Етика християнського журналіста

09-10-2009

  • Категорія:


XXI століття - епоха повної глобалізації інформаційних систем. ЗМІ з інформаційної сфери поступово переходять в виховну, формуючи свідомість громадян. Ідеологічна спрямованість більшості ЗМІ змушує журналістів подавати інформацію односторонньо, не висвітлюючи всіх аспектів події чи явища. Це не дозволяє аудиторії сформувати адекватне враження від інформації. Саме тому все частіше ведеться мова про етику журналістів та етику ЗМІ - положення, якими мають керуватися у своїй роботі працівники медіа.

Щодо загальних правил етикету, то тут все зрозуміло: подавати лише достовірну і перевірену інформацію, не нав'язувати свою думку і т.д., а як на рахунок християнської преси? Якими правилами повинен керуватися католицький журналіст? Найкращим радником в цій сфері мабуть варто вважати Йоана Павла II, який на Днях журналістів ще в 2000 році виступив перед «4 владою» з настановами у їхній роботі.

«Головний обов'язок журналіста - своєю роботою служити моральному та духовному добру як людини, так і суспільства. - каже Папа - Журналісти зобов'язані наслідувати біблійних пророків і картати фальшивих богів та ідолів сьогодення». Під ідолами сьогодення Йоан Павло II має на увазі гедонізм, тяжіння до матеріальних речей, вузький націоналізм. Його теза означає, що журналіст не повинен продаватися, писати на замовлення, висвітлюючи думку, вигідну стороні замовника. Важливою є повага гідності та свободи інших людей.

Докладніше про культуру ЗМІ йдеться в «Етиці комунікацій», розробленій Папською радою. «Сучасні ЗМІ, - пише «Етика», - покликані служити людській гідності, допомагати людям жити добре і бути достойними членами суспільства, співчувати інакомислячим, розуміти думки та переконання інших людей, формувати почуття взаємної відповідальності та поваги до свободи інших.» Важливе місце в «Етиці» відведено стереотипам, що створюють ЗМІ. Часто вони пропускають повз увагу цікаві події в мистецтві, йдучи за модою і популярністю, пишучи, скажімо, лише про політику. Стереотипи в уяві сучасного журналіста - правила, які не підлягають обговоренню. Наприклад, якщо всі кажуть, що німецька нація найпунктуальніша а швейцарські годинники найкращі, то так воно і є. Загальноприйняті стандарти - скелет кожного журналістського матеріалу. Перефразовуючи Булгакова «Кожен журналіст - художник власного твору, який черпає силу і натхнення в собі самому.» Тож варто відокремити власні ідеї і думки від стереотипів та шаблонів, аби правильно донести інформацію до аудиторії.

Президент Міжнародного католицького союзу преси Тереза Іе Чоуоу вважає, що чотирьох апостолів разом зі св. Павлом можна вважати першими християнськими журналістами, і не через те, що вони майстерно описали життя Ісуса, а через те, що вони змогли вкласти в Його історію мораль і сенс. Католицький журналіст - це так би мовити священик на проповіді. Адже він повинен не просто описувати події, а й вміти пояснити їх як з наукової, так і з християнської точки зору. Як священик розтлумачує парафіянам Святе Письмо, так і медійний працівник повинен спонукати людей до християнських цінностей. А зробити це можна лише з Богом в серці...

Сучасність зі своєю політичною заангажованістю котиться до божевілля. Свята Едіта Штайн писала: «Чим темніше навколо нас, тим ширше ми повинні відкривати наші серця до світла вгорі.» Це світло - те, до чого ми повинні тягнутися, це світло - те, що забезпечить нам душевний спокій. Мета кожного християнського журналіста - своєю діяльністю не порушувати цей душевний спокій, а навпаки - доносити «світло з висоти» в серця людей.

  • «Нехай жодне погане слово не виходить з уст ваших, але тільки таке, що може в потребі навчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його» (Еф 4, 29)

Уляна Легка
http://www.catholic-media.org