Промова Святішого Отця Бенедикта XVI після закінчення концерту "Молодь проти війни"

10-10-2009

• Категорія:

• Теги:

• Папа Римський |
• культура і суспільство

«Пам'ятати про ті сумні події, щоб ніколи більше не піддатися спокусі війни: нехай це буде попередженням, особливо для молодого покоління».

8 жовтня ц.р., в 18.30 в Аудиторіумі на Via della Conciliazione в Римі, у присутності Його Святості Папи Бенедикта XVI і президента Італії Джорджо Наполітано, відбувся концерт "Молодь проти війни" у виконанні InterRegionales JugendsinfonieOrchester (IRO) за участю Мішель Брідт і Клауса Марії Брандауера. Диригував оркестром Йохем Хокстенбах. Прозвучали твори Густава Малера і Фелікса Мендельсона-Бартольді на вірші Йоганна Вольфганга фон Гете, Генріха Гейнеа, Пауля Целана, Бертольда Брехта, і два вірші, написані дітьми, інтернованими в Терезієнштадт.

Концерт був організований Папською радою із сприяння єдності християн, комісії з релігійних стосунків з юдаїзмом, посольством Німеччини при Святому Престолі і Europaisches KulturForum Mainau e.V., у зв'язку з 70-ою річницею початку Другої світової війни.

Далі публікуємо промову, яку виголосив Святіший Отець після закінчення концерту:

• Промова Святішого Отця

Я із задоволенням прийняв запрошення взяти участь в концерті: " Youth against war concert - 70 років з початку Другої світової війни: Молодь проти війни" організаторами якого виступили Папська рада із сприяння єдності християн, Комісія з релігійних стосунків з юдаїзмом, Посольство Німеччини при Святому Престолі і Europaisches KulturForum Mainau, при спонсорській підтримці міжнародного єврейського комітету з міжрелігійних консультацій (International Jewish Committee for Interreligious Consultations). Я вітаю і сердечно дякую всім організаторам концерту; зокрема, я дякую кардиналу Вальтеру Касперу за вираження ваших спільних почуттів. Шанобливо вітаю президента Італійської Республіки і його люб'язну дружину, і дякую їм за присутність. Використовуючи універсальну мову музики, ця ініціатива має на меті закликати молодих людей спільно будувати майбутнє людства, надихаючись цінностями миру і братства між людьми. Я вітаю кардиналів, Отців Синоду, шанованих членів дипломатичного корпусу, акредитованих при Святому Престолі, спонсорів і всіх присутніх.

Від щирого серця я дякую молодим музикантам з 15 країн, що об'єдналися в Inter-regionalen Jugendsinfonieorchester, з їх диригентом Йохемом Хокстенбахом за прекрасне виконання. Я дякую також солістові пані Міхелле Бредт за її експресивний спів і професору Клаусу Марії Брандауеру за хвилюючу інтерпретацію текстів. У цю вдячність я включаю також всіх тих, хто зробив можливим цей вечір: International Jewish Committee for Interreligious Consultations (IJCIC), як ініціатора концерту, і Папську раду із сприяння єдності християн, посольство Німеччини при Святому Престолі і Europaisches KulturForum Mainau, як організаторів.

Дорогі друзі! Сьогодні ввечері ми згадуємо трагедію Другої світової війни, скорботної глави історії, повної насильства і нелюдяності, яка привела до загибелі мільйонів людей, залишивши переможців роз'єднаними, а Європу - в руїнах, з яких її слід було піднімати. Війна, розв'язана по волі націонал-соціалізму, завдала удару по багатьом невинним людям Європи і інших континентів, тоді як трагедія Голокосту була націлена перш за все на єврейський народ, що став предметом планового знищення. Проте, не було нестачі в закликах до розсудливості і до миру, що возносилися з багатьох сторін. Тут, в Римі, звучав голос мого високоповажного попередника Пія XII. У виступі по радіо 24 серпня 1939 року - відчуваючи неминучість початку війни - він твердо заявив: "Нічого ще не втрачено з миром. Все може бути втрачено з війною". (див. AAS, XXXI, 1939, стор. 334). На жаль, ніхто не зміг зупинити цю величезну катастрофу: запанувала невблаганна логіка егоїзму і насильства. Пам'ятати про ті сумні події, щоб ніколи більше не піддатися спокусі війни: нехай це буде попередженням, особливо для молодого покоління.

Як відзначив кардинал Каспер, цього року наголошується ще одна знаменна річниця: двадцять років падіння Берлінської стіни, красномовного символу кінця тоталітарних комуністичних режимів Східної Європи. "Падіння Берлінської стіни, - писав Іван Павло II, - як крах небезпечних образів і репресивної ідеології, продемонструвало, що основні свободи, які надають людському життю сенсу, неможливо довго пригнічувати і душити" (див. Insegnamenti, XIII, 1, 1990, стор. 1389). Європа, весь світ жадають свободи і миру! Ми повинні разом будувати справжню цивілізацію, яка не була б заснована на силі, але була "плодом нашої перемоги над собою, над силами несправедливості, егоїзму і ненависті, які можуть привести до спотворення людини" (див. там же., XII, 2,1989, стор. 379). Екуменічний рух, для якого Друга світова війна стала каталізатором, - як абсолютно справедливо підкреслив кардинал Каспер, - може внести вклад до творення цієї цивілізації, працюючи з юдеями і зі всіма віруючими. Нехай благословить нас Господь і дарує людству дар Свого миру. Дорогі друзі, ще раз дякую вам за вашу присутність.

© Copyright 2009 - Libreria Editrice Vaticana

© переклад Milites Christi Imperatoris