Категорії

Search

Tags

«Ми хочемо, щоб з роботи Патріаршого паломницького центру УГКЦ могла скористатися кожна людина»

31-03-2010

  • Категорія:


У березні цього року минає рік, як Українська Греко-Католицька Церква взялася за створення Патріаршого паломницького центру. З цієї нагоди керівник робочої групи цього центру Дмитро Мироненко розповів про здійснені заходи у цій ділянці: про роботу моніторингової групи, яка протягом останнього місяця побувала у 44 святинях на заході України, і про те, що саме вдалося побачити учасникам моніторингу на місцях; про створення інтегрованого веб-ресурсу для паломників, про розробку паломницьких маршрутів і переорієнтацію роботи з паломниками «на вхід» тощо.

Насамперед прошу вас, пане Дмитре, представити суть і мету Патріаршого паломницького центру.

Перш ніж перейти до конкретики, хотів би зауважити, що тема організації паломництва не є новою для УГКЦ: кілька років тому вона була започаткована Патріаршим товариством святого рівноапостольного князя Володимира і схвалена Патріаршим економатом УГКЦ. Нещодавно я випадково натрапив на результати соцопитування про те, кому люди найбільше вірять. Шістдесят відсотків опитаних відповіли, що найбільше звертаються до Бога і вірять у Бога. І коли з'явилася потреба належним чином організувати паломництво УГКЦ в Україні, продумати і укласти маршрути, виник задум створити Патріарший паломницький центр. Ця структура повинна виконати такі завдання: опрацювати паломницькі місця, здійснити їх моніторинг, запропонувати програми для паломницьких груп та забезпечити потрібною інформацією поодиноких паломників, щоб вони могли долучитися до прощ у зручний для них спосіб.

Рік тому, у березні, Блаженніший Любомир видав Декрет про створення Патріаршого паломницького центру (ППЦ). Після того було створено консультативну робочу групу і поставлено їй конкретні завдання. Тішить те, що всі завдання були виконані у визначений термін. Далі була створена робоча група для конкретного здійснення запланованих кроків Патріаршого паломницького центру. Очолювати цю групу довірили мені. Робоча група повинна, як кажуть, «під ключ» запропонувати прочанам паломницькі маршрути, виробити для них гідний продукт.

Розкажіть, будь ласка, які основні завдання стоять у вас на порядку денному?

Першочерговим завданням є створення продукту, тобто того, що можна було б показати і запропонувати потенційному паломнику, перед тим як він здійснить прощу чи подорож святими місцями.

Що я маю на увазі, вживаючи термін «продукт»? По-перше, це представлення паломницьких місць, яких в Українській Греко-Католицькій Церкві є біля 70. Щоб запропонувати такі місця, треба було спершу самим їх оглянути; з'ясувати, які дороги до них ведуть; разом з ігуменами, настоятелями і місцевими священиками опрацювати програму можливого перебування паломників у будні, святкові та відпустові дні. Саме цим ми тепер займаємося. Відтак моніторингова група має створити паломницькі маршрути, розробити технологічні карти і затвердити їх. Після того ця інформація буде донесена до мирян, як за кордоном, так і на теренах України.

По-друге, йдеться про забезпечення веб-ресурсу. Належить створити базу даних усіх сакральних об'єктів УГКЦ, не лише паломницьких. Паралельно для цього потрібно розробити веб-портал Патріаршого паломницького центру, на якому були б представлені всі напрацювання робочої групи.

По-третє, ми видаватимемо друковані матеріали: карту, каталоги і буклети. На карті невеликого формату будуть позначені всі сакральні об'єкти УГКЦ, в тому числі паломницькі. Каталог міститиме конкретні паломницькі об'єкти і маршрути. А детальнішу інформацію про кожне паломницьке місце можна буде знайти у буклетах.

Важливо, щоб уся робота проводилася у законодавчому полі. Паломників, як закордонних, так і українських, повинні привозити туристичні фірми, а також перевізники із відповідними ліцензіями. Тих, хто подорожує, слід забезпечити страховими полісами.

Паломництво повинно бути забезпечено всіма тими елементами, які є у туризмі: харчуванням, страхуванням, транспортом, супроводом гіда тощо. Чи пропонуватиме все це Патріарший паломницький центр?

