Отець Петро Верхоляк: «Молоді потрібен духовний супровід»

07-11-2009

  • Категорія:


Уже три роки працює у Львівському національному аграрному університеті - провадить виховні години та духовні бесіди зі студентами, їздить з ними на прощі до святих місць. Як розвивається студентське капеланство у нашому місті, що турбує сучасну молодь та як Церква з нею працює - у розмові з кореспондентом «ВЗ».

- Яку мету ставили перед собою, ідучи на служіння студентам? Чого найбільше потребують молоді люди?

- У багатьох молодих людей, які вирвалися з-під батьківського крила і опинилися в студентському середовищі, з'являється відчуття повної свободи. Вони потрапляють під поганий вплив своїх ровесників і починають вести аморальний спосіб життя. Через засоби масової інформації їхнє уявлення про любов стало дещо викривленим. Дівчата і хлопці страждають через те, що їх зраджують. Вони відчувають гіркоту і розчаровуються в людях. Їм потрібна допомога.

В особі священика студенти не потребують викладача, який би щось пояснював, їм потрібна батьківська опіка і духовний супровід. Це відчувається під час духовних розмов та сповідей. Моя місія - говорити їм про справжню любов - про ту, якою любив Господь...

Капелан не повинен пропагувати конкретну конфесію, а нести Христа та християнські цінності. Для багатьох молодих людей, з якими доводиться спілкуватися, вже не існує проблеми міжконфесійного несприйняття. З цього молодого покоління можна формувати християн, які в єдності і любові будуть служити Богові.

- Які теми найбільше цікавлять сучасну молодь?

- Найбільше молодих людей приходить на духовні бесіди, коли обговорюється тема любові, взаємин між хлопцем і дівчиною, подружнього життя та дружби. Даю можливість їм застановитися, що означає любити - брати чи дарувати, і вони задумуються, чи по-справжньому люблять, чи люблять їх. Оскільки ці теми популярні, цього року читатиму для студентів курс лекцій «На шляху до любові».

Сучасна молодь досить активна, головне - вміти її зорганізувати. Студенти охоче їздять на прощі до святих місць, беруть участь у різноманітних реколекціях (духовних настановах. - Авт.) та семінарах. Як священик я вчуся знаходити дорогу до їхніх сердець, а вони - бути відкритими до діалогу.

- Студентські капелани є також в інших вузах... Що потрібно для того, щоб це стало звичною нормою життя?

- Добрий приклад академічного душпастирства маємо у національному університеті «Львівська політехніка», який перейняв досвід від Академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Львівський національний аграрний університет - другий навчальний заклад, де запроваджено капеланство. Ведеться робота у цьому напрямі у Львівській національній академії ветеринарної медицини та у Львівському національному медичному університеті.

Справа зрушила з місця у військових навчальних закладах, де капелани вважаються штатними працівниками і отримують зарплату. Так би мала виглядати ситуація і в інших вищих навчальних закладах. Священики, які сьогодні працюють з молоддю, мають чимало інших обов'язків. Їх би мали від них звільнити. Якби капелан числився у штаті навчального закладу, він би повністю віддавався студентам.

- Як ви оцінюєте роботу Церкви з молоддю? Чи потрібно її вдосконалювати?

- Така робота активно ведеться: молодіжні організації діють майже при кожній парафії у великих містах, але інша ситуація в селах та маленьких містечках. Тут молодь не організована, і цю проблему потрібно якось вирішувати.

Місцеві священики не завжди готові іти на діалог з молодими людьми і показувати їм Христа у такий спосіб, щоб вони його сприйняли. Інша причина - не завжди вони мають на це час, адже є чимало важливих парафіяльних справ, які потрібно вирішити.

Один з варіантів зміни ситуації - зібрати активну молодь з малих парафій і вишколити її - дати запал, аби вона могла організовувати молодіжні спільноти вдома. Сокальсько-Жовківська єпархія проводить навчання для молодіжних лідерів, і ми бачимо, що молоді люди, які повертаються у свої містечка та села після цих занять, згуртовують довкола себе ровесників. Такі вишколи потрібно запроваджувати при всіх єпархіях, адже найкраща дорога до молодого покоління - через їхніх друзів чи знайомих. Священик - не їхній ровесник, і тому не завжди може все зрозуміти. Коли хлопець чи дівчина молиться, ходить до церкви і вміє весело проводити час, за ними ідуть.

Отець Петро Верхоляк, голова молодіжної комісії Сокальсько-Жовківської єпархії, - один із перших студентських капеланів у Львові

Олеся ПАСТЕРНАК
http://www.wz.lviv.ua


При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на Milites Christi Imperatoris обов'язкове