Категорії

Search

Tags

ЕФФАТА (Мк 7,31-37)


Як можна охарактеризувати замкнуту людину? Її поведінка несмілива; вона боїться познайомитися, висловитися, слухати інших, приймати життєві рішення. Різними є причини такого стану, починаючи від найфундаментальніших факторів, що кореняться в дитинстві. Важливі також усі інші події, які нас замикали в собі, як равлика або як їжака. Їжак і равлик замикаються, коли хтось намагається їх торкнутися.

Є один євангельський опис, який добре відображає цю реальність: зцілення глухонімого.
Що можна сказати про глухонімого? Він не чує, що кажуть інші, й сам не говорить. Ця фізична хвороба добре відображає замкнутість у собі: страх перед тим, аби щось прийняти (почути, слух) а також перед тим, аби щось сказати (мова). В грецькому тексті про цього хворого написано: він був моґілалос - ледве говорив. А коли хтось ледь-ледь говорить, тихим глухим голосом? Тоді, коли боїться сприйняття іншими, реакції інших.
"І приводять Йому глухонімого": хворий не прийшов сам до Ісуса, його привели. Зверніть на це увагу. То не була сліпа людина, підійти вона могла. Замкнутість полягає в тому, що несила зробити кілька кроків. Це стосується і взаємовідносин із Богом.
"... й благають Його, щоб на нього руку поклав": знову за нього благають. Глухонімий далі стоїть, а все роблять за нього.
"І взявши його набік від народу": причиною чиєїсь замкнутості може бути народ - середовище, яке все за тебе вирішує. Чи мав хтось із вас такий досвід, коли потрапив у якесь товариство і відчув себе глухонімим? Може, хтось саме в такому середовищі виріс. Тому перше, що робить Ісус, - це бере таку людину обік народу. Першим кроком до того, щоб відкритися, є піти з Ісусом "від народу", бути з Ним сам-на-сам. Можливо, вперше в своєму житті ця людина стала здаля від свого оточення, від того, "хто що подумає", зате була близько біля Ісуса. Чи в твоєму розкладі дня є такий час, коли ти залишаєш "народ" і віддаляєшся разом з Ісусом?
"... вклав йому пальці свої в вуха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика": глухонімий вперше прийняв у своє нутро Ісуса. Погляньте на цей символічний жест. Ісус не доторкнувся чогось ззовні. Написано, що Він вклав пальці у вуха, всередину. Доторкнувся слиною язика, а не лише уст. Це має ще одне глибоке значення. "Палець Бога" - це палець, яким були виписані заповіді на кам'яних таблицях, це символ Божого Слова. Господь зцілює тебе своїм Словом. Людське слово може замкнути когось на багато років. Боже Слово може відкрити тебе і дати нове життя. Коли Ісус вклав свої пальці у вуха хворого, хворий перестав чути гамір натовпу, їхніх оцінок, настановлень. "Слина" також означає Боже Слово, бо вона з уст походить. Ісус прагне тобі сьогодні сказати: Моє Слово має бути для тебе найважливіше.
"... а глянувши на небо, зітхнув та й каже: "Еффата", тобто: "Відкрийся"! В грецькому тексті вжито слова сустеназеі - тобто зітхнути, стогнати, плакати, вболівати над кимсь. Ісус під час цього чуда пережив хвилину великого переживання над недолею того чоловіка. Ісусові небайдужий твій стан. Він дуже переживає за тебе. Еффата!

ВПРАВА

Щоб краще зрозуміти цілющий жест Ісуса, спробуймо дослідити слово Еффата. Це арамейське слово, яке має спільний корінь з єврейським словом ПаТаХ - "відкрити, спустошити, видобути, добути (меч), керуватися, бути звільненим, розв'язаним, позбавити тягаря, розквітнути, вирити, вирізьбити". Саме цього прагне для нас наш Господь: щоб ми відкрилися, неначе квітка після холодної ночі. Одне із значень слова ПаТаХ - розквітнути. Це слово вжито в Книзі Пісні Пісень (7,13).
Багато християн вважають, що їхнє життя має полягати у приховувані їхніх здібностей, можливостей, якостей, рис характеру, і все це вважають скромністю й покорою. Але прочитай ще раз уважно цей текст - Господь прагне бачити Тебе розквітлим (розквітлою). Внаслідок виховання, яке не мало свого фундаменту в Святому Письмі, багато християн вважають, що визнання власних можливостей, вартостей, цінностей, якостей веде до гордості, а приховування цього називають покорою. Насправді це не покора, а лише її імітація. Однак така форма покори є фальшива, неправдива і веде до замкнутості в собі. Господь прагне тебе бачити як відкриту квітку, а не закриту.
Інше значення слова ПаТаХ - бути розв'язаним. Хоча це слово єврейське, однак погляньмо на тексти з Нового Завіту, де може вживатися його грецький відповідник. Важливо, щоб ми звернули увагу на чинність. Прочитаймо уважно тексти, які розповідають про друзів Ісуса: Марту, Марію і Лазаря (Лк 10,38-42: взагалі не згадується Лазар; Йн 11,1-44: Лазар помирає; Йн 12: сидить за столом). Можемо побачити, що там мало уваги присвячено саме Лазарю, а головне місце посідають Марта і Марія. Лазар нічого не каже, просто десь собі тихо сидить - "замкнута особистість". Зверніть увагу на те, що сказав Ісус, коли Лазар вийшов з гробу? - Йн 11,43-44.
Опрацюймо самостійно ще декілька текстів, де вживається слова ПаТаХ у значенні "відчинити", "відкрити": Неєм 8,5 (відкрити книгу), Єз 37,12-14 (відкрити гріб), Мал 3,10 (відкрити заґати небесні). Подумай, чого прагне для тебе Господь, коли каже: "Еффата".

Сторінку провадить о.Роман ЛАБА OSPPE
Джерело: Католицький вісник "Kairos"

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове