Апостольська подорож Вселенського Архиєрея Бенедикта ХVІ на Кіпр. День другий.

05-06-2010

  • Категорія:


Візит ввічливості до Президента 

Сьогодні, 6 червня - це другий день перебування Вселенського Архиєрея Бенедикта ХVІ на Кіпрі. Він присвячений зустрічам з президентом країни Деметрісом Христофіасом та з Главою Кіпрської православної Церкви архиєпископом Хризостомом ІІ, а пополудні Папа відслужить Божественну Літургію, в якій візьмуть участь священики, богопосвячені особи та члени церковних рухів і братств.

На 9-ту годину ранку Вселенський Архиєрей прибув з візитом ввічливості до президентського палацу, де його зустрів президент Деметріс Христофіас з дружиною.
Під час британського володіння, яке тривало від 1878 до 1960 року, теперішній президентський палац був будинком британського губернатора. Біля президентського палацу знаходиться пам'ятник архиєпископу Макаріосу ІІІ, який очолював православному Церкву Кіпру від 1950 року, а від 1960 до смерті у 1977 році одночасно був і першим президентом Республіки Кіпр.

Дипломатичні стосунки між Апостольською Столицею та Республікою Кіпр були започатковані 1973 року, коли Макаріос ІІІ прибув з візитом до Папи Павла VІ.

Теперішній президент Кіпру Деметріс Христофіас був обраний у лютому 2008 року від Прогресивної партії трудового народу Кіпру, членом якої був з молодих літ. Він навчався у Москві і там захистив кандидатську дисертацію з історії в Академії соціальних наук .

У 2009 році, під час візиту до Ватикану, президент Христофіас запросив Святішого Отця відвідати Кіпр. Метою візиту Папи, крім відвідин католицької громади Кіпру, є також і вручення Instrumentum Laboris (робочого документу) Синоду Єпископів Католицької Церкви, присвяченого Церквам Близького Сходу, Президії цього Синоду що відбудеться в неділю.

Прибувши до президентського палацу, Папа поклав квіти до пам'ятника Макаріосу ІІІ, відбувся традиційний обмін подарунками, 15 хвилинна приватна розмови Бенедикта ХVІ з паном Президентом, зустріч з його сім'єю. Президент Кіпру подарував Святішому Отцеві мозаїчну ікону Христа.

Зустріч із світом політики та дипломатами

Після зустрічі Вселенського Архиєрея з Президентом Кіпру, у президентському палаці відбулась зустріч Святішого Отця з представниками державної влади та дипломатичним корпусом, акредитованим у Кіпрі.

Вітаючи Бенедикта ХVІ, президент Христофіас, серед іншого, наголосив, що Кіпр становить місце зустрічі різних традицій та культур і прагне служити справі миру й поєднання, надаючи окремого значення діалогові. Він також підкреслив історичний вимір візиту Папи та роль Апостольської Столиці у справі сприяння мирові у світі.

У своєму слові Папа вказав на приклад першого президента Кіпру архиєпископа Макарія ІІІ, закликаючи зібраних докладати у громадському житті зусилля для того, щоб служити добру ближніх в суспільстві на місцевому, державному та міжнародному рівнях. З релігійної точки зору, пригадав Бенедикт XVI, усі ми є членами однієї родини, створеної Богом, покликаними будувати справедливий світ, який ґрунтується на тривких цінностях. Святіший Отець також наголосив на тому, що моральний обов'язок не повинен вбачатися як закон, накинений ззовні, але як вираження Божої премудрості, якій людська свобода з готовністю підпорядковується. В цьому контексті Бенедикт XVI вказав на важливість малих жестів, пояснюючи, що моральна чесність та неупереджена пошана до інших є суттєвим благом будь-якого суспільства, оскільки є запорукою довіри в усій різноманітності стосунків. З практичної точки зору це означає діяти відповідально, завжди відштовхуючись від дійсних фактів та розвіювати політичні ідеології. Врешті, це означає «поширювати моральну істину, вимагає постійних зусиль, щоб творити практичне законодавство на основі етичних принципів природного права».

Зустріч Папи із світом політики та дипломатами закінчив виступ молодіжного оркестру. Бенедикт ХVІ щиро подякував їм за виступ та привітався з кожним із юних музикантів.

Зустріч з католицькою спільнотою

Наступний етап другого дня Апостольських відвідин Бенедикта ХVІ - це зустріч з католицькою спільнотою Кіпру, яка відбулась на спортивному майданчику початкової школи імені святого Марона, яка належить Маронітській Церкві.

Пригадаємо, що перші християни-мароніти з'явились на острові, починаючи від 689 року, внаслідок переслідувань християн на Близькому Сході. Протягом сторіч Маронітська католицька Церква зазнала різних утисків та переслідувань 1974 року, після того, як турецькі війська зайняли північну частину острова, 2.500 християн-маронітів були змушені залишити свої поселення і переселитись на південь. Церкви були зруйновані, або перетворені на мечеті. Поступово переселенці змогли відбудувати своє церковне і суспільне життя в південній частині острова. 1985 року в Нікосії споруджено церкву святого Марона, а 1988 року на Кіпр повернувся архиєпископ Маронітської католицької Церкви, який протягом 315 років мав свій осідок у Лівані. Маронітська громада збудувала кілька церков, монастир, притулок для похилих віком, та школу, яка є однією з 22-ох навчальних закладів, якими опікується католицька Церква. На сьогоднішній день маронітська католицька спільнота Кіпру налічує приблизно 5500 вірних.

Початкова школа святого Марона була відкрита 2002 року і є важливою освітньо-виховною інституцією, як також і символом історичної присутності маронітської спільноти на острові. Школа включає також і дошкільні заклади, а також і вечірню школу для дорослих та численні освітні курси.

Зустріч Папи з католицькими спільнотами Кіпру - маронітською, вірменською та римо-католицькою - відбулась у формі Літургії Слова, з читаннями із Святого Письма, молитвами, церковними співами, а діти порадували культурно-театральною програмою.

«Приходжу, щоб утверджувати вас у вірі в Ісуса Христа і заохотити вас залишатися одним серцем і однією душею у вірності апостольській традиції», - промовив Бенедикт XVI, звертаючись до католиків Кіпру. Папа підкреслив, що Церква звіщає Господа не лише з огляду на власну користь, але для добра всього людства, тому й сучасні послідовники Христа покликані жити вірою, поширюючи Євангельські цінності.

Враховуючи особливі обставини, в яких живе католицька спільнота на острові, Святіший Отець вказав на таку суттєву частину місії Церкви, як пошук якомога більшої єдності у милосердній любові та діалог з тими, хто не є християнами. Щодо християн інших конфесій, то така єдність є запорукою яснішого свідчення Євангельських істин, а залежить вона і від особистого внеску кожного віруючого для дедалі більшого християнського поєднання у щоденному житті. А у випадку міжрелігійного діалогу, Папа зазначив, що ще потрібно багато зробити, адже тягар минулого може бути подоланий лише терпеливою працею у взаємодовірі. З цього випливає заклик будувати цю довіру між християнами та нехристиянами, як фундамент тривкого миру та гармонії між народами. Крім того, Бенедикт XVI заохотив католиків Кіпру, у світлі глибокої єдності з Католицькою Церквою у світі, молитися за покликання до священичого та богопосвяченого життя, а також відзначив важливу роль, яку на острові здійснюють католицькі школи.

Промовляючи по-грецьки, Святіший Отець окремо звернувся до молоді Кіпру, закликаючи бути сильними у вірі, радісними в служінні Господеві і великодушними щодо свого часу та талантів. «Допомагайте будувати краще майбутнє Церкви та вашої країни, ставлячи добро ближніх вище, ніж своє», - сказав Бенедикт XVI.

Варто окремо згадати, що школярі привітали Святішого Отця древньою арамейською мовою. Це мова, якою говорив Ісус Христос. Маронітська Церква вживає цю мову також і своїй літургії. На Кіпрі принаймні тисяча маронітів ще зберігають арамейську мову, яка відзначається багатством історичних та релігійних символів.

Візит ввічливості до архиєпископа Хризостома ІІ

Опівдні другого дня свого візиту на Кіпр Вселенський Архиєрей прибув з візитом ввічливості до Глави православної Церкви Кіпру, архиєпископа Хризостома ІІ. Євангелізацію Кіпру розпочав святий апостол Варнава, що був кіпріотом. У 13 та 15 розділах книги Діянь Апостолів знаходимо згадку про дві його подорожі на Кіпр. Тут він був каменований і загинув, як мученик. У п'ятому сторіччі Церква Кіпру займала шосте місце щодо важливості. Численні єпископи-кіпріоти брали участь у Вселенських Соборах.

Православна Церква Кіпру відіграла важливу роль також і в політичному житті країни. Під час панування Османської імперії вона брала активну участь у боротьбі за визволення, а під час британського володіння православна Церква очолила боротьбу за незалежність. Як ми вже згадували, 1960 року архиєпископ Макаріос ІІІ був обраний президентом новоствореної республіки, поєднуючи уряд президента та Глави Церкви.

Православна Церква Кіпру з 1948 року є членом Всесвітньої Ради Церков та бере активну участь у різних міжконфесійних та міжрелігійних ініціативах на Близькому Сході та у Європі.

Блаженніший Хризостом ІІ, теперішній глава Кіпрської православної Церкви, від 1978 року був митрополитом Пафосу, а 2006 року його обрали архиєпископом Нової Юстиніани та всього Кіпру. 2005 року, коли він очолював Священний Синод Кіпрської Церкви, брав участь у похороні Папи Івана Павла ІІ та інавгурації понтифікату Венедикта ХVІ. У відповідь на цей братній жест, Папа Бенедикт ХVІ направив делегацію на церемонію введення на престол Хризостом ІІ. З нагоди візиту до Ватикану у червні 2007 року разом з Вселенським Архиєреєм Бенедиктом ХVІ він підписав спільну декларацію про зобов'язання прямувати до повної єдності християн, співпрацювати в справі збереження миру, у сфері біоетики, охорони природи та сприяння християнській ідентичності Європи.

Святіший Отець мав приватну розмову з блаженнішим Хризостомом ІІ, відвідав монумент, споруджений на честь архиєпископа Макаріоса ІІІ, який височить біля архиєпископського осідку, відвідав катедральний храм та музей ікон.

Вітаючи гостя, Блаженіший Хрисзостом ІІ представив історію Кіпрської Церкви, які своїм корінням сягає апостольських часів і є першою, заснованою святими Павлом та Варнавою. «Ваша Святосте, Церква Кіпру є Церквою з відносно малою кількістю вірних, але, натомість, має високе становище між першими Церквами Православ'я та дбає про стосунки братерства, наближення та згоди з усіма Церква у світі», - сказав Глава Православної Церкви Кіпру, зазначаючи, що особливо тепер, на початку ХХІ ст., вона постановила й надалі тривати на цьому шляху миру, адже саме такою бачить свою місію, доручену Божою волею. «Закінчуючи наше привітання, - сказав архиєпископ Хризостом, ще раз висловлюємо нашу радість задля великої честі, яку маємо завдяки вашій присутності, повній любові».

Бенедикт XVI, у свою чергу, з вдячністю пригадав візит Блаженнішого Хризостома ІІ до Риму, що відбувся три роки тому, та про гостинність Кіпрської Церкви для змішаної богословської католицько-православної комісії, яка зустрілася у Пафосі минулого року. Папа подякував і за постійну підтримку міжконфесійного діалогу - «великої церковної ініціативи, яка намагається наново відновити повну і видиму єдність між Церквами Сходу та Заходу, сопричастя, яким слід жити у вірності Євангелію та апостольській традиції».

Єпископ Риму не оминув і «матеріального виміру» діалогу між Церквами, згадавши про допомогу, яку архиєпископ Хризостом переслав постраждалим внаслідок минулорічного землетрусу в Л'Аквілі поблизу Риму та побажав мешканцям Кіпру, запевнивши в своїх молитвах у цьому наміренні, віднайти сили та мудрість для того, щоб спільно працювати над справедливим розв'язанням існуючих проблем і будувати для майбутніх поколінь таке суспільство, яке вирізнятиметься пошаною до прав, між якими - й свобода віросповідання та культу. Пригадавши про те, що Кіпр завжди вважався частиною Святої Землі, Бенедикт XVI також наголосив на важливій ролі, яку екуменічні зусилля відіграють для встановлення миру на Близькому Сході, разом молячись та працюючи для цього.

Джерело: Радіо Ватикан

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове