Категорії

Search

Tags

Петро Гусак: «Церкві бракує нового Дона Боска...»

28-10-2009

  • Категорія:


Останнім часом все більш популярні "шлюби на віру": молоді люди не узаконюють своїх стосунків, щоб, як вони вважають, спершу їх перевірити.

Як до цього ставиться Церква та чому потрібно укладати церковний шлюб - у розмові із заступником директора Інституту родини і подружнього життя Українського католицького університету, керівником громадської організації "Рух за життя" Петром Гусаком.

- Чому, на вашу думку, кількість "шлюбів на віру" в Україні зростає? Чим керуються молоді люди, створюючи такі сім'ї?

- У глибині душі люди не довіряють одне одному, вони не впевнені, що партнер буде вірним до кінця життя, і тому, як кажуть, не спалюють мостів. Одного разу я почув, що перед укладенням шлюбу майбутнє подружжя сперечалося, кому буде належати спільно нажитий автомобіль у разі їхнього розлучення. Якщо такі питання піднімаються до шлюбу, відразу закладається думка, що він не буде тривалим.

- Де в Біблії сказано про те, що не можна жити "на віру"? Чому потрібно укладати церковний шлюб?

- Першим подружжям були Адам і Єва. На спільне життя їх поблагословив Бог, а не вони вирішили собі спільно жити. Покійний Папа Римський Іван Павло ІІ у своїй катехизі "Богослов'я тіла" називає подружжя першим таїнством, бо коли жили Адам і Єва, інших таїнств ще не існувало.

Ісус Христос, вчинивши перше чудо на весіллі в Кані Галилейській, поблагословив подружжя і підніс його до рівня таїнства. Саме тому під час вінчання у церквах візантійської традиції читається Євангеліє про цю подію.

Люди поділяються на тих, що "зрять Бога над собою", і на тих, що "не зрять". Перші згоджуються з його волею, бо відчувають перед ним зобов'язання і вдячність, і це виходить їм на добро. Другі власними силами намагаються долати труднощі, і їм це не вдається. Адам і Єва, згрішивши, вчинили так, ніби "не зріли Бога над собою", і попередження "помрете смертю" справдилося. Що б людина не намагалася робити власними силами, без Бога вона нічого не варта.

- Як ви оцінюєте передшлюбні науки, які останніми роками активно провадить Українська греко-католицька церква?

- Часто молодята узаконюють свої стосунки перед Церквою, бо "так треба", бо це гарно виглядає. За 18 годин, передбачених програмою, важко провести виховну роботу, яку мали б проводити батьки з дітьми, починаючи від пелюшок, однак передшлюбні науки дають позитивні результати. Навчання для молодят організоване при всіх великих церквах міста. Якщо при храмі, де наречені вирішили взяти шлюб, передшлюбних наук немає, священик зобов'язаний направити їх на навчання в інший храм або сам прочитати відповідні лекції. Якщо він цього не робить, відповідатиме за такий вчинок перед церковною владою і перед Богом.

- Чи достатньо, на вашу думку, Церква займається "сексуальним" вихованням молоді?

- Сучасна Церква не завжди знаходить підхід до молодих людей, і у цьому напрямі їй потрібно працювати. У неділю, ідучи на ранішню Літургію, часто чую, як на стадіоні поблизу храму хлопці грають у футбол і говорять погані слова. Дивно, що ніхто зі священнослужителів не підійде до них, не побавиться з ними в м'яча і не запросить на Службу Божу.

Церква має великий обсяг роботи і в напрямі, який стосується сексуальної поведінки молоді. Те, що останніми роками в Україні зменшується кількість абортів, є її заслугою. Але Церкві бракує харизматичних особистостей, які бачать своє покликання у праці з молодими людьми - таких, як святий Дон Боско, що гуртував біля себе дітей, чи Іван Павло ІІ. Будучи краківським священиком, покійний Папа Римський виконував обов'язки капелана молоді. Він катався з нею на байдарках, ходив у походи і ночував у наметах. Проблеми підлітків можна знати, лише маючи з ними живе спілкування. Сучасна молодь є доброю, але біда в тому, що дорослі її або занедбують, або псують.

Розмовляла Олеся Пастернак

http://www.wz.lviv.ua


При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на Milites Christi Imperatoris обов'язкове