Туреччина: християни вимагають рівноправ'я

21-01-2010

• Категорія:

• Теги:

• християнофобія

120-літня церква Айя-Тріада (Святої Трійці) - найбільший в Стамбулі православний храм. Церква, прикрашена іконами і яскравими фресками, може вмістити не одну сотню віруючих. Проте, лише жменька людей, в основному літніх, приходить сюди по неділях.

Константинополь протягом багатьох століть був центром християнського життя і прикладом мирного співіснування релігій, але сьогодні християнська спільнота країни нестримно зменшується. Християнські лідери скаржаться, що політика турецької держави не дає їх спільнотам розвиватися.

У своєму недавньому інтерв'ю американському телебаченню Константинопольський Патріарх Варфоломій I заявив, що в Туреччині до християн відносяться як "до громадян другого сорту". "Ми не відчуваємо, що можемо користуватися всіма правами турецьких громадян", - заявив Патріарх. Для православних громадян Туреччини Стамбул - "продовження Єрусалиму, земля свята і священна. Ми вважаємо за краще залишатися тут, не дивлячись на те, що інколи нас розпинають", - говорить Варфоломій I.

Стамбул був оголошений однією з культурних столиць Європи. Місто, яке носило раніше ім'я Константинополь і було столицею Візантійської імперії, є центром православного християнства вже 1 500 років. І хоча сьогодні Константинопольський патріархат - духовний центр для багатьох православних в різних країнах світу, в самій Туреччині його паства нестримно зменшується.

Після 1923 року, коли між Грецією і Туреччиною стався "обмін населенням", в результаті міграції, що продовжилася в подальші десятиліття, в Туреччині сьогодні залишилося всього 2 500 греків, більшість яких живе в Стамбулі.

Становище ускладнюється тим, що за турецькими законами Патріарх має бути громадянином Туреччини. Це означає, що наступник Варфоломія I має бути вибраний з числа його нечисленної пастви.

Патріарх неодноразово вимагав, щоб власті Анкари відкрили грецьку семінарію на острові Халки (сучасна назва Хейбеліада), закриту в 1971 році. Ці вимоги підтримує і Євросоюз, в який Туреччина прагне вступити. У відповідь власті заявляють, що "шукають шляхи" для відкриття семінарії. Проте недавно прем'єр Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що покращення умов для Константинопольського патріархату пов'язане з покращенням становища мусульман в Греції.

Католицька Церква також неодноразово висловлювала занепокоєння у зв'язку з правами віруючих в Туреччині. 7 січня Папа Римський Бенедикт XVI приймав у Ватикані нового посла Туреччини. Під час аудієнції понтифік закликав Анкару надати турецькій католицькій спільноті офіційний юридичний статус. Це допомогло б Церкві "мати повну релігійну свободу і допомогти в розбудові суспільства", заявив Папа.

Між Туреччиною і Католицькою Церквою існують тертя довкола церкви св. Павла в Тарсі - місці народження апостола. Побудована в XII столітті церква була конфіскована державою в 1943 році і використовувалася як військовий склад, після чого була перероблена в музей. Торік, коли наголошувалося 2000-ліття від народження св. Павла, власті дозволили декільком групам віруючих молитися в цьому храмі, але пізніше доступ до нього знову був обмежений.

Відношення турецьких властей до християн "ганебне", вважає німецький кардинал Йоахим Майснер, архиєпископ Кельну. У недавньому інтерв'ю прелат розповів про те, як католики два роки добивалися відкриття церкви св. Павла в Тарсі, але "боротьба була марною". "Відчуття таке, що тут щось дуже неправильно", - говорить кардинал Майснер про Туреччину.

Офіційні особи турецької Дирекції з релігійних справ на словах підтримують передачу церкви віруючим. Але християнські лідери країни, навчені досвідом останніх десятиліть, настроєні скептично.

"У нас мало людей, терпіння закінчується, а рішення все немає", - говорить Патріарх Варфоломій.

Ігаль Шлейфер

переклад Milites Christi Imperatoris