Так. Опишемо, для прикладу, п'ятиденний маршрут. В аеропорту «Бориспіль» паломників зустрічають представники Патріаршого паломницького центру та «передають» групу досвідченому гідові, який має відповідну підготовку і акредитацію. Люди сідають у ліцензований комфортабельний автобус і прямують згідно із затвердженим маршрутом. Якщо група, наприклад, їде до Львова (а це довга дорога), то обов'язково має зупинитися у заздалегідь визначеному місці для перекуски і відпочинку. Так само і в пункті призначення - все повинно бути підготовлене і відповідати загальноприйнятим у світі стандартам та підходам. Паломники мають наперед знати, що саме їх очікує.

Запропоновані робочою групою маршрути повинні бути не лише придатні для представників різних конфесій, а й мати всеукраїнський статус.

Чи вивчала моніторингова група на місцях можливості харчування, відпочинку та інші елементи інфраструктури?

Ми все це вивчали: паломникам заздалегідь буде відомо, де вони харчуватимуться і ночуватимуть, усі умови та ціни. Якщо вони захочуть щось вибрати чи поміняти, то зможуть це зробити. Наше основне завдання - надати прочанам можливість бути якомога ближче до святинь. Якщо у паломницькому місці є умови для того, щоб зупинитися, є готель, щоб розмістити паломників і нагодувати, то ми будемо це пропонувати.

Чи є якісь визначені терміни для реалізації цього проекту? Коли перший паломник зможе скористатися послугами Патріаршого паломницького центру?

У грудні минулого року ми презентували проект Патріаршого паломницького центру перед Синодом Єпископів УГКЦ. Тоді прозвучали конкретні терміни. «Продукт», про який ми говоримо, буде запропонований уже цього літа. Для того щоб запрошувати гостей, потрібен ще час для вирішення певних організаційних питань.

Яке у вас створилося враження під час відвідин паломницьких місць про їхню готовність приймати людей?

Те, що я побачив, перевершило усі мої сподівання. Раніше, ще перед моніторингом, у мене чомусь було таке уявлення, що в інших конфесіях краща ситуація: насправді, ні. У нас є достатньо місць, які вже сьогодні приймають сотні тисяч людей. І ці прочани знаходять там те, задля чого вони туди їдуть. І якщо взяти принаймні 60 місць, які можуть бути паломницькими (а ми змогли оглянути лише 44), то більше ніж десять відсотків з них уже готові приймати прочан. Зрозуміло, що над цим ще потрібно попрацювати, вирішити певні організаційні питання. Бо основна мета, щоб туди могли приїхати люди, в тому числі і з-за кордону. І не тільки у відпустові чи святкові дні. Нам важливо показати, як живе Церква увесь рік.

Ви бачите, що моніторинг проводиться взимку, і це саме ті випробування, з якими могли б зіштовхнутися паломники. Та для нас це не були випробування. Ми побачили, як живуть священики, миряни. А як гостинно нашу групу зустрічали місцеві люди! Вони чекають на паломників, щоб з ними поспілкуватися, поділитися духовними надбаннями своєї місцевості! Я не перебільшую, просто кажу так, як є. Були такі випадки, що нас зустрічало півсела, бо приїхали люди, які несли якусь нову ідею. Ми були дуже вражені тим, настільки цей задум виявився цікавим для місцевих мешканців. Всі очікують цього проекту.

Патріарший паломницький центр планує та передбачає також і свою участь у розвитку паломницьких місць, чи він тільки оцінює і вирішує, куди пропонувати їхати паломникам, а куди - ні? Чи долучатиметься центр до, так би мовити, підвищення рівня інфраструктури паломницького місця?

Я сказав, що таких місць, які готові на достатньо високому рівні прийняти паломників, є понад десять відсотків. Однак ми проїхали не всі місця, можливо, їх і більше. От візьмемо для прикладу Зарваницю. Вона відома усьому світові. А неподалік від неї є місця, які також варті уваги паломників. Патріарший паломницький центр буде охоплювати і такі місця. Маршрути укладатимуться таким чином, щоб до них потрапляли не лише відомі у світі святині, але й інші, що пройшли через століття.

Це сприятиме піднесенню рівня маршрутів, а також (ми говоримо про людей, які приїжджатимуть як з України, так і з інших країн) розвитку економіки. Наприклад, всю видавничу продукцію, яка виходитиме за кошти Патріаршого паломницького центру, ми передаватимемо на місця для реалізації. Зрозуміло, що від реалізації кожне паломницьке місце, до якого прибуватимуть прочани, матиме заробіток. Отже, ми їм допоможемо.

Крім того, багато паломницьких місць не забезпечені друкованою продукцією, інформацією про себе. Тому ми запланували видавати не лише карту і каталог, а й буклети про кожне паломницьке місце. Поширюючи цю продукцію, ми зацікавлюватимемо людей і таким чином пропагуватимемо ці об'єкти.

У складанні маршрутів ви передбачаєте лише місця паломницькі чи також й історичні?

У нас будуть суто паломницькі маршрути, якщо ми пропонуватимемо людям приїхати сюди у відпустові дні. Однак, крім того, укладатимемо «релігійні маршрути», які включатимуть як відвідання паломницьких святинь, так і цікаві для туристів краєзнавчі пам'ятки. На першому етапі маршрутів буде небагато, та щоразу ми додаватимемо один якісно підготовлений маршрут.

Паломництво за своєю суттю передбачає спартанський спосіб проведення цього часу. А Патріарший паломницький центр пропонує комфортабельний «відпочинок»: автобус, гід, добра їжа, зручна ночівля у готелі... Чи не перечить це самому духові паломництва?

Не всі маршрути будуть «комфортабельні». Ми запропонуємо різні варіанти. І людина обиратиме собі свій варіант за потребою та можливістю. Слід сказати, що харчування і проживання не є дорогими. Під час моніторингу ми проїжджали ці місця, ночували там, харчувалися, проходили усі Хресні дороги, тобто здійснювали все те, що робитиме людина, яка обере цей маршрут. Це не було ні складно, ні дорого.

Ви передбачаєте і проходження певної відстані пішки, так як це зазвичай роблять паломники?

Так, якщо у групи буде таке бажання. Ми розроблятимемо програму для кожного паломницького місця разом із настоятелями чи ігуменами. Перебування у паломницькому місці триватиме від півтори години (у будень) до трьох днів (у святковий чи відпустовий час). Це все буде розписано, і група чи поодинокі паломники зможуть вибрати прощу на власний розсуд.

Коли ви кажете «зі сходу на захід, зі заходу на схід та з-за кордону», то який акцент робите? Тепер у такому вигляді, який ви пропонуєте (автобусом із супроводом), їдуть до Люрда, до Ченстохови, до Рима та інших міст, тобто за кордон. Які ваші плани? Для кого ви передовсім хочете працювати?

Ми змінили пріоритети і вважаємо, що виграємо на цьому. Сьогодні із п'яти тисяч українських туристичних структур 95 відсотків працюють «на виїзд», і тільки 5 відсотків - «на в'їзд». Чому так сталося? Потрібна законодавча база. Потрібне бажання. Щоб розробити маршрут, потрібні великі кошти, а ніхто їх вкладати не хоче. Всі думають, що це зробить держава, а вони потім повезуть туристів. Проаналізувавши ситуацію, ми зрозуміли: щоб запропонувати людям паломницькі маршрути, так званий «релігійний туризм», треба добре попрацювати. І це є той напрямок, який, на наш погляд, є достатньо перспективний, і ми вперше в Україні цим займаємося.

Як я вже сказав, до літа маршрути вже будуть розроблені і паспортизовані. Хочу наголосити на тому, що маючи технологічну карту і технічний паспорт маршруту, кожен гід зможе його здійснити. Наша мета полягає не в тому, щоб взяти людей і повезти, а щоб з нашої роботи могла скористати кожна людина, в тому числі ці п'ять тисяч туристичних структур, які працюють в Україні.

Які, на ваш погляд, враження мали б залишитися у паломника, котрий у майбутньому скористається послугами Патріаршого паломницького центру?

Наші очікування прості. Якщо приїде одна людина і ми її якісно обслужимо, то вона розповість своїм друзям, знайомим, і вони також захочуть здійснити паломництво. Патріарший паломницький центр працюватиме так, щоб до кожної людини донести те тепло, добро, яке має кожен українець, незалежно від того, чи це греко-католик, чи прибічник іншої конфесії, чи людина, яка тільки шукає Бога.

Хочемо, щоб іноземці, які відвідуватимуть наші паломницькі місця, переконалися в українській гостинності (як на сході, так і на заході країни), і бажали приїжджати сюди знову і знову.

Розмовляв о. Ігор Яців

Джерело: www.ugcc.org.ua

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове