У Новосибірську відбулося 30-е пленарне засідання Конференції католицьких єпископів Російської Федерації

29-01-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Росії |
• інтерв'ю

28-29 січня в м. Новосибірську пройшло чергове, 30-е по рахунку, пленарне засідання Конференції католицьких єпископів Російської Федерації. Окрім ординаріїв російських католицьких єпархій - єпископів Йосифа Верта (голови Конференції), Кирила Климовича, Клеменса Піккеля і архиєпископа Паоло Пецці, в ньому також взяли участь секретар Конференції єпископів РФ о. Ігор Ковалевський і секретар Апостольської нунціатури в Москві монс. Вісвальдас Кільбокас. 28 січня, в день пам'яті св. Томи Аквінського архипастирі російських католиків очолили св. Месу в Преображенському катедральному соборі Новосибірська. З проповіддю до присутніх звернувся Владика Кирило Климович, а в кінці богослужіння всі чотири єрархи уділили присутнім своє благословення.

Перед початком літургії «господар» нинішнього засідання Владика Йосиф Верт дав інтерв'ю кореспонденту Сибірського католицького телебачення «Кана» Світлані Ющук:

Владико, розкажіть, будь ласка, про захід, який проходить нині в Новосибірську.

Єпископ Йосиф Верт: Сьогодні і завтра у нас проходить XXX пленарне засідання Конференції католицьких єпископів Росії. Таке ось «ювілейне», кругле число. Наша Єпископська конференція існує з 1998 р. і двічі на рік збирається на пленарні засідання, але бувають ще і екстраординарні засідання, тому і вийшло число «30», трохи більше, ніж могло б бути за планом.

І які цілі цього засідання?

Єпископ Йосиф Верт: Ось, наприклад, сьогодні ми обговорювали пастирські проблеми. Кожен єпископ розповів про найбільш значимі пастирські заходи в його єпархії за останніх півроку. Кожен з нас поділився враженнями про недавній Тиждень молитов за єдність християн, який проходив з 18 по 25 січня. Постійною темою наших обговорень на всіх засіданнях є міжрелігійний і міжконфесійний діалог, стосунки Католицької Церкви з державою. Практично на кожному засіданні ми торкаємося положення справ в духовній семінарії: адже духовна семінарія - це серце Церкви, серце кожної єпархії. Тут завжди є теми для обговорень.

І яка ж в даний час ситуація зі священичими покликаннями?

Єпископ Йосиф Верт: Це правда, що нині число вихованців семінарії значно зменшилося в порівнянні з 90-ми роками. Ми сьогодні торкнулися і цієї теми. Але, з іншого боку, було зазначено, що, якщо взяти до уваги реальне число практикуючих католиків в нашій країні, відсоток духовних покликань не такий вже й маленький. Пік духовних покликань припадав на 2000-2001 роки. Я тоді сів за підрахунки, і у мене вийшло, що в процентному відношенні ми випереджаємо навіть таку країну, як Польща, що славиться своєю католицькою традицією. Звичайно, нам би хотілося, щоб сьогодні, після 70-ти років атеїзму, на ниву Господню вийшло якомога більше працівників, щоб вони проповідували Євангеліє, навертали серця людей до Бога. Але потрібно реально дивитися на речі. Нормально функціонуючої Церкви у нас не було 70 років. Що сьогодні являє собою найстарше поколінням наших віруючих? Більшість з них виросли без священика, без церкви, без катехизації... Ми не можемо чекати від наших 70-річних бабусь і дідусів, що вони стануть тією силою, яка «понесе» Церкву. Я вважаю, що і Російська Католицька Церква, і інші конфесії нашої країни, фактично повинні «народжуватися заново». Ми дуже часто зустрічаємося з ситуацією, коли батьки приходять в храм після своїх дітей. Саме діти приводять до віри своїх батьків, а не навпаки. Спочатку приходять кандидати поступати в семінарію, а через кілька років їх батьки приймають таїнство Хрещення. Є і така тенденція: ті парафії, що сформувалися років 15-20 тому, досить давно мають постійного настоятеля і будівлю храму, дають значно більше покликань до священичого і чернечого життя. У тих же парафіях склалися і групи молодих сімей. У цих сім'ях підростають діти, які отримують католицьке виховання. І це дуже тішить... Це і є наше майбутнє, на яке слід зробити ставку.

