Пастирське послання Римcько-Католицького Єпископату України з нагоди перенесення в Україні мощів святої Терези від Дитяти Ісуса

24-02-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Україні

Возлюблені Брати і Сестри!

У Великодній Понеділок Україна удостоїться незвичайної ласки: на її рубежах привітаємо мощі святої Терези від Дитяти Ісуса, кармелітанки босої, Вчителя Церкви і покровительки місій.

 

Ця велика свята, котра жила на схилі ХІХ століття, за надзвичайно короткий час «покорила» Європу і світ як заступниця надто багатьох ласк, попри те, що її життя було дуже коротким. Вона стала символом незвичайної боротьби, яку кожна людина веде зі злом і одночасно знаком великої доброти Бога для нас. Прагнемо заохотити всіх скористатися можливістю віддати шану її мощам, аби випросити потрібні нам ласки в особистому житті, і родинах і суспільстві. Перенесення мощів святої Терези в багатьох країнах світу збирало великі маси віруючих і принесло багато ласк.

Ким була мала - велика свята

Тереза Мартен народилася 2 січня 1873 р. в Аленсоні на півночі Франції. Вона була наймолодшою з дев'яти дітей, які народилися в сім'ї годинникового майстра Людовіка Мартена і мережниці Зелії Guerin [чит: gerę]. З чотирьох братів і п'яти сестер до дорослого віку дожили лише дівчата. Усі вони теж стали монахинями, причому чотири вступили до того самого монастиря кармеліток босих в Лізьє. Таким чином здійснили давнє бажання свого батька, котрий мріяв про монаше життя, однак його не прийняли до монастиря через незнання латинської мови.

Перша думка стати монахинею виникла в Терези у двохрічному віці. Ледь минуло їй 4 роки, як померла її мати, і мала Тереза постановила, що її мамою буде старша на 12 літ сестра Павліна. Тимчасом через п'ять років після смерті матері Павліна, а Тереза, хоч і залишалася улюбленицею батька і була в центрі всієї сім'ї, відхід своєї сестри сприйняла як дошкульний удар. Знову осиротівши, була повністю надломленою. Супроводжували її «ридання, озноб, постійний біль голови, галюцинації, зомління і навальні прояви емоцій». Якось під час одного з таких приступів вона зауважила, що фігурка Матері Божої, яка була в кімнаті, до неї посміхнулася. Це була її Мати Божа Переможниця (?), котрій вона завдячує своєму оздоровленню. Тереза вибрала її за матір і опікунку.

Невдачі дівчинки в школі, призвичаєної до розпещення вдома, привели до того, що батько постановив, що вона буде навчатися вдома, беручи приватні уроки. Примхлива дівчинка часто вибухала плачем, якщо їй хтось звертав увагу. Маючи 13 років, під впливом слів батька, що вона постійно поводить себе як мала дитина, пережила внутрішню переміну. Як сама написала: У свято Різдва Господнього Бог вчинив мале чудо. Дозволив мені в одну мить подорослішати. Тієї ночі, коли це Він з любові до мене став слабим і податливим на страждання, вчинив так, що я стала сильна і відважна. Я мало не побігла як якийсь велетень. Перестала бути зосереджено в собі та займатися виключно власними проблемами. Одного разу, дізнавшись, що якийсь чоловік закатував у Парижі трьох жінок, почала палко молитися в його наміренні, щоби захистити його від пекла. Коли почула, що під час оголошення смертного вироку той поцілував хрест, визнала, що він є її «першим дитям».

Після цієї події відчула себе достатньо сильною, щоби старатися про вступ до кармелю. Однак це було нелегко. Через її молодий вік настоятелі відмовляли їй у наполегливих проханнях про вступ до монастиря. Навіть родина сприймала її як постійно примхливу дитину. Проте була так рішуча, що під час перебування з батьком у Римі попросила самого папу Леона ХІІІ про дозвіл на вступ до монастиря. Відповідь Святішого Отця, щоби слухала настоятелів, сприйняла як свою поразку. Однак ніщо не було в змозі відтягти її від прийнятого рішення.

