У попередньому документі Змішаної православно-католицької комісії за участю РПЦ МП визнано багато аспектів примату Папи

11-02-2010

• Категорія:

• Теги:

• міжхристиянські відносини

Повний текст документу Змішаної богословської комісії з діалогу між католицькою і православною Церквами "Роль єпископа Риму в єдності Церкви в першому тисячолітті" ("The Role of the Bishop of Rome in the Communion of the Church in the First Millennium") опублікував італійський блогер Сандро Магістер. Цей документ був прийнятий за основу в ході засідання комісії на Криті 27 вересня - 4 жовтня 2008 р. і доопрацьований в жовтні 2009 р., під час засідання на Криті, де РПЦ МП представляв архиєпископ Іларіон (Алфєєв).

Проблема примату Папи Римського обговорюється представниками Римо-Католицької і офіційних православних Церков в рамках підготовки до об'єднання Церков, що активно проходить з 1976 р. Цей процес активізувала так звана "Баламандська унія" 1993 р., проте згодом він був призупинений із-за зросту критики екуменізму у ряді помісних Церков, особливо в РПЦ МП. Останнім часом Московський патріархат в повному об'ємі відновив свою екуменічну активність, і процес знову почав набирати обертів.

26 січня Папська Рада із сприяння християнській єдності висловила співчуття з приводу витоку тексту документа в блогосфері. На торішньому засіданні Змішаної комісії було прийнято рішення не розголошувати цей текст аж до його остаточного прийняття.

В документі, зокрема, стверджується, що до 1054 р. Римська Церква визнавалася такою, що має першість над всіма помісними Церквами на Заході і Сході. Римська Церква визнається джерелом "правил віри". Це положення обґрунтовується авторами документа тим, що Римська Церква була заснована святими апостолами Петром і Павлом, "відчуттям їх живої присутності в Римі", мучеництвом в Римі і їх похованням в цьому місті, а також тим, що Рим був столицею імперії і центром пересічення комунікацій.

Предстоятельне положення Римської Церкви відноситься документом комісії і до самого Римського єпископа. На цій підставі документ визнає за Римським єпископом "першість честі" і влади. У тексті уточнюється, що Вселенські Собори, хоч скликалися не Папою, а імператором, не могли отримати статус Вселенських без санкції єпископа Риму. Більш того, до Папи застосовується 34-е Апостольське правило ("Єпископам всякого народу личить знати першого з них, і визнавати його як главу, і нічого, що перевищує їх владу, не творити без його думки"). Нарешті, за Папою затверджується право виступати суддею, якщо звинувачений в чомусь єпископ помісної Церкви захоче звернутися до нього. У цьому положенні автори документа посилаються на багаточисельні прецеденти з церковної історії першого тисячоліття, коли до Папи зверталися різні богословські групи зі сходу, між якими виникали суперечки.

Із посиланням на документ, прийнятий Змішаною комісією на засіданні в Равенні в 2007 р., учасники засідання на Криті погодилися, що соборність нерозривно пов'язана з першістю одного з єпископів, а саме - єпископа Риму, першого серед Патріархів. При цьому в документі підкреслюється, що відмінності в розумінні ролі єпископа Риму, що склалися між Сходом і Заходом вже в першому тисячолітті, довгий час не сприймалися як перешкода для взаємного визнання або спілкування Римської і східних Церков, повідомляє кореспондент "Порталу-credo.Ru".

У вересні 2010 р. у Відні відбудеться наступне засідання Змішаної комісії за участю РПЦ МП.

переклад Milites Christi Imperatoris