Сам я - російський німець, і двадцять-двадцять п'ять років тому працював переважно з католиками німецького походження. Коли ж почався масовий виїзд російських німців до Німеччини, повстало питання: а що нам робити далі? Рухнув наш звичний світ... Але сьогодні ми бачимо, як в Росії народжується нова доба Католицької Церкви. Можна і потрібно гордитися нашими попередниками, що зберегли віру в радянські часи. Проте майбутнє католицтва в Росії належить новим поколінням, які повинні знайти свою дорогу до віри.

Які конкретні кроки робить Церква, щоб кількість покликань зростала?

Єпископ Йосиф Верт: Я не згадав ще одного питання, яке ми підіймаємо практично на кожному нашому засіданні. Це питання молоді. У нас щороку проходять зустрічі молоді: на всесвітньому, всеросійському або єпархіальному рівні. Ось на таких зустрічах і народжуються покликання, причому двох видів: покликання до сімейного життя, до творення справжньої католицької сім'ї, і покликання до священства. Проводяться і інші заходи, наприклад, зустрічі міністрантів... Але, звичайно ж, найголовнішим засобом залишається молитва. Молитва за духовні покликання не повинна припинятися ні в одній спільноті, ні в одній парафії...

Зазначу, що кілька років тому через нашу «Сибірську католицьку газету» сформувався цілий рух. Це група людей, переважно молодих, але не лише, які взяли на себе зобов'язання щодня молитися одну таємницю Вервиці за духовні покликання. Не пізніше, як вчора, я говорив з автором цієї ідеї, о. Ярославом Мітжаком, і він повідомив, що кількість учасників групи на даний момент перевищила сто чоловік. Я думаю, це непоганий показник...

А яким чином розгортається міжрелігійний діалог?

Єпископ Йосиф Верт: Ні для кого не секрет, що після перетворення в 2002 р. наших Апостольських адміністратур в повноцінні єпархії , значно ускладнилися наші стосунки з Православною Церквою. Але тепер, як я думаю, головні труднощі вже позаду. Мені здається, що православні єрархи повинні розуміти, що, як Православна Церква не може нормально існувати без канонічних структур, так і Католицька Церква потребує єпархіальної структури, яка, до речі, існувала в Російській імперії до революції. Сьогодні ми значно рідше чуємо докори в свою адресу в «прозелітизмі» і інших звинуваченнях. Я можу стверджувати, що стосунки між Католицькою і Православною Церквами нині значно покращали.

Чи можете Ви підвести підсумки засідання, що відбулося?

Єпископ Йосиф Верт: Засідання на даний момент ще не закінчилося. Завтра має відбутися ще один день роботи. Хочу відзначити, що на наших засіданнях ми не лише обмінюємося думками, але і приймаємо рішення. Сьогодні ми обговорювали видавничі справи. В черговий раз було прийнято рішення, що пріоритетним є видання Місалу. На жаль, робота над ним явно затягнулася, вона продовжується вже багато років... Але ми сподіваємося, що до кінця поточного року він, нарешті, вийде у світ, і наші спільноти все ж отримають офіційно затверджений «Міссал Римо-Католицької Церкви» російською мовою. Потім на черзі - підготовка до друку «Ритуалу», за яким наші священики звершуватимуть Таїнства. Текст «Ритуалу» повинен ще пройти єпископську апробацію. Після її отримання, ми створимо авторитетні комісії експертів, які його як слід вивчать. Через три місяці ми повинні представити свої зауваження, додатки, виправлення... І лише тоді видання може піти в друк.

Сьогодні була ще одна тема для обговорення. Останнім часом багато говорять про заяву прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна, згідно якій традиційним для нашої країни конфесіям мають бути повернені їхні храми і інше майно. Нам би хотілося допомогти цьому процесу, не дати йому «забуксувати». Слід вже тепер почати роботу і збирати дані про наші храми, що збереглися, і які все ще не повернені віруючим. В Новосибірській області це храми в Куйбишеві і Венгерово, в Алтайському краї - храм в Барнаулі... У нас повинно бути все заздалегідь готово , щоб як тільки вийде урядова постанова, відразу почати діяти.

переклад Milites Christi Imperatoris