Довгождана мить настала 9 квітня 1888 року, коли назавжди залишила дім, бажаючи відтоді жити в монашій спільноті кармелітанок босих, як сама написала у своєму щоденнику, «щоби рятувати душі й особливо молитися за священиків (рукопис A, 69v). Тоді їй виповнилося 15 літ. Дві її старші сестри вже були тоді в цьому самому монастирі. Восьмого вересня 1890 р. склала свої перші монаші обітниці, отримавши ім'я Тереза від Дитяти Ісуса і Пресвятого Обличчя. Через чотири роки після тривалої хвороби помер її улюблений батько. Після його смерті до цієї монастирської спільноти вступає четверта з сестер - Целіна, котра ним опікувалася.

Дотримуючись суворого монашого правила, Тереза передусім намагалася проявляти любов до ближніх. Наприклад вибирала товариство менш любих сестер, аби вони могли відчути свою доброзичливість. Богослужіння і молитви, підмітання, штопання, праця в саду, оздоблювання вівтаря - це її щоденна праця. Все виконує чудово, без обвинувачень. Турбота про прості речі, досконале і з любов'ю їх виконання - це її дорога до святості.

Крім щоденної праці старалася також вивчати праці вчителів духовного життя, з поміж яких особливо близько до серця їй припадають листи св. Йоана від Христа - «Вчителя Любові». Відкриваючи в них Божі діяння, повністю покладається на Ісуса, її єдиного керівника. Вона пише: «Він не вчить мене рахувати мої вчинки, а вчить мене все робити з любові. Це все чинить Ісус, я нічого не роблю».

Її сповнена добротою позиція і невпинний пошук Божої волі у всьому були нагороджені особливими ласками. Трохи більше, як через п'ять років перебування в монастирі завдяки ласці вона довершує відкриття своєї власної дороги до святості, яка невдовзі виявиться шляхом для тисяч і мільйонів людей в усьому світі. Це є так звана мала дорога до святості. Розважаючи житіє святих і приклади практики ними героїчних чеснот, часто зв'язаної з великими зусиллями, щоби піднестися до Бога, вона постановила, що її дорога буде не стільки підняттям на голі вершини, скільки сходженням через покору і любов у родючі долини ласки. У своєму щоденнику записала: «О, якби всі слабі та недосконалі відчували те, що відчуває найменша з нас усіх, душа твоєї малої Терези, ані одна не втратила би надії, що здобуде вершину гори любові, тому що Ісус не вимагає великих вчинків, але єдине покластися на Нього і вдячності».

Підсумком її бажань стало відкриття, яке вона здійснила під впливом читання Першого Листа св. Апостола Павла до Коринтян - відомого «Гімну про любов». Бажаючи знати, в чому полягає виконання її покликання в Церкві, відчула просвітлення: «О Ісусе, моя любове, нарешті я відкрила своє покликання. Моє покликання - це Любов!» «У Серці Церкви буду Любов'ю, і таким чином буду всім»...

Після цього відкриття почався останній етап в монашому житті святої Терези, який тривав неповних три роки. Був позначений стражданням, пов'язаним передусім зі спокусами сатани, що намагався піддати сумніву її дорогу. Черствість душі, що її супроводжує, і темна ніч віри стають незвичайно важким випробуванням. Вона розуміє це випробування і знає, що лише повністю віддавшись Божому Милосердю, поклавшись у всьому на Господа, здатна переможно пройти це випробування. Розділяє муки Ісуса, котрий несе хрест. Переживає також миті втіхи і незвичайного зміцнення ласкою. В той час пише: «Бути Твоєю обручницею, мій Ісусе, бути кармелітанкою, бути через злуку з Тобою матір'ю душ - цього повинно було б вистачити мені... Однак є інакше... Без сумніву, ці три привілеї складають моє покликання: бути кармелітанкою, обручницею і матір'ю. Тим часом я відчуваю в собі ще інші покликання - покликання вояка, священика, вчителя, мученика... Нарешті я відчуваю потребу чинити найбільші героїчні діла для Тебе, Ісусе...»

