Костел у Чернівцях – перший храм, повернутий єзуїтам

29-05-2010

  • Категорія:


Для його відбудови доведеться збирати пожертви по цілій Європі

Згідно з рішенням сесії обласної ради, 1 березня 2010 року приміщення храму Найсвятішого Серця Ісуса, що на вул. Шевченка, 2, у Чернівцях, зняли з балансу обласної комунальної власності та передали парафіяльній громаді храму.

- Цієї події ми чекали майже два десятки років, - каже голова парафіяльного комітету Інна Келлер. - Припускаю, над нами врешті зглянулися через те, що храм у вкрай занедбаному, майже аварійному стані, і на його відбудову потрібні величезні кошти. Після виготовлення документів на право власності залучимо до справи експертів та проектувальників. Потрібно оцінити ступінь руйнації храму, виготовити проектну документацію для його реставрації.

Пані Інна каже, що ще 2000 року гроші для відновлення храму Серця Ісуса зголошувалися надати три закордонні католицькі фундації. Вірні храму сподіваються, що вони не відмовляться від допомоги і тепер. Але хтозна, чи не доведеться збирати гроші по цілому світові, як це робили під час спорудження костелу.

Якщо в Європі аналогічні храми без капремонтів стоять по 400-500 років, то через варварське ставлення впродовж кількох десятиліть один із найвеличніших єзуїтських костелів Західної України потребує невідкладної допомоги. Дах храму тече, шпиль 80-метрової будівлі загрозливо похилився, всередині від колишньої пишноти залишилися фрагменти вітражів лише на горішніх вікнах. Ба, мало нагадує територію храму навіть прилегла до нього територія. Поруч із костелом діє ринок "Центральний". Його працівники збили замок на воротах і зберігають попід огорожею храму стоси картону.

Хоча у рішенні про передачу приміщення храму Серце Ісуса йдеться про пропозицію перенесення ринку (бодай під землю), І. Келлер каже, що наразі це не головне.

- Важливіше, аби нам також повернули колишнє приміщення кляштору на вул. Д. Загула, 1, де зараз розміщено один із корпусів училища мистецтв. Власне, ми клопотали, щоб приміщення храму повернули у комплексі з ним. Це було б логічно. Розміщений у центрі міста, храм потребує постійного нагляду. У кляшторі мав би мешкати священик, монахи, майстри на час відбудови, у його дворі під охороною зберігали б будівельні матеріали. Однак у поверненні цього приміщення нам відмовляють, мотивуючи тим, що навзамін ніде розмістити навчальні аудиторії. Та за нашою інформацією, адміністрація училища не все приміщення використовує за призначенням, тому клопотання не припиняємо.

В одній з аудиторій парафіяльна громада храму облаштувала капличку: не перший рік тут збирається понад півсотні вірних. Богослужіння веде отець-єзуїт Станіслав Смольчевський, якому задля цього доводиться доїжджати із Кіцманя.

- Пишаємося, що приміщення храму врешті передали громаді. Наразі це перший у Західній Україні прецедент, коли буде відновлено єзуїтський храм, - каже о. Станіслав.

Джерело: vidido.ua

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове