочемо помічати.

Ми не бачимо реальності...

Щорік в Україні вмирає не від хвороб, не від воєн, не від страшних катаклізмів, а в мирний час, з живими батьками - N тисяч дітей.... Вмирають просто жахливо. Їх навіть ніхто не ховає. Вмирають вони насильницьки, без звинувачення і вироку.

Вмирають від абортів.

Я не хочу розбиратися в соціальних причинах даного явища. Я не можу в цьому розбиратися. Нехай цим займуться соціологи або сімейні психологи.

Я просто хочу на хвилинку попросити задуматися всіх тих дівчат і хлопців, які лише думають про даний крок...

Вони бояться, вони шукають правильного рішення в ситуації, в якій опинилися. Вони просто вирішують: дати життя, чи перервати його. Хто їм давав таке право?! Чи не забагато на себе беруть?

Чи розуміють вони, що йдуть на усвідомлене вбивство?

Я не засуджую. Я просто прошу задуматися!

Що зробив цей маленький, ні в чому не повинний малюк, щоб так жорстоко бути знищеним, розірваним на частини і викинутим в смітник?!

Це жахливо, це страшно!

Хто сумнівається, дуже рекомендую просто забити в Google слова "відео аборт". Думаю, людей з нормальною психікою це не залишить спокійними. Це просто зазвичай "зриває дах"...

Окремо звертаюсь до молодих "батьків", які ними так і не спромоглися стати. Якщо ще недавно ти був таким "дорослим" і самостійним, і чудово погуляв вночі, - чому ти не можеш відповідати за свої вчинки?

Боязкість, страх, тиск рідних? Впевнений, перш за все у тебе виникають думки в стилі "а що ж буде з моєю кар'єрою, з моєю долею, а що скажуть близькі"?!

Скажу впевнено: та ніхто нічого не скаже!

Ну, можливо, кілька раз подумають, але... Кар'єра? Ну так, особливо це слово стане для вас дуже актуальним, коли ви в 30-35 років добре встанете на ноги, і, нарешті, будете готові народити. А - не зможете...

Або ще краще, коли ви вночі бачитимете уві сні власну дитину, яка була вашим же рішенням засуджена до смерті.

Просто задумайтесь над цим секунду...

А ще подивіться на маленьких дітей, які бігають довкола Вас. Чи викликають вони у вас ще щось, окрім посмішки або радості? Адже це - ангели...

І в будь-яких ситуаціях, скільки б грошей ви не заробили, наскільки би вам не було легко чи важко, вони будуть вашою останньою радістю, допомогою і щастям. Навряд чи той, хто народив, пошкодує... Але той, хто міг, і не народив - шкодує багато і довго...

Окремо дуже слізно прошу "служителів культу", тобто тих гінекологів, які роблять ці "операції".

Подумайте, від вас може залежати доля цього ненародженого малюка. Навіть коли вже подіяла загальна анестезія, і, здавалося б, ніщо не може повернути час назад!

Подумайте!

Ну, ми ж не худоба, щоб просто вбивати за першим бажанням іншу людину! Можливо, від вас ще може залежати доля майбутнього Шевченка, Ейнштейна, Склодовскої-Кюрі або Маргарет Тетчер.

Поговоріть з молодою дівчиною. Спробуйте переконати її, показавши всі "за і проти" такого рішення. Якщо не допоможе, покажіть їй металеві апарати для проведення цих диво-операцій. Покажіть їй машину для відсмоктування дитини... Врешті-решт, дайте просто ляпаса, щоб вона прийшла до тями і позбулася тих страшних дурниць, які хоче зробити!

Можливо, це допоможе. Це саме той випадок, коли мета виправдовує засоби! І впевнений, що через багато років вона скаже вам за це спасибі...

P.S. Господи, пробач! Ще вчора я міг врятувати життя тепер уже людині, яка ніколи не народилася... Ще вчора я думав, що батьки, які її зачали, приймуть правильне рішення.... Ще вчора мені хотілося впасти на коліна і благати не вбивати...

Все це не допомогло, Господи...

Дмитро Бондар
Джерело: Українська правда

переклад Milites Christi Imperatoris