Протягом 1897 року сягає цього героїзму. Вона захворіла. Туберкульоз знищує легені та цілком ослаблює організм. Чим раз частіше кровоточать легені. Тридцятого липня вона приймає Причастя хворих. Бог приймає її самопожертву, на яку два роки роки раніше себе присвятила за спасіння грішників. Упродовж двох останніх місяців її життя муки посилюються. Супроводжують її спокуси, страхи, тривоги... Через свою жертву хотіла би врятувати якнайбільше душ. Прагнула це чинити навіть після смерті. Одній зі сестер сказала: «Якби ви знали, скільки планую справ, які чинитиму, коли буду в Небі? Почну мою місію». Вирішила, що коли буде на небі, то пішле дощ на землю і обіцяла часто на неї зходити... Померла 30 вересня 1897 року.

Суть життя святої Терези

Суть життя святої Терези полягає на повній довірі Господу, в тому, щоби у всьому покладати на Нього. Саме цього навчає нас свята. Цього також прагнемо вчитися ми, віддаючи хвалу Богу в зустрічі з її мощами. Свята Тереза усвідомлює нас, що Бога потрібно просити про все; як про справи малі, так і великі. Тому що отримаємо стільки, скільки просимо. Просімо в Нього якнайбільше те, що Боже: любов, доброту, доброзичливість, вірність, чесність, побожність і мудрість, святість. Бог не відмовить у ласці тим, хто її просить, хоча, звичайно, це чинить на свій, гідний для нас подиву, спосіб.

Святіший Отець Йоан Павло ІІ, удостоюючи в 1997 р. святу Терезу звання вчителя Церкви, сказав: «збіжність доктрини і конкретного досвіду, правди і життя, навчання і практики особливо виразно ясніє в особі цієї святої і ставить її за привабливий приклад особливо для молоді й тих, хто шукає справжнього сенсу свого життя».

Відвідини її мощів стає нині для нас нагодою заново і повністю усвідомити собі величину нашого покликання. Це також нагода, щоби ми вчилися, як добре жити і як використовувати дари Божої ласки, насамперед слухаючи Ісуса. Ця дорога нам усім доступна, адже, як писала свята Тереза,: «Ісусу взагалі не потрібні книжки і вчителі, аби навчати душі. Він, Учитель вчителів, навчає у тиші, без слів... Я ніколи Його не чула, тільки чую, що є в мені, кожної миті; веде мене і підказує, що маю сказати чи зробити. Саме тоді, коли це мені потрібно, я відкрила світло, якого раніше не бачила. Звичайно, воно приходить не під час молитви, а швидше між щоденними заняттями...» (рукопис A, 83v).

Нехай же всі, хто побажає прийняти до свого серця послання малої святої - великого вчителя Церкви під час відвідин її мощів, отримають всілякі потрібні ласки і укріплення в святості життя.

На цей час відвідин уділяємо всім із серця апостольське благословення.

 

Львів, 20 лютого 2010 року

 

Архієпископ Мечислав МОКШИЦЬКИЙ

Голова Конференції
Римсько-Католицького Єпископату України

Календар відвідин мощів святої Терези від Дитяти Ісуса і Пресвятого Обличчя
в окремих дієцезіях України

Львівська Архідієцезія

Львів 5-8 квітня
Мостиська 8-9 квітня
Самбір 9-10 квітня
Стрий 10-11 квітня
Івано-Франківськ 11-13 квітня
Чернівці 13-15 квітня
Тернопіль 15-17 квітня
Золочів 17 квітня

Луцька Дієцезія

Луцьк 17-21 квітня
Рівне 21-24 квітня

Київсько-Житомирська Дієцезія

Новоград-Волинський 24-26 квітня
Житомир 26-30 квітня
Бердичів 30 квітня-1 травня
Київ 1-5 травня

Харківсько-Запорізька Дієцезія

Харків 6-9 травня
Донецьк 10-11 травня
Запоріжжя 11-13 травня

Одесько-Сімферопольська Дієцезія

Ялта 13-15 травня
Херсон 15-17 травня
Миколаїв 17-19 травня
Одеса 19-21 травня
Кіровоград 21-22 травня

Кам'янець-Подільська Дієцезія

Шаргород 22-24 травня
Бар 24-26 травня
Вінниця 26-28 травня
Полонне 28-30 травня
Летичів 30 травня - 1 червня
Кам'янець-Подільський 1-3 червня

Джерело: www.ecclesia-catholica.org.ua

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове