Категорії

Search

Tags

Католицька акція – «школа святості»: інтерв’ю з о. Володимиром Ольшанецьким, Синкел Львівської архиєпархії у справах мирян

10-06-2010

  • Категорія:


6-9 травня 2010 року в Польщі відбулася V Європейська зустріч Міжнародного форуму Католицької акції (FIAC). Освіта і виховання, екуменічний та міжрелігійний діалоги, а також подолання різних видів бідності - завдання, що стоять перед її учасниками. Мета заснованої 1988 року організації - поглиблення співпраці між Католицькими акціями (мирянськими рухами, що займаються світським апостольством в католицьких організаціях у співпраці з церковною владою) цілого світу. 5 вересня 2004 року Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив беатифікацію для трьох подвижників цього руху, таким чином підтвердивши статус організації як «школи святості».

«Європі вдалося створити систему політичної та економічної стабільності, але сьогодні існує велика потреба залучати до діяльності різних структур ЄС активних християн, які впливатимуть на формування політики, що базується саме на християнському світогляді. Адже головною місією сучасників є передання наступним поколінням Христової віри, з одночасним залученням їх до участі в житті суспільства та Церкви», - сказав Президент італійської організації Католицької акції, професор Франко Міано. Перша Європейська зустріч FIAC відбулася 1997 року на Мальті. З того часу, щодругий рік поспіль, Форум гостить в різних містах Старого континенту. Нині він вперше завітав до Польщі, де зібралося 130 представників різних європейських країн. Україну репрезентував о. Володимир Ольшанецький (УГКЦ), Синкел Львівської архиєпархії у справах мирян.

Дуже схожу на Католицьку акцію діяльність запровадив в Україні ще Андрей Шептицький. Як виглядає сьогоднішня заанґажованість УГКЦ в роботі Міжнародного форуму?

Україна поки не є повноцінним членом Акції, вона лише гостить на зустрічі. Проте, її учасники були приємно вражені, коли я їм розповів, що в нас добре обізнані з діяльністю FIAC. Ще в 30-х роках ХХ століття, Митрополитом Андреєм було засновано Український католицький союз (УКС), який активно включився у суспільну діяльність, підносячи на новий рівень апостолят мирян. Згодом УКС став одним з найважливіших об'єднань українців католиків у Львівській архиєпархії. Також Андрею Шептицькому завдячуємо створення організації «Українська молодь Христові», яку 1939 року ліквідувала радянська влада. Відновлена після виходу нашої Церкви з підпілля, може не має аж таких масштабів, як Католицька акція, але «УМХ» нині робить багато корисного. Зрештою, варто згадати, що 1934-1939 рр. у Львові виходила навіть газета під назвою «Католицька акція». Тож представників країн-учасниць V Європейської зустрічі дуже зацікавила моя розповідь про розвиток УГКЦ в до і пострадянський періоди. Вони чули, що у нас робиться багато доброго, але до кінця не відали, що саме. Взагалі, головна наша проблема - про нас мало знають.

Важко було вам - одній людині - представляти цілу країну?

Звичайно. Сама зустріч мені дуже сподобалась. Все продумано і організовано на високому рівні. Форум проходив в краківській місцевості Лаґевники, де, поблизу монастиря сестер Св. Фаустини, є великий душпастирський центр Божого Милосердя - санктуаріум з базилікою, готелем, конференц-залами. Мені страшенно сподобалась ця інфраструктура. Мрію зробити щось подібне у Львові - хочу побудувати біля церкви Всіх Святих Українського Народу парафіяльний будинок з невеличким готельним комплексом, в якому могли б зупинятися прочани, гості, відвідувачі. Адже є така соціальна потреба - приїжджають люди з різних куточків краю, щоб провідати своїх рідних, які лікуються в психіатричній лікарні, що неподалік, на вулиці Кульпарківській. Вони часто не мають де переночувати, тож готель стане в нагоді. У нас на парафії вже діє невеличкий центр, майстерні для осіб з особливими потребами, катехитична школа. Там відбуваються різні молодіжні акції, конференції на парафіяльному чи деканальному рівні. Якби мали можливість провести зустрічі єпархіальні - було б супер!

Розкажіть, чим запам‘ятався цьогорічний Форум?

Він проходив в теплій атмосфері. Розпочався євхаристійною зустріччю - спільною Літургією, яку очолив Кардинал Станіслав Дзівіш. Далі була офіційна робота. Організація FIAC - це виняткова можливість нав‘язати контакти з іншими країнами, відновити давню співпрацю, обмінятись думками і, врешті, визначити способи подолання різних суспільних викликів, які перед християнами ставить сучасний світ. Не випадково у своїй промові Митрополит Краківський Дзівіш зауважив, що Католицька акція - це гроно людей з відкритим розумом і жертовним серцем. А таких осіб зібралося чи не з усієї Європи: передовсім Польщі, Іспанії, Італії, Франції, Мальти, Боснії й Герцеговини, Румунії, Болгарії, Словаччини, Чеської Республіки, України, Білорусі, Литви. Були також учасники з Ізраїлю, Аргентини та Бурундії.

Що потрібно для того, щоб стати повноцінним учасником Католицької акції?

Передовсім відкритість та ініціативність. Я прослухав всі доповіді представників країн-учасниць і можу запевнити, що багато схожого робиться й у нас. Ми також маємо власні досить поважні напрацювання, цікаві проекти. Нам лише треба інтегруватись в цю загальноєвропейську Акцію, щоб таким чином постійно представляти свої досягнення. Відтак, в ході зустрічі FIAC прозвучала перспектива повноцінної участі в ній України.

Гаслом цьогорічного Форуму були слова: «Хліб, життя, мир і свобода». Свого часу Ісус казав, що «не хлібом єдиним...» Може варто переставити порядок слів і чому саме вони стали визначальними?

Тут йшлося передовсім про Євхаристійний хліб, котрий об'єднує всіх людей доброї волі. Ці чотири слова, які лягли в основу теми зустрічі, походять з останніх промов Івана Павла ІІ до дипломатичного корпусу в січні 2005 року. Збереження миру у всьому світі - заклик, який також заохочує інтеграцію в соціальну сферу, стосується людей, котрі є в особливих потребах або на межі бідності. Зрештою, треба вміти розпізнавати різновиди зубожіння, щоб допомогти у вирішенні конкретних проблем. Наприклад, обговорювалося питання помочі мігрантам. До мене навіть підходили представники Іспанії та Італії, спілкувалися про українців, які працюють у них. Ми вже майже як земляки. Вони дуже тепло відзиваються про заробітчан, захоплюються нашими людьми, розповідають, як допомагають українцям з працевлаштуванням, житлом, візами, легалізацією та іншими юридичними питаннями. Але наголошують, що, водночас із вирішенням соціальних проблем, є потреба великої праці в релігійній царині, щоб українські християни за матеріальними цілями не занедбали духовність.

Власне, відомо, що в програмі Католицької акції був ще й екуменічний підпункт...

Справді, робився великий наголос на те, щоб вміти бути в діалозі з різними культурами, церквами, релігіями. При цьому акцентувалося, що діалог повинен бути правильним, без прозелітизму чи іншої домінації одних над другими - вміти порозумітися в християнському контексті. Це, до речі, в дусі ІІ Ватиканського Собору, який декларував необхідність кожного розвиватись у своїй Церкві та своїй культурній ідентичності.

FIAC створена як духовна формація, здатна поєднати світських християн Європи, щоб ті не лише молились, але й працювали на окремих парафіях. Чи вам - духовній особі, не заважатиме така надмірна активність мирян?

Якщо правильно побудувати спільну працю, то це навпаки допомагатиме. Бо священиків є менше, ніж світських людей. І на душпастирів часто покладається дуже багато обов'язків та відповідальності. Не раз у священика просто не вистачає фізичних сил, щоб добре виконувати своє служіння. Тому роль мирян є дуже важлива й необхідна. Католицька акція не може існувати без їхньої участі, бо вірні є великою допомогою для Церкви в реалізації мети, яку поставила перед собою FIAC.

В Україні достатньо ініціативних мирян?

Активістів багато, але існує велика потреба в постійному духовному проводі. Бувають моменти, коли довести добру справу до кінця бракує снаги. Спочатку миряни виходять з ініціативою, але згодом вона потроху гасне. Якщо є тільки гарні наміри без конкретної дії, то вони, нереалізовані - не приносять жодної користі. Україні потрібні духовні наставники мирянських організацій і спільнот, спроможних направляти світську діяльність в конкретне русло, підтримувати живий дух, заохочувати вірних до віддзеркалення в собі і своєму служінні особи Христа, який вчив долати зло, творячи добро. З цього може вийти потужна сила. Навіть останні події, які відбувалися в часі Помаранчевої революції, сконцентрувались довкола вибору Президента, занедбуючи потребу одночасної зміни ментальності цілого народу. Я навіть десь відчуваю власну провину, бо громадянське суспільство творити не легко, але треба було розвивати далі той стан піднесення, працювати над ним. На жаль, ми це не використали.

На відкритті Форуму голова польської Католицької акції Галина Шиделко сказала, що сьогодні слід поборювати суспільну апатію. Як цей заклик можна адаптувати до нас?

Воно дуже на часі. Я навіть чую серед деяких політичних діячів готовність покинути політику, щоб створити громадський рух, котрий би будувався на засадах християнських чеснот. І одночасно, щоб він став каталізатором чистих добрих душ, з яких будуть формуватися очільники народу, здатні запровадити суспільство до кращого життя.

Це дуже гарно звучить, але часто галичанам закидають, що вони страшенно побожні, однак економічні негаразди чи корупція процвітають тут не гірше, ніж на інших територіях України. Чи не свідчить це про наше духовне лукавство?

Важко судити - скільки істинних християн, а скільки лукавих. Я вважаю, що досить велика частина наших людей справді є побожна і далеко не всі корумповані. Власне, щоб відродити в кожному живу віру, вміння розуміти навіть в найважчих життєвих обставинах, що Бог з нами і ми все здолаємо, потрібні такі Католицькі акції. Є люди, які врешті ламаються, бо думають, що більшість чинить зло. Прикладом зворотного стають справжні християни, завдяки яким ще взагалі існує світ. Навіть сама програма Католицької акції допомагала збагнути це. У перший день Форуму відбулась екскурсія його учасників до Айшвіца - табору смерті. Там ми побачили, на яку жорстокість здатна людська безбожність. Натомість в останній день зустрічі відвідали Ченстохову, побували на Святій горі - місці благодаті й святості. У цьому головний сенс Католицької акції - продемонструвати контраст між жахіттям зла і тим щастям, яким сповнює служіння добру.

Взяти відповідальність за Європу і світ - кінцевий висновок V Європейської зустрічі Міжнародного форуму Католицької акції. Що означає цей вислів?

Він був окреслений знову ж таки за словами виступу Папи Римського Івана Павла ІІ. Шлях, який далі продовжується, йдемо разом, дихаючи двома легенями (візія Понтифіка, що Європа має, наче дві легені, дві Церкви: Католицьку і Православну) - від Атлантики до гір Уралу. Як повчав Іван Павло ІІ, кожен християнин працює і молиться у своїй помісній Церкві, але всі ми - члени однієї Вселенської Церкви, в якій потрібно оживити дух єднання, щоб він набув європейського масштабу. В ході роботи Католицької акції були визначені фундаментальні принципи, на основі яких продовжувати розбудову європейських мирних, відкритих і солідарних взаємин. Бо головна мета FIAC - об'єднати Європу не тільки в політичному та економічному сенсі, але передовсім в релігійному. Не наважуся назвати це духовним ЄС. Мені більш теплішою видається назва - духовний континент.

Одним з пунктів програми Католицької акції був Вечір народів, на якому представники різних країн мали продемонструвати учасникам щось зі своєї культури. Від України традиційно була пісня?

О, так, був Вечір народів! (сміється) Взагалі, за задумом організаторів, кожна з країн мала обов'язково виконати дві пісні, якщо забажають, то й більше, релігійного змісту і народну. Звісно, Україна представила пісенну традицію. Мій колега - священик, який репрезентував українську Римо-Католицьку Церкву, дещо мене обійшов - я на хвильку відлучився, а коли повернувся, то він повідомив, що вже все полагоджено і ми співаємо дуетом. Я здивувався - що можна спільно виконати, коли він з РКЦ, а я з УГКЦ? Але то був пасхальний час і ми вирішили заспівати тропар «Христос Воскрес». Нам це вдалося досить гарно. Всі були зачудовані мелодійністю виконання. Наступна пісня - народна: «Ой, чий то кінь стоїть», бо іншого твору мій співвиконавець просто не знав. А потім нам настільки сподобалося співати, що ми виконали ще й патріотичну пісню «Рости, рости черемшино». І здається це сподобалося не лише нам, бо наш дует викликали на біс. А присутні на вечорі музиканти, підійшли до нас і подякували за оригінальні твори й гарний спів. Закінчився Вечір народів спільним виконанням Пісні щастя. Далі були танці. Взагалі, заключна програма, жвава і весела, всім дуже сподобалася.

Де наступного разу відбудеться FIAC і чи ви плануєте брати в ньому участь?

Наскільки я зрозумів, то Україна на цьому Європейському Форумі була представлена вперше. Ще не знаю точно де відбуватиметься Католицька Акція наступного разу, але я куруватиму тепер цей напрямок. Хочеться, щоб Україна була задіяна в подібних заходах. І не лише переймала досвід сусідів, але й ділилася власними здобутками, бо наша Церква перейшла колосальні часи підпілля, вижила і тому має чим пишатися. Європа цього зараз дуже потребує, бо там назрівають проблеми, з якими українці вже знають як впоратися.

Розмовляла Маріанна Кузан

Джерело: www.ugcc.org.ua 

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове